пн-пт: 8:00 - 20:00
сб: 8:00 - 18:00
Анестезіологічне забезпечення
×
Послуги
Аналізи
×
Послуги
Автор:
Резніченко Ірина Валеріївна
Дата створення: 08.06.2023
Дата оновлення: 17.04.2025

Найпоширеніша інфекція

Цитомегаловірус — це інфекційний збудник із сімейства герпесвірусів, герпесвірус людини тип 5. Цитомегаловірусна інфекція — найчастіша інфекція, що передається від матері дитині під час вагітності. Але не тому, що вона найпідступніша й найнебезпечніша, а тому що найпоширеніша. За статистикою, від 40 до 90% всіх дорослих людей інфіковано цитомегаловірусом (ЦМВ). Заразитися можна через будь-які біологічні рідини, а також трансплацентарно. У герпесвірусів є особливість: вони недостатньо розпізнавані для імунної системи для повної елімінації, тобто видалення, тому, заразившись, людина зазвичай є носієм все життя. Переважно ЦМВ перебуває в організмі в прихованій, латентній формі, але може активуватися у разі ослаблення імунітету.

Симптоми цитомегаловірусної інфекції

Інфікування цитомегаловірусом зазвичай не призводить до важких наслідків. Воно може взагалі не спричиняти жодних симптомів або виявитись грипоподібним станом. Його симптоми такі: лихоманка, що супроводжується ознобом та пітливістю, слабкість, стомлюваність, головний та м'язовий біль, біль у горлі, збільшення лімфовузлів. Рідше цитомегаловірусна інфекція спричиняє гепатит або стан, схожий на інфекційний мононуклеоз (сам інфекційний мононуклеоз спричиняє інший вірус, Епштейна — Барра, він же герпесвірус людини тип 4).

Небезпечним цитомегаловірус є для трьох категорій людей:

  • вагітні;
  • новонароджені;
  • люди з ослабленою імунною системою — до цієї категорії належать ті, хто переніс трансплантацію органів або страждає на імунодефіцит.

В останній групі цитомегаловірус може спричинити ретиніт — запалення сітківки, ураження легень, органів травного тракту, печінки, селезінки.

Цитомегаловірус у вагітних

Те, наскільки небезпечним є цитомегаловірус для вагітних, визначається часом інфікування. Якщо це трапилося хоча б за місяць до того, як настала вагітність, вірус не надто небезпечний. У відповідь на інфікування імунною системою виробляються антитіла, або імуноглобуліни (Ig), які його пригнічують. Спочатку це IgM, яких приблизно через місяць змінюють IgG. IgG циркулюють у крові все життя, і, хоча вони не здатні знищити вірус, за умови нормальної функції імунній системі вони не дають йому активуватися, тобто перейти з персистувальної форми в активну, здатну пошкоджувати клітини. Ці антитіла захищають плід. Тому виявлення IgG до цитомегаловірусу під час вагітності — є скоріше позитивним чинником, ніж сигналом тривоги.

Якщо інфікування відбулося незадовго до вагітності або на її початку, тобто якщо не встигла сформуватися повноцінна імунна відповідь, ЦМВ є проблемою. Він входить до TORCH-групи — групи інфекцій, які здатні пошкоджувати плід. Плід особливо вразливий під час формування, а воно відбувається у першому триместрі вагітності. Інфікування в цей час може призвести до переривання вагітності або аномалій розвитку плода. Згодом це може виявитися мікроцефалією, порушенням розумового розвитку, порушенням зору, м'язовою слабкістю, проблемами з координацією, низькою вагою під час народження, судомами та іншими неврологічними проблемами. Часто цитомегаловірус в дітей спричиняє розлад слуху, навіть повну глухоту. Педіатри попереджають, що причиною значної кількості вроджених порушень слуху у дітей є внутрішньоутробне інфікування ЦМВ. Про можливу небезпеку свідчить виявлення IgM до цитомегаловірусу на ранніх термінах вагітності, оскільки це показник недавнього інфікування.

Інфікування вагітної на пізніх термінах, коли формування організму вже завершено, не призводить до аномалій розвитку плода. І хоча наслідки можуть бути, вони трапляються рідше й не в таких тяжких формах.

Слід враховувати, що небезпеку для вагітності становить не лише первинне інфікування цитомегаловірусом, а і його активація в організмі у разі ослаблення імунної системи. Проблема в тому, що сама по собі вагітність послаблює імунітет, тому вкрай важливо, щоб жінка дбайливо ставилася до свого здоров'я в цей період та оточення допомагало їй у цьому.

Цитомегаловірус у новонароджених

ЦМВ у новонароджених може з'явитися кількома шляхами:

  • внутрішньоутробне інфікування;
  • інфікування у момент пологів;
  • інфікування після пологів.

Один з 200 дітей народжується інфікованим цитомегаловірусом. Вірус виявляється в сечі, крові та слині дитини. Проте лише у кожного п'ятого з інфікованих спостерігаються довготривалі наслідки для здоров'я. Часто це проблеми зі слухом, які можуть з’явитися відразу після народження, розвинутися з часом, і слух може погіршуватися протягом життя. Тому всі діти, в яких після народження було виявлено ЦМВ, мають регулярно проходити перевірку слуху. Що раніше виявлено приглухуватість, то менша ймовірність, що вона шкодитиме розвитку дитини.

Інфікування під час пологів може призвести до захворювання новонародженого, проте, швидше за все, без серйозних наслідків. Бажано, щоб дитина отримувала грудне молоко, оскільки воно містить імуноглобуліни.

Інфікування після пологів може статися навіть через грудне молоко, що містить вірус. Однак це загрожує лише сильно ослабленим дітям: недоношеним, народженим раніше 30-го тижня, або дітям з низькою вагою під час народження (менш ніж 1500 г). У цьому випадку педіатр може порекомендувати зціджувати та пастеризувати грудне молоко й лише після цього давати дитині.

Лікування цитомегаловірусної інфекції

Лікування хвороби, спричиненої ЦМВ, залежить від її тяжкості. Загалом специфічне лікування не потрібно. Все, що потрібно, — надати організму умови для вироблення імунної відповіді та полегшити грипоподібні симптоми. На допомогу приходять стандартні заходи: спокій та рясне пиття, а якщо є гарячка, то прийняття жарознижувального з групи нестероїдних протизапальних препаратів. Цитомегаловірус під час вагітності потребує тих самих заходів, але вживання будь-яких ліків, зокрема жарознижувальних, бажано погоджувати зі своїм лікарем.

Противірусні засоби призначають, коли інфекція набуває важкого характеру. Ці препарати мають досить серйозні побічні ефекти, тому таке лікування проводять під лікарським контролем. Новонароджені також можуть отримувати противірусну терапію, але тоді, коли є симптоми захворювання, а не безсимптомне інфікування.

Автор: Резніченко Ірина Валеріївна

Поширені запитання (FAQ)
Наскільки рідко трапляється післяпологовий виворіт матки?
Це надзвичайно рідкісне ускладнення — зустрічається приблизно в 1 випадку на 2 000–20 000 пологів. Частіше трапляється у жінок після швидких або ускладнених пологів.
Які перші симптоми вивороту матки у породіллі?
До найхарактерніших належать: раптовий сильний біль у нижній частині живота, масивна кровотеча, зниження артеріального тиску, знепритомнення та ознаки шоку. У разі повного вивороту — візуалізація матки в піхві або за її межами.
Чи можна уникнути вивороту матки при пологах?
Повністю виключити ризик неможливо, однак його можна мінімізувати при грамотному веденні пологів: акуратне відділення плаценти, контроль скорочень, уникнення надмірного тиску або натягування за пуповину.
Які дії лікарів у разі інверсії матки?
Це акушерська ургентна ситуація, яка вимагає негайної реакції: знеболення, стабілізація стану породіллі, спроба ручного повернення матки (репозиція), за потреби — хірургічне втручання та інтенсивна терапія.
Чи можливо повторно завагітніти після такого ускладнення?
Так, у більшості випадків жінки можуть завагітніти повторно. Проте важливо, щоб майбутня вагітність проходила під ретельним медичним контролем, особливо у фахівців із досвідом ведення складних випадків.
Приходьте
на консультацію
Запис на прийом
0 800 504 205