До 30% усіх випадків безпліддя можуть бути викликані чинниками стресу, що підкреслює значний вплив емоційного добробуту на репродуктивне здоров’я. Хронічний стрес може порушити гормональний баланс, зокрема овуляцію, вироблення сперми та загальну фертильність. Подолання стресу за допомогою належної підтримки та терапевтичних втручань може зіграти вирішальну роль у покращенні шансів на зачаття.
Тригери психосоматичного безпліддя у жінок
Серед тригерів психосоматичного безпліддя у жiнок фахівці визначають:
- Стрес є одним із найбільш очевидних чинників, що впливають на фертильність. Постійний вплив сильних негативних емоцій у поєднанні з інтенсивним бажанням завагітніти часто створює стресовий цикл. До цього додають такі чинники, як-от депривація сну, труднощі на роботі та необхідність побудувати успішну кар’єру.
- Перфекціонізм, а саме бажання контролювати кожен аспект свого життя — ще одна психосоматична причини безпліддя у жінок. Це часто призводить до відчуття безсилля, яке проявляється фізично.
- Дитяча травма, напружені стосунки з батьками, особливо матерями, знущання або вплив сімейних конфліктів також може впливати на фертильність на підсвідомому рівні.
- Низька самооцінка також може перешкоджати зачаттю, оскільки такі жінки відчувають себе непривабливими або нежіночними, можуть підсвідомо намагатися побачити себе в ролі матері.
Психосоматика чоловічого безпліддя
Психосоматика чоловічої безплідності охоплює наступні думки:
- страх втратити увагу з боку дружини;
- страх зміни звичного способу життя;
- психологічна неготовність стати батьком;
- фінансова неспроможність забезпечити сім’ю.
Як і жінки, чоловіки переживають безпліддя в кілька етапів. Перший етап — шок та заперечення, другий етап — біль та відчуття провини, третiй — гнiв та розчарування, четвертий — прийняття.
Що кажуть дослiдження?
Безпліддя вражає мільйони людей репродуктивного віку в усьому світі, приблизно 48 мільйонів пар і 186 мільйонів осіб стикаються з цією проблемою. Хоча багато випадків безпліддя мають ідентифіковані причини, деякі залишаються нез’ясованими. На частку безпліддя у жінок припадає 40–55% випадків, а чоловіче безпліддя — приблизно 20–40%.
Безпліддя класифікується як первинне або вторинне. Первинне безпліддя означає нездатність завагітніти без будь-якої попередньої вагітності, вторинне безпліддя виникає, коли вже була вагітність, незалежно від її результату.
Жіноче безпліддя часто виникає через проблеми з яєчниками, як-от синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), який стає все більш поширеним, а також трубні, маткові, шийні або нез’ясовані причини.
Чоловіче безпліддя пов’язане з такими проблемами, як-от порушене вироблення сперми та рухливість сперматозоїдів, труднощі з еякуляцією, низька або повна відсутність сперматозоїдів.
Широка доступність передових методів лікування безпліддя зробила революцію в охороні репродуктивного здоров’я. Однак емоційний вплив безпліддя та його лікування є значним. Пари часто стикаються з величезним психологічним стресом, що посилюється відсутністю стандартизованої підтримки психічного здоров’я в галузі репродуктивної медицини.
Пари часто повідомляють про зниження сексуального задоволення після початку лікування безпліддя. «Запланований секс», продиктований циклами фертильності, може перетворити спонтанну дію на завдання. Рішення про те, чи поділитися своєю подорожжю ЕКЗ з друзями та родиною, додає ще один рівень стресу. Повторний цикл, що супроводжується розчаруванням, разом із інвазивними процедурами стає викликом для тих, хто проходить лікування.
Окрім емоційного впливу безпліддя, ліки та гормони, які використовуються під час лікування, можуть спричиняти негативні ефекти. Такі препарати, як-от кломіфен цитрат (Clomid, Serophene), які зазвичай призначають для посилення овуляції або вироблення сперми, можуть викликати тривогу, порушення сну та дратівливість у жінок. Летрозол, блокатор рецепторів естрогену, може спровокувати запаморочення, втому та головний біль.
Дослiдження «Психосоматичні аспекти у ідіопатичному безплідді: ефекти лікування аутогенним тренуванням» проведене у 1983 році включало 15 пар, які не могли завагітніти протягом двох років.
Маркери стресу охоплювали такі біохімічні показники, як-от пролактин у плазмі крові, вільний кортизол у сечі та катехоламіни, а також психологічні оцінки за допомогою шкали тривожності Спілбергера, шкали прояву тривожності Тейлора, опитувальника факторів особистості Кеттелла 16 та опитувальника особистості Айзенка. Для порівняння була включена контрольна група з десяти пар без безпліддя.
Примітно, що пацієнтки продемонстрували вищі середні рівні пролактину порівняно з контрольною групою. Після лікування спостерігалося значне зниження рівня пролактину, що збігалося з нижчими показниками тривоги. Ці дані свідчать про те, що підвищений рівень пролактину тісно пов’язаний з емоційним стресом.
Консультація репродуктолога в Києві, Житомирі, Львові
Якщо ви не можете завагітніти вже протягом двох років, ми рекомендуємо звернутися до репродуктолога. В наших медичних центрах працюють фахіці з великим досвідом роботи та успішними показниками лікування.
Незалежно від того, чи стикаєтеся ви з фізіологічними, чи психологічними труднощами під час зачаття дитини, ми готові допомогти. Наш комплексний підхід розглядає і фізичні, і емоційні аспекти безпліддя, гарантуючи індивідуальне лікування та підтримку на кожному кроці.
Щоб записатися на консультацію до репродуктолога, зателефонуйте за вказаним номером або залиште заявку на нашому сайті.
Автор: Трощенко Ганна Віталіївна – акушер-гінеколог, репродуктолог, лікар пренатальної діагностики.
Джерела:
- https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9661871/
- https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/0022399983900910
