Ви добре харчуєтесь, але вага не знижується. Втома, «туман у голові» після їди, тиск, збій циклу – знайоме? Часто це не лінь і не вік. Це може бути інсулінорезистентність – стан, який роками розвивається непомітно, а потім проявляється як предіабет, метаболічний синдром чи діабет 2 типу.
Виявити приховані метаболічні порушення допомагає доступне лабораторне дослідження – індекс HOMA‑IR. Простий тест на інсулінорезистентність допомагає вчасно діагностувати порушення та уникнути важких наслідків.
Простий аналіз – цінна інформація
HOMA‑індекс (Homeostatic Model Assessment), також відомий як модуль HOMA, визначається на основі показників глюкози та інсуліну в крові натще. Він дозволяє провести оцінку чутливості клітин до інсуліну, тобто перевірити, наскільки ефективно ваш організм реагує на цей гормон.
Якщо чутливість клітин знижена, це перший сигнал про порушення обміну речовин, що може довго розвиватися без явних симптомів.
Цікаво: аналіз займає лише кілька хвилин, але може запобігти тривалому лікуванню діабету.
Як розраховується індекс HOMA‑IR?
Формула HOMA‑IR така: (інсулін натще, мкОд/мл × глюкоза натще, ммоль/л) ÷ 22,5.
Це означає, що потрібно знати два показники з аналізу крові:
- рівень інсуліну натще (в одиницях мкОд/мл);
- рівень глюкози натще (у ммоль/л).
Приклад: якщо інсулін = 10 мкОд/мл, глюкоза = 5,6 ммоль/л, тоді:
(10 × 5,6) ÷ 22,5 = 2,49.
Отримане значення й буде Вашим індексом HOMA‑IR.
Розрахунок можна зробити самостійно або автоматично – у деяких лабораторіях HOMA‑IR вказується одразу у бланку результатів.
Коли варто перевірити HOMA-IR?
Цей тест рекомендується, якщо Ви:
- маєте зайву вагу або ожиріння;
- відчуваєте часту втому, туман в голові, сильний голод після їжи;
- маєте підвищений тиск або холестерин;
- проходите обстеження перед вагітністю;
- страждаєте на синдром полікістозних яєчників (СПКЯ).
Якщо у вас є подібні симптоми або запитання щодо репродуктивного здоров’я, не відкладайте – варто обстежитись і визначити рівень HOMA‑IR. Це дозволить вчасно виявити можливі ризики та звернутися по медичну допомогу.
Які значення вважаються нормальними?
Індекс HOMA‑IR має певні порогові значення, які допомагають оцінити ризик метаболічних порушень:
HOMA-IR | Що це означає |
до 2 | Оптимальний HOMA‑IR – висока чутливість клітин до інсуліну |
2–2,5 | Поріг HOMA‑IR, який потребує спостереження |
понад 2,5–3 | Може свідчити про ризик інсулінорезистентності, предіабету або метаболічного синдрому |
Зверніть увагу: навіть за нормального рівня глюкози підвищений HOMA‑IR може вказувати на приховану інсулінорезистентність. Це робить його корисним інструментом для ранньої діагностики предіабету та вчасного втручання.
Як підготуватися до аналізу HOMA-IR
Щоб результати дослідження HOMA‑IR були точними та відображали реальний стан обміну речовин, важливо правильно підготуватись. Порушення режиму харчування, сну або фізичні навантаження можуть спотворити показники глюкози та інсуліну й дати хибну картину.
Рекомендації перед здачею аналізу:
- за 2 дні до тесту обмежити жирну, смажену, копчену та важку їжу (фастфуд, бобові, солодке у надлишку) – це допоможе уникнути впливу на обмін ліпідів і глюкози;
- за 24 години повністю виключити алкоголь і надмірну фізичну активність (тренування, підняття важкого);
- протягом 8–12 годин перед здачею крові необхідно повністю утриматися від їжі – дозволяється тільки вживання негазованої води без добавок;
- у день аналізу уникати стресу, не виконувати зарядку або пробіжку; за 30 хвилин до здачі не курити. Прийти у лабораторію після повноцінного сну.
- Не змінюйте режим харчування чи приймання ліків без погодження з лікарем.
Важливо: для людей із хронічними захворюваннями або на гормональній терапії підготовка може мати особливості, тому обов’язково порадьтеся з лікарем.
Правильна підготовка до аналізу – це запорука точного результату, на підставі якого можна приймати обґрунтовані клінічні рішення.
