Ідіопатичне безпліддя, також відоме як нез’ясовне безпліддя, стосується нездатності пари завагітніти після року регулярних незахищених статевих стосунків, попри відсутність ідентифікованої причини. Якщо всі результати аналізів нормальні, але зачаття не відбувається, стан класифікується як ідіопатичне безпліддя.
Характеристика ідіопатичного безпліддя
- Відсутність виявленої причини: попри ретельні медичні тести, жодної причини безпліддя не виявлено ні в одного з партнерів.
- Поширеність: становить близько 10–30% випадків безпліддя.
- Діагноз виключення: ставиться лише після виключення інших потенційних причин, зокрема гормонального дисбалансу, непрохідності маткових труб, чоловічого безпліддя або ендометріозу.
- Змінний прогноз: деякі пари можуть завагітніти спонтанно без медичного втручання, водночас інші потребують лікування.
Ідіопатичне чоловіче безпліддя
Ідіопатичне чоловіче безпліддя стосується стану, коли безпліддя без будь-якої встановленої причини, попри ретельного медичного обстеження. Стандартні тести не можуть виявити аномалії в репродуктивній системі. Цей стан є причиною значної частини випадків чоловічого безпліддя, за оцінками, 25–40%.
Хоча конкретні причини залишаються недіагностованими, кілька непомітних або невиміряних чинників можуть спричиняти ідіопатичне чоловіче безпліддя:
- Окислювальний стрес: дисбаланс між активними формами кисню (АФК) і антиоксидантами може пошкодити ДНК сперматозоїдів і клітинні мембрани, впливаючи на фертильність.
- Фрагментація ДНК: пошкодження ДНК сперматозоїдів може не виявлятися стандартними тестами, але може погіршити запліднення та розвиток ембріона.
- Субклінічне варикоцеле: невелике або невизначене варикоцеле може впливати на якість сперми через підвищення температури яєчка.
- Епігенетичні чинники: зміни в експресії генів або ремоделювання хроматину без змін у послідовності ДНК можуть вплинути на функцію сперми.
- Імунологічні проблеми: наявність антиспермальних антитіл, які порушують рухливість сперматозоїдів або потенціал запліднення.
- Вплив токсинів (наприклад, пестицидів, важких металів).
- Хронічний стрес, куріння, надмірне вживання алкоголю або неправильне харчування.
- Малорухливий спосіб життя та ожиріння.
- Гормональна дисрегуляція: незначний гормональний дисбаланс, який неможливо виявити стандартними тестами, може відігравати певну роль.
Діагностика
Ідіопатичне чоловіче безпліддя є діагнозом виключення та вимагає комплексного обстеження:
- Аналіз сперми: оцінка кількості, рухливості, морфології та життєздатності сперматозоїдів.
- Гормональна оцінка: вимірювання рівня ФСГ, ЛГ, тестостерону та пролактину.
- Генетичне тестування: скринінг хромосомних аномалій (наприклад, мікроделеції Y-хромосоми, синдром Клайнфельтера).
- Ультразвукове дослідження: обстеження мошонки та репродуктивних органів на наявність структурних аномалій.
- Розширене тестування сперми: тести на фрагментацію ДНК сперми, активні форми кисню (АФК) і рівні антиоксидантів.
Ідіопатичне жіноче безпліддя
Ідіопатичне жіноче безпліддя означає стан, за якого жінка не може завагітніти після одного року регулярних незахищених статевих стосунків, попри на комплексні діагностичні оцінки, які не виявляють жодних ідентифікованих відхилень. Цей вид безпліддя становить 10–20% усіх випадків жіночого безпліддя і є діагнозом виключення.
Хоча конкретна причина ідіопатичного безпліддя у жінок не визначена, можуть сприяти непомітні чинники, зокрема:
Якість яйцеклітин і генетичні аномалії:
- Вікові або властиві проблеми якості яйцеклітини , які стандартні тести не можуть виявити.
- Хромосомні або генетичні аномалії яйцеклітин.
Проблеми сприйнятливості ендометрію:
- Незначні проблеми в слизовій оболонці матки, які перешкоджають імплантації.
