Дисплазія шийки матки

Автор:

Мохсен Юлія Мохсеновна

13.12.2024

Що таке дисплазія шийки матки?

Дисплазія шийки матки — це передраковий стан, аномальний ріст клітин епітелію слизової оболонки шийки матки або цервікального каналу. Ще одна назва дисплазії — цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (ЦІН, CIN). «Інтраепітеліальний» означає те, що знаходиться всередині епітелію, не виходить за його межі, й цим дисплазія відрізняється від раку. Захворювання не спричиняє жодних симптомів і виявляється лише при обстеженні шийки матки. Дисплазія не завжди вимагає негайного лікування, але завжди — пильної медичної уваги. Прогноз за умови постійного лікарського контролю оптимістичний. Дисплазія, залишена поза увагою, здатна трансформуватися у рак шийки матки.

Дисплазія шийки матки: причини

Причиною аномального клітинного росту є ВПЛ, вірус папіломи людини, а саме його онкогенні штами, 16 і 18. Шлях зараження зазвичай статевий, крізь слизові оболонки, рідше ним може бути тісний шкірний контакт. ВПЛ надзвичайно поширений серед людей сексуально активного віку. Коли він проникає в організм, його виявляє імунна система. Якщо вона досить сильна, імунні клітини знищують вірус, але іноді лише пригнічують його. Як наслідок він персистує в організмі в латентному стані. Ослаблення імунітету активізує вірус, і одним із проявів його життєдіяльності може стати цервікальна інтраепітеліальна неоплазія

Фактором ризику є те, що послаблює імунну систему. Встановлено, що ЦІН частіше розвивається у жінок, що палять, і в них вона частіше набуває тяжкого характеру, оскільки куріння послаблює імунітет. Серйозно збільшує ризик терапія імунодепресантами, а також ВІЛ.

Чи зустрічається дисплазія без ВПЛ? Іноді, діагностуючи ЦІН, лікарі не виявляють ВПЛ. Що в цьому випадку є причиною її появи, є відкритим питанням. Імовірно, те саме зниження імунітету, гормональний дисбаланс, повторні пологи. Але, швидше за все, відсутність вірусу є наслідком активізації імунітету, який зруйнував його вже після того, як той спричинив дисплазію. Непрямим підтвердженням цієї теорії є те, що без ВПЛ дисплазія матки зазвичай не прогресує до тяжкої стадії, і навпаки — велика кількість вірусу пов'язана з більш тяжким характером ЦІН. У 98% випадків зв'язок із ВПЛ не викликає сумнівів.

Діагностика дисплазії шийки матки

Дисплазія шийки матки виявляється за допомогою таких досліджень:

ПАП-тест (тест Папаніколау, цитологічний мазок). При виявленні дисплазії тест виконують повторно.
Кольпоскопія — візуальне дослідження епітелію шийки матки під збільшенням. У ході кольпоскопії лікар бере зразки ураженого епітелію (біопсія) для подальшого аналізу.
Ендоцервікальне вишкрібання — виконують з метою біопсії, щоб отримати зразок епітеліальних клітин, що вистилають канал шийки матки.
ПЛР — полімеразна ланцюгова реакція, яка дає змогу виявити ВПЛ та визначити його штам.

Ступені дисплазії шийки матки

Ступінь ураження має вирішальне значення для прогнозу та вибору лікувальної тактики. Усього їх три:

Дисплазія шийки матки 1 ступеню (легка або дисплазія І, або CIN I) — епітелій уражений на 1/3 товщини.
Дисплазія шийки матки 2 ступеню (середня або дисплазія ІІ, або CIN 2) — ураження епітелію поширюється на глибину від 1/3 до 2/3.
Дисплазія шийки матки 3 ступеню (важка або дисплазія IIІ, або CIN 3) — поверхневий епітелій уражений на всю глибину, поділ на шари не визначається.

Середня та тяжка дисплазія шийки матки здатні переродитися в злоякісну пухлину.

Дисплазія шийки матки: лікування

Підхід до лікування в першу чергу залежить від ступеня дисплазії та віку пацієнтки, а також деяких інших факторів. Легка дисплазія шийки матки у молодих жінок лікування не потребує, оскільки в більшості випадків протягом двох років проходить самостійно. Потрібний лише постійний моніторинг із повторними ПАП-тестами. Літні жінки з легкою дисплазією також підлягають лікарському контролю, однак мають вищу ймовірність того, що патологія прогресуватиме. Якщо протягом двох років дисплазія не зникає, а також якщо діагностована дисплазія середнього та тяжкого ступеня, потрібно лікування. Є два варіанти: медикаментозна терапія та хірургічне лікування.

