Аденоміоз у жінок — це гінекологічне захворювання, при якому клітини ендометрію проростають у м’язовий шар матки. У результаті орган збільшується в розмірах, менструації стають болючими та рясними, а також може з’являтися хронічний тазовий біль.
Патологію вважають формою ендометріозу, але з локалізацією лише в межах матки. Найчастіше діагностується у жінок 30–50 років, проте зустрічається й у молодших пацієнток.
Важливо: аденоміоз може сприяти порушенню репродуктивної функції. Його виявляють у 5–70% жінок, що проходять обстеження з приводу безпліддя.
Причини та фактори ризику аденоміозу
Точні причини виникнення аденоміозу досі залишаються предметом наукових досліджень. Проте лікарі виділяють низку факторів, які підвищують ризик розвитку цієї патології:
- Гормональні порушення. Надлишок естрогенів або дисбаланс статевих гормонів, а також пізній початок статевих відносин можуть стимулювати патологічний ріст ендометрію.
- Хірургічні втручання на матці. Аборти, кесарів розтин, вишкрібання або інші операції можуть пошкоджувати внутрішню оболонку матки й сприяти проникненню клітин ендометрію в м’язовий шар.
- Запальні процеси органів малого таза. Хронічні інфекції, зокрема цервіцит чи ендометрит, підвищують ризик структурних змін у тканинах.
- Спадкова схильність. У жінок, у родичок яких спостерігався ендометріоз чи аденоміоз, ризик розвитку захворювання вищий навіть у досить юному віці.
- Надмірні фізичні навантаження та стреси. Це чинники, які негативно впливають на гормональний баланс.
Цікаво: за статистикою, аденоміоз виявляють приблизно у кожної другої жінки з важким перебігом ендометріозу.
Симптоми та прояви аденоміозу
Аденоміоз може протікати по-різному: у частини жінок він не викликає жодних відчутних симптомів і виявляється випадково під час обстеження, а в інших — значно погіршує якість життя. Основні ознаки аденоміозу:
- рясні та болючі менструації (менорагія);
- спазматичний або ниючий біль у період місячних, що віддає у поперек чи пах;
- кров’янисті виділення між циклами;
- збільшення та ущільнення матки, яке виявляється під час огляду;
- біль під час статевого акту (диспареунія);
- хронічна втома й анемія внаслідок регулярних крововтрат.
Симптоми аденоміозу не завжди прямо залежать від ступеня ураження: навіть при незначних змінах у матці прояви можуть бути дуже інтенсивними.
Діагностика аденоміозу
Діагностика аденоміозу може бути складною, оскільки симптоми часто схожі на прояви інших гінекологічних захворювань, зокрема ендометріозу чи міоми матки.
Основні методи обстеження:
- УЗД органів малого таза. Допомагає виявити нерівномірність стінок матки, а також збільшення її розмірів і ділянки ущільнень.
- МРТ. Вважається «золотим стандартом» при сумнівних випадках, адже дозволяє детально оцінити товщину стінок матки та визначити глибину проникнення ендометрію.
- Гістероскопія. Дає можливість безпосередньо оглянути внутрішню поверхню матки та взяти біопсію для виключення інших патологій.
- Лабораторні аналізи. Хоча специфічного аналізу на аденоміоз не існує, можуть призначатися дослідження на гормональний баланс і запальні маркери.
Цікаво! Сучасні установи (ESGE, FIGO) вказують, що пік діагностики припадає на 30–50 років, проте завдяки МРТ та УЗД випадки серед молодших жінок виявляють дедалі частіше.
Аденоміоз чи ендометріоз: у чому різниця?
