Feedback about
"Mother and Child" Medical Center
Дорога Ольга Володимирівна, то ми Вам безмежно вдячні за все , що зробили для нас ! Без Вашої допомоги того не було!
Для мене лікар-гінеколог то був страх дитинства . Мама не пояснювала , що буде лікар робити і дивитися .
У багатьох лікарів була з проблемою вагітності. Ми як раз 4 роки тому почали займатися питанням. В Фастові в приватній мені назначили здати аналізи . Одним з них був пролактин . Мій результат означав , що я маю пухлину в голові або годуюча . Зразу мені сказали, щоб не переживала бо це оперативно вирізається в гіпофізі . Я ж то розуміла що це за операція і де знаходиться. Направили на Мрт. Я не пам'ятаю як вийшла напів живою з того кабінету . Страх від трепанації черепа мене не полишав . Зробила те Мрт безглузде . Все добре було .
І після того до тієї неадекватної я не пішла .
Через деякий час мені дали контакт в БЦ Лесі Василівни . Я трохи походила до неї . Результату не було . Теж пішла від неї .
Пройшло 3 місяці . Їду до батьків в Дніпро це 2023 рік . Наче турбувала щитовидна залоза. В обласну Ім.Мечнікова записуюсь до професора онколога-ендокринолога Барінова . Спілкуємось з ним . Розуміє , що по його фаху я здорова . Відправляє мене до колеги акушера-гінеколога . Жінка сподобалась . Тут почала знайомитись зі своїм СПКя . Гормони не хотіла призначати. Було лікування на 1,5 листа А4 по аналізам . Є аналізи по яким хотілося Вам задати питання і проконсультуватися .
Це вже в неї була з осені 23 до березня 24 року. Тут вже Вадім каже що немає смислу катати гроші в Дніпро. Результат = 0 . Типу шукаємо лікаря в Києві .
А я вже змучена усім . Кому попало не дамся після Фастова .
Впала в депресняк на пів року.
У жовтні -листопаді Віка наша показує Вас де ви працюєте .
Знайома весь час мене штовхала йти в ваш медичний центр без прив'язки до адреси ( загально). Ну і Вадім вже наполягав сильно . То вже точно був знак та пінок йти в "МіД" .
Мені знадобився місяць, аби наважитися тоді перед Новим Роком у грудні 24 року запитати Вас : "Чи можна до Вас прийти на прийом ."
Мій шлях до Вас був досить тернистим .
Пам'ятаю липень 25 коли наш результат знову був 0 і ви мене запитали що будемо далі робити ... Чесно, я боялася , що ви скажете : " Не можу нічим допомогти" і могли відмовитися мене далі вести . Пробачте мене за ці думки 😭
Хотілось поділитися з Вами ! Навіть йшла в другий перенос без якоїсь віри . Бо знаючі купу історій, коли не з перших переносів малюк кріпиться .
Не вірила своїм очам тим першим 188 хгл . Бо постійні 0.2 доводили до відчаю.
Мама говорить , що коли я їй про Вас говорю то в мене очі світяться щастям ! Тому ми дуже сильно вдячні з чоловіком за щастя носити Бусінку під серцем !