Для багатьох сімей безпліддя — трагедія, змиритися з якої неможливо. На допомогу прийдуть допоміжні репродуктивні технології, найбільш популярна з яких — ЕКЗ.
Що таке ЕКЗ
ЕКЗ, або екстракорпоральне запліднення, — метод лікування деяких форм безпліддя, при якому запліднення яйцеклітин сперматозоїдом відбувається в лабораторних умовах. Інші назви — штучне запліднення, зачаття в пробірці.
Не всі спроби ЕКЗ успішні, ефективність оцінюється в 40-48%, при цьому успішними вважаються ті, які привели до народження життєздатної дитини. Якщо спроба не привела до зачаття або вагітність почалася, але перервалася, після відпочинку і відновлення жінки можна проводити повторні спроби. Ефективними вважаються перші 3-4, якщо вони не мали успіху, лікарі рекомендують скористатися іншою допоміжною репродуктивною технологією, оскільки з 4-ї спроби ймовірність завагітніти не перевищує 6-8%.
У 1978 році у Великобританії народилася перша дитина, зачата за допомогою ЕКЗ, 1 дівчинка, на ім'я Луїза Браун. З того часу на світ з'явилися десятки тисяч дітей. Зібрана статистика, що дозволяє з усією впевненостю стверджувати, що «діти з пробірки» не мають жодних відмінностей від дітей, зачатих природним шляхом.
Підготовка для жінок
При ЕКЗ організм жінки піддається стресовому навантаженню. Це і психоемоційне напруження, і прийом високих доз гормональних препаратів, і інвазивні процедури. Тому важливо, щоб жінка була підготовлена до такого навантаження і можливої наступної вагітності. Підготовка до ЕКЗ включає:
- розгорнуте медичне обстеження;
- лікування виявлених захворювань, усунення чинників ризику;
- нормалізація маси тіла;
- зміна способу життя (правильне харчування, відпочинок, підтримання гарної фізичної форми);
- психологічна підготовка.
На питання про те, скільки триває підготовка до ЕКЗ, складно дати певну відповідь, це залежить від виявлених супутніх захворювань і того, які фактори ризику потрібно усунути. Підготовка займає місяць-два, якщо жінка здорова і знаходиться в гарній фізичній і психологічній формі, і в середньому пів року, якщо потрібне лікування або, наприклад, нормалізація ваги. Оптимальний вік жінки для ЕКЗ до 35 років. Це не означає, що пізніше ЕКЗ не має результату, просто до 35 років шанс на настання вагітності вище.
Підготовка для чоловіків
Організм чоловіка під час процедури ЕКЗ не піддається особливим навантаженням, хіба що психоемоційним, тому до його підготовки пред'являється менше вимог. Однак успіх спроби й здоров'я майбутньої дитини залежить і від здоров'я чоловіка, тому необхідно:
- медичне обстеження, спрямоване на виявлення чинників, здатних пошкодити зачаття або здоров'ю майбутньої дитини;
- відмова від шкідливих звичок;
- підтримання гарної фізичної форми.
Перед здачею сперми для штучного запліднення впродовж 3-5 діб чоловікові слід утримуватися від статевого життя, тоді склад сперми і якість сперматозоїдів будуть оптимальними.
Як проходить ЕКЗ
Як відбувається штучне запліднення? Воно має наступні етапи:
- Гормональна стимулюція жінки з метою досягнення суперовуляції, тобто дозрівання декількох яйцеклітин (ооцитів) впродовж одного менструального циклу. Цей етап триває в середньому 10 днів. Процес дозрівання проходить під УЗ-моніторингом. Коли ооцити будуть готові, лікар призначає дату вилучення.
- Пункція яйцеклітин. Інвазивна процедура, яка проводиться під загальним знеболенням. Пункцію яєчника роблять з боку піхви: проколюють звід спеціальною голкою та аспірують рідину, що містить яйцеклітини. Після вилучення ооцити поміщають в живильне середовище, що імітує внутрішнє середовище організму.
- Підготовка сперми. Сперму чоловік здає в день запліднення. Еякулят обробляється, щоб підвищити в ньому концентрацію активних сперматозоїдів.
- Запліднення. Відбувається через 6-8 годин після вилучення яйцеклітин. У ємність з яйцеклітинами додають підготовлену сперму. Перша оцінка результату проводиться через 16-18 годин.
- Культивування ембріонів. Протягом 2-6 діб ембріони ростуть у живильному середовищі, в цей час проводиться генетичне тестування, якщо до нього є показання (вік матері і батька, обтяжений сімейний анамнез по спадкової патології, невиношування вагітності).
- Імплантація ембріонів в порожнину матки. З одержаних ембріонів відбирають кілька найвдаліших і переносять в матку. Процедура проводиться за допомогою тонкого катетера — порожнистої трубочки, в яку поміщають ембріони, потім з піхви, проходячи цервікальний канал, вводять їх в матку і там залишають. Рекомендується переносити в матку не більше двох ембріонів. Ідеальний варіант — один, через те, що одноплідна вагітність пов'язана з меншими ризиками виношування, але два ембріони мають вдвічі більше шансів на успішну імплантацію.
- Кріоконсервування ембріонів. Решта якісних ембріонів можна заморозити. Кріоконсервування дозволяє скоротити подальші спроби штучного запліднення та здешевити саму процедуру, бо відразу після підготовчого етапу можна буде переходити до перенесення ембріона в порожнину матки.
- Після приміщення ембріона в матку йому необхідно прикріпитися до слизової оболонки та почати зростання. Лікарям же і парі залишається чекати успішного наступу вагітності.