Критерій | Аденоміоз | Ендометріоз |
Визначення | Вростання клітин ендометрію у товщу м’язового шару матки (міометрій). | Розростання клітин ендометрію поза межами матки — у яєчниках, очеревині, трубах та інших органах. |
Основна локалізація | Лише стінка матки. | Будь-які органи малого таза, іноді за його межами. |
Симптоми | Рясні та болісні менструації, тягнучий біль у нижній частині живота та збільшення розміру матки. | Хронічний тазовий біль, болісні менструації (дисменорея), біль під час статевого акту (диспареунія) та проблеми з фертильністю. |
Вік пацієнток | Виявляється найчастіше у жінок 30–50 років. | Може бути у будь-якому репродуктивному віці (20–45 років). |
Причини | Порушення гормонального балансу та травми стінки матки (пологи, аборти чи інші операції). | Генетична схильність, імунні порушення, ретроградна менструація. |
Ускладнення | Анемія через рясні менструації та хронічний біль. | Безпліддя, кісти яєчників (ендометріоїдні кісти) та спайковий процес. |
Лікування | Гормональна терапія, внутрішньоматкова система з прогестинами та хірургічні втручання (іноді гістеректомія). | Медикаментозна гормональна терапія, лапароскопічне видалення вогнищ ендометріозу та інші допоміжні репродуктивні технології. |
Прогноз | Симптоми часто зникають після настання менопаузи. | Може зберігатися навіть після менопаузи, але зазвичай прояви зменшуються. |
Важливо! Аденоміоз та ендометріоз мають спільну природу, але різну локалізацію. Обидва захворювання впливають на репродуктивне здоров’я та якість життя, тому при перших симптомах слід звертатися до гінеколога для точної діагностики та вибору лікування.
Аденоміоз і вагітність
Аденоміоз часто асоціюється з труднощами при зачатті. Захворювання може впливати на фертильність через:
- порушення овуляції;
- зміну скоротливої здатності матки, що ускладнює імплантацію ембріона;
- хронічний запальний процес у матці;
- гормональний дисбаланс.
Чи можна завагітніти при аденоміозі? Так, вагітність можлива, хоча іноді потребує допоміжних методів. Сучасні протоколи лікування включають:
- гормональну терапію для стабілізації циклу;
- хірургічні втручання при локалізованих формах;
- допоміжні репродуктивні технології (ЕКЗ, ІКСІ).
Вагітність при аденоміозі може мати підвищені ризики: загроза викидня, передчасні пологи й ускладнене прикріплення плаценти. Тому ведення таких пацієнток завжди потребує ретельного контролю гінеколога.
Важливо: багато жінок з аденоміозом успішно виношують і народжують здорових дітей, особливо при своєчасній діагностиці та лікуванні.
Методи лікування аденоміозу
Лікування аденоміозу залежить від віку жінки, стадії процесу, наявності супутніх хвороб і планів на вагітність. Використовуються як консервативні, так і хірургічні методи.
Консервативне лікування
Основний підхід — гормональна терапія, яка гальмує ріст ендометріальних вогнищ і зменшує симптоми. Використовуються:
- комбіновані оральні контрацептиви;
- прогестагени (у таблетках або у вигляді внутрішньоматкової системи з левоноргестрелом);
- аналоги гонадотропін-рилізинг гормону (а-ГнРГ), що тимчасово створюють «штучну менопаузу»;
- селективні модулятори рецепторів прогестерону.
Таке лікування допомагає знизити біль і об’єм менструальних кровотеч, а також стабілізувати гормональний фон.
Хірургічне лікування
Коли медикаментозна терапія не дає результату чи жінка саме планує вагітність, лікар може рекомендувати оперативне втручання:
- органозберігаючі операції — лапароскопічне видалення вогнищ (ендокоагуляція, резекція);
- радикальні втручання (гістеректомія) — у тяжких випадках для жінок, які не планують пологів.
Інколи лікар може доповнити основну терапію допоміжними методами:
- фізіотерапія (електрофорез, магнітотерапія) допомагає зменшити біль і запальні прояви;
- зміна способу життя та дієта з акцентом на продукти, що підтримують гормональний баланс (овочі, риба й омега-3), а також контроль ваги та відмова від шкідливих звичок.