Медикаментозне лікування полягає у прийнятті ліків, що стимулюють імунну систему. Це інтерферони, індуктори інтерферонів та інші імуномодулювальні препарати. Ціль — активувати імунну систему, щоб знищити ВПЛ. Якщо терапія не спрацьовує, переходять до хірургії.

Хірургічне лікування полягає у малоінвазивному втручанні: видаленні ураженої частини епітелію шийки матки. Для цього використовують методи кріодеструкції, лазерної чи радіохвильової терапії, електрокоагуляцію. Один із найчастіших запитів щодо ЦІН — «операція дисплазія шийки матки ціна». Заздалегідь можна сказати, що вартість малоінвазивного втручання нижче, ніж великої операції. Ціна операції залежить від методу та клініки, тому дізнатися її можна, зв'язавшись із конкретною клінікою.

Після закінчення лікування пацієнткам слід пройти ПАП-тест та аналіз на ВПЛ через пів року, рік, а тоді регулярно з періодичністю, яку призначить лікар.

Профілактика дисплазії шийки матки

Найефективнішим методом профілактики є вакцинація від онкогенних штамів ВПЛ вакциною Гардасіл або Церварікс. Оптимально пройти вакцинацію у 13–15 років, до початку статевого життя. Але якщо цього не було зроблено, можна вакцинуватися до 26 років, а в деяких випадках і пізніше.

Також до профілактики належить все те, що зменшує ризик зараження та зміцнює імунну систему. Ризик зараження онкогенними штамами знижується, якщо в жінки постійний сексуальний партнер або якщо вона використовує бар'єрні методи контрацепції. Зміцненню імунітету сприяє здоровий спосіб життя: повноцінний відпочинок, збалансоване харчування, регулярна фізична активність.

Що кажуть дослiдження?

Вірус папіломи людини (ВПЛ) вважається найважливішим збудником розвитку канцерогенезу шийки матки; початкову ідею якого подав Цур Хаузен у 1976 р. Різноманітні дослідження показали, що ВПЛ-інфекція досить поширена, особливо у молодих жінок, однак зараження вірусом ВПЛ не обов’язково означає, що у жінки розвинеться дисплазія шийки матки.

Стійка та тривала ВПЛ-інфекція є каталізатором дисплазії шийки матки. Онкогенні штами ВПЛ 16 і ВПЛ 18 є найпоширенішими штамами високого ризику, пов’язаними з дисплазією шийки матки.

За останні 50 років рівень захворюваності та смертності від раку шийки матки в розвинутих країнах знизився вдвічі, головним чином завдяки введенню мазка Папаніколау як стандартного методу скринінгу. Однак рак шийки матки залишається основною причиною смерті в країнах, що розвиваються. У 2017 році лише в Сполучених Штатах було зареєстровано приблизно 12 820 нових випадків і 4210 смертей від раку шийки матки. Примітно, що понад 60% нових випадків припадає на жінок, які не проходять регулярні огляди.

У 2006 році Американське товариство кольпоскопії та патології шийки матки оновило свої рекомендації, включивши тестування на вірус папіломи людини (ВПЛ) і типування ДНК ВПЛ у скринінг раку шийки матки. Цей прогрес призвів до зменшення кількості кольпоскопічних досліджень і процедур ексцизії (біопсії).

Декілька чинників сприяють розвитку дисплазії шийки матки та раку. Куріння є значним чинником ризику, водночас зв’язок між використанням оральних контрацептивів і дисплазією шийки матки залишається непереконливим через суперечливі результати дослідження.

Дослідження харчування виявили зворотний зв’язок між високим рівнем каротиноїдів і вітаміну С у плазмі крові та тяжкістю дисплазії шийки матки. І навпаки, низький рівень фолієвої кислоти в еритроцитах і недостатнє споживання вітаміну А з їжею пов’язані з підвищеним ризиком розвитку дисплазії шийки матки.

Дослідження показують, що жінки, які пропускають регулярні скринінги, мають значно вищий ризик розвитку раку шийки матки. Регулярні огляди, зокрема мазки Папаніколау та тестування на ВПЛ, мають вирішальне значення для раннього виявлення дисплазії шийки матки та передракових змін. Саме тому ми наголошуємо на регулярних візитах до гінеколога в Києві для виявлення аномалій на ранній стадії та гарантування ефективного лікування в медичних центрах «Мати та дитина».

Автор: Мохсен Юлія Мохсеновна – акушер-гінеколог, лікар пренатальної діагностики.

Джерела: