Що називають молочницею?
Молочниця — це загальноприйнята назва кандидозу, запалення, спричиненого дріжджоподібним грибком Candida. Молочницею захворювання названо через появу білих пластівців, що нагадують сир, на уражених ділянках слизової оболонки або у виділеннях. Це захворювання несе загрозу життю лише для людей із сильно ослабленим імунітетом, наприклад, хворих на СНІД. Для решти молочниця не несе загрози життю, проте знижує його якість. Лікування може вимагати значних зусиль, але практично завжди закінчується повним успіхом.
Причина молочниці
Молочницю спричиняє дріжджовий грибок Candida albicans. Ці грибки входять до складу нормального мікробіома шкіри та слизових оболонок і зазвичай не завдають шкоди. Але коли баланс мікрофлори порушений, а імунна система недостатньо ефективна, Candida albicans, які більше не стримуються ані бактеріями-антагоністами, ані імунітетом, пускаються у бурхливий ріст. Наслідком є запалення — кандидоз.
Найчастіше страждають слизові оболонки, оскільки грибок розмножується та росте у вологому середовищі. Однак може пошкоджуватися і шкіра, особливо в місцях із підвищеною пітливістю (складки, пахви, шкіра під грудьми у жінок, на ногах між пальцями). У людей з імунодефіцитом інфекція може набувати генералізованої форми й вражати внутрішні органи.
Дріжджова інфекція може бути привнесена ззовні, наприклад, передатися під час статевого акту. Однак оскільки грибки Candida є у більшості людей і запалення не спричиняють, її не відносять до групи ІПСШ (інфекцій, що передаються статевим шляхом).
Зниження імунітету — потрібна умова виникнення молочниці. Тому нею часто уражаються немовлята, літні люди, ті, хто проходить через гормональну перебудову. Імунітет знижують деякі ліки, зокрема антибіотики та кортикостероїди. Стійке порушення функцій імунної системи спричиняють цукровий діабет, анемія та онкологічні захворювання. У вагітних імунітет знижений через природні причини, тому молочниця теж не рідкість.
Види молочниці
Кандидоз класифікують залежно від цього, де він розвивається. У маленьких дітей часто зустрічається молочниця ротової порожнини, або оральний кандидоз. Коли інфекція охоплює не лише рот, а й горло, це орофарингеальний кандидоз. Ще одне часте розташування, це геніталії. Через анатомічні причини генітальний кандидоз частіше зустрічається у жінок, проте страждають ним і чоловіки. Якщо у жінки грибковою інфекцією уражено піхву та зовнішні статеві органи — це вульвовагінальний кандидоз.
Зустрічається також кандидоз шкіри, кишківника, а в імуноскомпроментованих людей може розвинутися навіть кандидоз мозку, серця, легень.
Молочниця: симптоми
У більшості випадків молочниця ознаки має місцеві, тобто ті, які є в осередку поразки, але не торкаються організму в цілому. Найхарактернішими є свербіж та печіння.
Кандидоз шкіри має вигляд червоних або багряних плям, що злегка підіймаються над шкірою. Уражена шкіра свербить.
У ротовій порожнині молочниця як виглядає? Як запалена, червона і пухка слизова оболонка, вкрита білими пластівцями, або піднятими білястими плямами на яснах і язику, інколи також на небі, щоках, мигдаликах. Вона часто розвивається у немовлят і завдає хворобливих відчуттів під час годування, тому малюк вередує і відмовляється від їжі. Дорослі називають ознакою орального кандидозу авгезію (втрату смаку) та відчуття вати у роті. Поразка горла супроводжується болючим ковтанням, відчуттям стороннього предмета, що застряг у горлі. Якщо білі плями зіскребти, слизова оболонка під ними набрякла й кровоточива. Ще одним проявом молочниці порожнини рота є так звані заїди — ділянки запаленої та такої, що потріскалася, шкіри в кутах рота.
Генітальний кандидоз у чоловіків проявляється подразненням, почервонінням та печінням головки статевого члена та під крайньою плоттю. Чоловікові боляче відтягнути крайню плоть, а під нею виявляється запалена тканина й ті ж білі плями. З'являються білі сирні виділення та печіння в уретрі після сечовипускання.
Генітальна молочниця в жінок проявляється насамперед рясними рідкими вагінальними виділеннями з незвичайним запахом та домішкою білих пластівців. Слизова оболонка вульви червона, набрякла. Сечовипускання спричиняє печіння та болючість через попадання сечі на подразнену слизову оболонку, такі ж неприємні відчуття викликає статевий акт. Певну небезпеку становить вагінальний кандидоз на пізніх термінах вагітності, оскільки пухка запалена тканина піхви має низьку еластичність та опірність. Як наслідок пологи навіть невеликим, звичайним плодом призводять до розривів.
Кандидоз кишківника часто є наслідком тривалого прийняття антибіотиків. Він проявляється наполегливою діареєю незалежно від того, що саме людина вживає в їжу.
Генералізована грибкова інфекція у людей із низьким імунітетом спричиняє загальні прояви: пропасницю, погіршення самопочуття.
Діагностика молочниці
Після виявлення характерних ознак грибкового ураження діагноз не викликає сумніву. Щоб підтвердити здогад, лікар може спробувати очистити осередки поразки від білястого нальоту. Під ними виявиться запалена, хвороблива, злегка кровоточива поверхня.
Якщо є сумніви, що саме спричинило запалення, може бути виконаний бактеріологічний аналіз мазка або зішкребу пошкодженої ділянки.
Молочниця: лікування
Лікування молочниці полягає у прийманні протигрибкових препаратів. Вони пригнічують надмірний ріст Candida albicans. Їх доповнюють протизапальними та антисептичними препаратами. Залежно від того, де розвинувся кандидоз, лікування різниться: ліки загальної дії, вагінальні свічки, мазі, полоскання та їх комбінації, якщо є потреба.
Молочниця — чим лікувати:
- Препарати для внутрішнього вживання: Флуконазол, Ністатин, Орунгал.
- Вагінальні свічки: Пімафуцин, Ліварол, Залаїн, Ліменда.
- Полоскання для рота та горла: Ністатин, Флуконазол, розчин харчової соди.
- Мазі та спреї: Нізорал, Естезіфін, Ламіфен, Ламікон, Дермазол.
Це приклади лікарських засобів, але призначити лікування має лише лікар.
Друга частина терапії — це відновлення імунітету. Все, що сприятливо діє на імунну систему, сприяє одужанню від молочниці та запобігає рецидивам. Імуномодулювальну терапію призначають людям з тяжкою формою імунодефіциту. Для інших досить загальнозміцнювальних заходів: збалансоване харчування, фізична активність, нормальний режим праці та відпочинку.