Важливо: самолікування небезпечне для вашого здоров'я. Різні форми аденоміозу потребують індивідуального підходу, який визначає лише лікар-гінеколог.
Профілактика та прогноз аденоміозу
Профілактика аденоміозу спрямована на зниження ризику гормональних і запальних порушень. Виконання простих рекомендацій допомагає запобігти прогресуванню хвороби.
Основні заходи:
- регулярні огляди у гінеколога та УЗД малого таза (2 рази на рік);
- своєчасне лікування інфекцій і запальних процесів;
- уникнення абортів і травматичних втручань;
- контроль гормонального фону;
- здоровий спосіб життя й уважне ставлення до циклу.
Прогноз і наслідки:
- при своєчасній терапії можливе збереження фертильності та покращення стану;
- після клімаксу аденоміоз зазвичай регресує;
- у пременопаузі можливі рецидиви та прогресування симптомів;
- хронічний біль і анемія часто мають психологічні наслідки — втому, тривожність і зниження настрою.
Регулярні огляди й уважне ставлення до власного здоров’я допомагають виявити аденоміоз на ранніх етапах і зберегти якість життя.
Висновок
Аденоміоз — це не вирок, а стан, який потребує уважного ставлення та правильного лікування. Головне — вчасно звернутися до спеціалістів, адже сучасна медицина має ефективні методи контролю та терапії, що допомагають зберегти репродуктивне здоров’я та якість життя.
У медичному центрі «Мати та дитина» ми щодня допомагаємо жінкам із цим діагнозом. Наша клініка акредитована МОЗ України та сертифікована за міжнародною системою якості ISO 9001:2015 — це гарантія, що ви отримуєте медичну допомогу на найвищому рівні. Для нас важлива не лише якість лікування, а й ваша впевненість, довіра та спокій.
Не відкладайте турботу про себе на потім. Запишіться на консультацію вже сьогодні — і разом ми знайдемо оптимальне рішення для вашого здоров’я та жіночого щастя.
FAQ
1. Що таке аденоміоз і чим він відрізняється від ендометріозу?
Аденоміоз — це розростання клітин ендометрію в товщу м’язового шару матки, тоді як при ендометріозі ці клітини можуть виходити за її межі й уражати інші органи.
2. Які основні причини аденоміозу?
До причин належать гормональні порушення, спадковість, хронічні запальні процеси, а також травми матки після пологів чи операцій.
3. Чи можна завагітніти при аденоміозі?
Так, але це може бути значно складніше. У багатьох жінок із правильно підібраним лікуванням вагітність можлива.
4. Які сучасні методи лікування аденоміозу найефективніші?
Застосовують гормональну терапію та малоінвазивні втручання (гістероскопію, лапароскопію), а у важких випадках — хірургічне лікування.
5. Як запобігти розвитку аденоміозу?
Регулярно відвідувати гінеколога, своєчасно лікувати запальні захворювання та уникати неконтрольованих втручань у порожнину матки.
Література
- Кравченко О.А. Застосування гістероскопії у жінок з гіперпластичними процесами ендометрія. Шпитальна хірургія. – 2008 рік – №2. – С 75-76.
- Wang S, Meng X, Dong Y. The evaluation of uterine artery embolization as a nonsurgical treatment option for adenomyosis. Int J Gynaecol Obstet 2016;133(2):202-5.
- K. Upson et al., 2020 — Епідеміологічні дані: поширеність аденоміозу після гістеректомії становить від 8,8 % до 61,5 %.
- S. Wong et al., 2022 — Огляд: захворювання зазвичай діагностують у віці 30–50 років; поширеність від 5 % до 70 %.
- T. Capezzoli et al., 2024 — Хірургічні збережні методи зменшують кровотечі, біль і розмір матки при аденоміозі.