Лікування жіночої безплідності

Про ймовірну безплідність говорять, коли після двох років активних спроб пари зачаття не настає. У цьому випадку рекомендовано, не відкладаючи далі, звернутися по медичну допомогу, пройти обстеження та з'ясувати причину. Не відкладаючи, бо чим раніше встановлено діагноз та розпочато лікування, тим більше шансів на успіх. Успіхом у лікуванні безпліддя вважається народження здорового малюка.

Проблема безпліддя актуальна у всьому світі. За статистикою, безплідні близько 20% усіх пар. Одним із розв'язанням глобальної проблеми є ДРТ — допоміжні репродуктивні технології. Так називають ті методи лікування безпліддя, у яких деякі або всі етапи запліднення відбуваються фахівцями-репродуктологами поза організмом матері.

Види безпліддя

Безпліддя буває жіночим та чоловічим, а також поєднаним та комбінованим. Відповідно до ВООЗ, є 22 чинники жіночої безплідності та 18 — чоловічої. Поєднаним називається безпліддя, викликане в однієї людини відразу кількома чинниками, а комбінованою — така, що має причини й з боку жінки, і чоловіка.

Залежно від причини, безпліддя називають трубним, матковим, ендокринним, імунним, а також виділяють безплідність нез'ясованого генезу — коли, попри ретельне обстеження пари, причину виявити не вдається.

Найчастіші причини жіночої безплідності: непрохідність фаллопієвих труб, відсутність овуляції внаслідок ендокринних порушень, ендометріоз, запальні захворювання.

Найчастіші причини чоловічої безплідності: недостатня кількість сперматозоїдів або їх погана рухливість, аномальні сперматозоїди, порушення сім'явипорскування (непрохідність сім'явиносних шляхів), ендокринна патологія.

Розрізняють також безпліддя первинне — вагітність не наступала ніколи, і вторинне, що розвинулося вже після хоча б однієї вагітності.

Безпліддя буває також абсолютним — коли зачаття неможливе, наприклад, за відсутності матки, і відносним — коли зачаття можливе після усунення причини.

Методи лікування безпліддя

Деякі види безпліддя, спричиненого запаленням або гормональними порушеннями, піддаються медикаментозному лікуванню. Безпліддя, викликане обструкцією репродуктивних шляхів, часом може усуватися за допомогою хірургічного втручання. Якщо ні медикаментозне, ні хірургічне лікування не дають бажаного результату, для лікування безпліддя використовують ДРТ — допоміжні репродуктивні технології.

ДРТ — методики запліднення, частина етапів яких відбувається поза організмом жінки. До них належать:

• внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ);
• екстракорпоральне, або штучне запліднення (ЕКО);
• ICSI, або ІЦІС (інтрацитоплазматична ін'єкція сперми);
• TESA (Testicular Sperm Aspiration, аспірація сперміїв із тканини яєчка), PESA (Percutaneous Epididymal Sperm Aspiration, аспірація сперміїв із придатка яєчка) та TESE (Testicular Sperm Extraction, вилучення сперміїв із тканини яєчка);
• використання донорського матеріалу (сперматозоїдів, ооцитів або ембріонів);
• сурогатне материнство.

Внутрішньоматкова інсемінація

Метод полягає у введенні підготовленої сперми до порожнини матки за допомогою катетера. Він застосовується, коли сперма не може подолати канал шийки матки через проблеми самого каналу (шийковий чинник безпліддя) або проблеми зі спермою (недостатня активність сперматозоїдів).

Екстракорпоральне запліднення

ЕКЗ ще називають зачаттям у пробірці. Для цього вилучені з яєчників ооцити поміщають у лабораторний посуд, куди додають підготовлену сперму. Через деякий час оцінюють утворення бластоцистів (попередників ембріонів) та культивують їх протягом п'яти днів. Після цього відбирають найбільш вдалі ембріони та переносять до матки.

Інтрацитоплазматична ін'єкція сперми

ICSI — це різновид ЕКЗ. Відмінність у тому, що процес запліднення яйцеклітини відбувається вручну під мікроскопом: спеціальним чином відібраний сперматозоїд поміщають у мікроголку, потім цією голкою проколюють підготовлену яйцеклітину і вводять сперматозоїд усередину. Всі інші етапи відповідають звичайному штучному заплідненню.

TESA, TESE, PESA

Це хірургічні методи отримання сперматозоїдів, TESA та PESA — за допомогою пункції, а TESE — із застосуванням мікрохірургії. Методи використовуються за порушень вироблення та дозрівання сперматозоїдів, тобто тоді, коли в еякуляті недостатньо або зовсім немає сперматозоїдів, здатних запліднити яйцеклітину.

Донорські яйцеклітини, сперма та ембріони

Методики штучного запліднення з використанням донорського матеріалу дають надію отримання здорових дітей людям, які не мають власних репродуктивних клітин, і навіть тим, хто має високий ризик передавання генетичних захворювань.

Сурогатне материнство

Це ДРТ, що дає змогу отримати потомство парам, для яких усі попередні ДРТ або не підійшли, або виявилися безуспішними.

Безпліддя — так чи інакше подолана проблема. Не завжди вдається розв'язати її з першої спроби, до того ж відіграє роль віковий чинник: після досягнення певного віку (40 років для жінок) шанси на успіх починають знижуватися. Тому репродуктологи радять не відкладати на потім. Чим раніше лікування безпліддя розпочато, тим вищі шанси на успіх.