Імунологічні чинники:
- Наявність антитіл, націлених на сперму або ембріон.
- Аутоімунні захворювання, що впливають на імплантацію або розвиток ембріона.
Легкий ендометріоз:
- Не виявляється за неінвазивних обстежень, але все ще заважає репродуктивним процесам.
Субклінічний гормональний дисбаланс:
- Незначні порушення гормонів, як-от лютеїнізувальний гормон (ЛГ), фолікулостимулювальний гормон (ФСГ) або прогестерон, тіреотропног гормона, пролактину які не позначаються стандартними тестами.
Спосіб життя:
- Стрес, неправильне харчування, вплив токсинів або ожиріння можуть опосередковано впливати на фертильність.
Діагностичний підхід
Для підтвердження ідіопатичного безпліддя зазвичай виконуються наступні обстеження:
- Гормональні тести: для оцінки функції яєчників, гормонів щитовидної залози та рівня пролактину.
- Ультразвукове дослідження: для перевірки резерву яєчників, структури матки та стану яєчників.
- Гістеросальпінгографія: для визначення, що маткові труби відкриті, а порожнина матки нормальна.
- Лапароскопія: іноді використовується для виявлення прихованого ендометріозу або тазових спайок.
- Генетичне тестування: для рідкісних хромосомних аномалій, що впливають на фертильність.
Варіанти лікування
Оскільки конкретна причина не встановлена, лікування часто є емпіричним і спрямоване на оптимізацію загального репродуктивного здоров’я та якості сперми.
Модифікації способу життя та навколишнього середовища:
- Дотримуйтесь здорової дієти, багатої на антиоксиданти (наприклад, вітамінаи С і Е, цинк, селен).
- Підтримуйте здорову вагу та займайтеся регулярною фізичною активністю.
- Уникайте тютюну, надмірного вживання алкоголю та рекреаційних наркотиків.
- Зведіть до мінімуму вплив токсинів навколишнього середовища та тепла (наприклад, сауни, ноутбуки на колінах, мобільні телефони в кішенях та довгі телефонні розмови).
Медичні процедури для чоловіків:
- Антиоксидантна терапія: коензим Q10, L-карнітин і омега-3 жирні кислоти допомагають зменшити окислювальний стрес і покращити параметри сперми.
- Гормональна терапія: низькі дози гонадотропінів або кломіфен цитрату можна використовувати для непомітної оптимізації гормонального балансу.
- Протизапальні препарати: якщо є підозра на запалення, вони можуть допомогти покращити якість сперми.
- Емпіричні антибіотики: час від часу призначають у разі невиявлених інфекцій.
Для жінок
- Індукція овуляції: такі препарати, як-от кломіфен цитрат або летрозол, можуть бути призначені для стимуляції овуляції та збільшення ймовірності зачаття.
- Гормональна підтримка: прогестеронові добавки можуть допомогти покращити лютеїнову фазу та підтримати ранню вагітність.
Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ):
- Внутрішньоматкова інсемінація (IUI): сперма промивається та безпосередньо вставляється в матку, щоб збільшити шанси на запліднення.
- Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ): запліднення відбувається в лабораторних умовах, що дозволяє краще контролювати розвиток ембріона.
- Інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїдів (ICSI): один сперматозоїд вводиться безпосередньо в яйцеклітину, минаючи можливі проблеми з рухливістю або морфологією сперматозоїдів.
Експериментальні методи лікування:
- Використання передових методів, зокрема перенесення мітохондрій або терапія стовбуровими клітинами, досліджується, але ще не широко доступне.
Прогноз
Репродуктологи відзначають, що у разі ідіопатичного безпліддя прогноз може варіюватись:
- Спонтанна вагітність: приблизно 15–30% жінок можуть завагітніти природним шляхом протягом трьох років без втручання, особливо зі зміною способу життя та антиоксидантною терапією
- Успіх за допомогою ДРТ: рівень успішності ЕКЗ коливається від 40–60% за цикл у здорових жінок залежно від віку та якості ембріона, а ІКСІ — 30–50% за цикл залежно від віку та інших чинників.
Автор: Каверіна Вікторія Олексіївна – акушер-гінеколог, репродуктолог.
