На сьогодні, безпліддя, асоційоване ендометріозом, в загальній структурі становить 50-60%. Якщо подивитися на цю статистику ретроспективно (30-40 років тому), то це відсоток був набагато нижче.
Як пов'язаний ендометріоз з безпліддям ?
Для початку визначимось із поняттям. Ендометріоз — гормонозалежне захворювання, під час якого клітини ендометрію розростаються далеко за межами внутрішнього шару матки. Теорія виникнення цієї хвороби багатогранна та неоднозначна. Наведемо декілька прикладів:
1. Імплантаційна,
2. Целомічні,
3. Інфекційна,
4. Спадкова.
Суть захворювання полягає в тому, що частинки «чужої» тканини (ендометрію) знаходяться там, де від «природи» бути не могли: в черевній порожнині, в м'язової стінки матки, на трубах, в тканини яєчника, в кишківнику. Існують навіть такі мало поширені форми як: ендометріоз пупка, ендометріоз шкіри, тощо.
Найчастіше це спадкова схильність і цей зв'язок можна простежити за кількома поколінням в сім'ї. Також слід згадати й про такий клінічний випадок: якщо ця хвороба є в однієї з сестер, то в 90% її виявлять і у другої. Можна говорити, що це проблема і «віку»: частіше ендометріоз розвивається у жінок, які відкладають процес дітонародження на невизначений період. Річ у тому, що частинки ендометрію починають функціонувати з початком менархе у дівчинки (перша менструація). І це означає, що вони менструюють в черевну порожнину, в м'язи матки, тканини яєчника.
Якщо жінка реалізує свою репродуктивну функцію до 25 років і годує дитину грудьми хоча б 1,5 року, то ендометрій під впливом позитивних гормонів змінюється – в такому випадку проблема самовільно нівелюється. Якщо ще й друга вагітність планується, то позитивний лікувальний ефект триває. У таких жінок навряд чи буде розвиватися ендометріоз до важких форм. Ось чому наші бабусі, мами навіть не могли знати що таке «ендометріоз». Реалізація дітородної функції відбувалася в середньому до 20 років, народжували багато, годували грудьми й така хвороба як “ендометріоз” практично не розвивалася.
На що необхідно звернути увагу якщо вагітність не планується?
Іноді ендометріоз довгий час протікає безсимптомно. Але у більшості пацієнток симптоми все-таки з'являються.
Чи є болючі менструації? Чи немає мажучих коричневих виділень до і після менструації? Чи немає порушення функції суміжних органів: кишківника, сечового міхура? Чи немає постійного хворобливого статевого контакту? Чи турбує тазовий біль, що має чітку локалізацію або розлитий по всьому тазу, який зазвичай посилюється перед місячними?
Як діагностувати? Для діагностики використовують такі методи: огляд, проведення УЗД органів малого таза, черевної порожнини, проведення МРТ або КТ за показаннями, гормональне дослідження, кольпоскопію, цистоскопію, гістероскопію, іноді потрібна і хірургічна корекція.
Як лікувати?
При виявленні ендометріозу, якщо вагітність не планується, потрібне спеціальне лікування препаратами, яке знижує розростання патологічної тканини ендометрію. Чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів на самостійне настання вагітності.
Якщо після оперативного втручання з приводу ендометріозу вагітність не настає протягом 1 року, то необхідно подумати про застосування допоміжних репродуктивних технологій, ефективність яких складає від 40 до 70% (в залежності від тяжкості форми ендометріозу).
Своєчасне звернення до репродуктолога, гарантує своєчасне лікування захворювання та можливість стати щасливими батьками.
Тетяна Продан, акушер-гінеколог, репродуктолог