Як інтерпретувати результати HOMA‑IR
Під час інтерпретації результатів важливо не займатися самодіагностикою. Показник вище 2,5–3 може свідчити про інсулінорезистентність, однак важливо враховувати вік, ІМТ, супутні захворювання, фази циклу у жінок. Для повної оцінки лікар може додатково призначити:
- глікований гемоглобін (HbA1c) – демонструє, яким був середній рівень цукру в крові протягом останніх трьох місяців;
- С-пептид – показує, скільки інсуліну виробляє організм;
- індекс HOMA‑β – оцінка функції β-клітин підшлункової залози;
- ОГТТ (оральний глюкозотолерантний тест) – для виявлення порушень толерантності до глюкози;
- ліпідограма – для оцінки супутнього ризику атеросклерозу та метаболічного синдрому;
- АЛТ, АСТ, ГГТ – ферменти печінки для виключення стеатогепатозу, часто супутнього при IR;
- індекс маси тіла (ІМТ), окружність талії, співвідношення талія/стегна – антропометричні маркери ризику.
Цікаво: порушення чутливості до інсуліну часто поєднується з негормональними запальними процесами – може бути доцільним здати аналіз на CRP (С-реактивний білок).
Навіть у разі нормального значення HOMA‑IR лікар може рекомендувати повторний аналіз через 6–12 місяців для моніторингу змін.
Практичне застосування HOMA‑IR і порівняння з клемп‑тестом
Індекс HOMA‑IR широко використовується у клінічній практиці як доступний метод оцінки чутливості клітин до інсуліну та раннього виявлення метаболічних порушень. Його застосування базується на простому лабораторному розрахунку (глюкоза + інсулін натще), що робить модуль HOMA зручним для скринінгу предіабету, метаболічного синдрому та початкових стадій діабету 2 типу.
Переваги використання HOMA‑IR:
- виконується швидкий розрахунок на основі стандартного аналізу крові;
- оптимальний HOMA‑IR допомагає запобігти розвитку ускладнень;
- є ефективним інструментом для моніторингу терапії та профілактики;
- підходить для масового застосування у загальній практиці.
Обмеження HOMA‑IR:
- низька точність у деяких групах (підлітки, літні люди, пацієнти з хронічними захворюваннями);
- низька інформативність у жінок, зокрема під час вагітності або у разі СПКЯ;
- можливість похибки за наявності патологій печінки або приймання стероїдів і гормональних препаратів.
Попри це, кореляція HOMA‑IR з clamp‑тестом у 60–80% випадків підтверджує його діагностичну цінність як інструменту первинного рівня.
У ситуаціях, коли необхідна точна діагностика предіабету або інсулінорезистентності, лікар може використовувати порогові значення HOMA‑IR як орієнтир і за потреби призначити додаткові тести.
Чи варто робити клемп‑тест?
Clamp‑тест (гіперінсулінемічний еуглікемічний тест) – це лабораторна методика, що дозволяє безпосередньо оцінити реакцію тканин на інсулін у режимі реального часу. Він вважається золотим стандартом діагностики інсулінорезистентності, однак має низку обмежень. Переваги:
- висока аналітична точність;
- безпосереднє вимірювання ефективності інсуліну;
- динамічне спостереження за метаболічними змінами.
Недоліки:
- висока вартість;
- складне виконання, потребує досвідченого персоналу та спеціального обладнання;
- тривалість до кількох годин;
- майже не використовується у рутинній медичній практиці.
У повсякденній клініці розрахунок HOMA‑IR є оптимальним і достатнім методом – він зручний, доступний і дозволяє виявити ризики на ранньому етапі без складних процедур.
Таким чином, точність HOMA‑IR є прийнятною у більшості ситуацій. Його використання дозволяє лікарю швидко реагувати на зміни у стані пацієнта та вчасно скоригувати підхід до профілактики або лікування метаболічних порушень.
Коли повторювати аналіз і звертатися до лікаря
Регулярні аналізи через 6–12 місяців рекомендовані всім, у кого були виявлені відхилення. Якщо ви вже вживаєте заходів (зміна способу життя, медикаменти), контроль динаміки HOMA‑IR дозволяє оцінити ефективність лікування. Консультація ендокринолога обов’язкова у разі:
- підвищених показників;
- симптомів предіабету або СПКЯ;
- підготовки до вагітності.
Пам’ятайте! Виявлення інсулінорезистентності – це не вирок, а можливість взяти ситуацію під контроль. Вчасно діагностоване порушення добре піддається корекції без тривалого медикаментозного лікування. Головне – діяти послідовно та під наглядом лікаря.
Зробіть перший крок уже сьогодні
Інсулінорезистентність часто не має симптомів, але має серйозні наслідки. Аналіз на HOMA‑IR – це простий і швидкий спосіб дізнатися про ризики для здоров’я та вчасно вжити заходів.
У медичному центрі «Мати та дитина» ви можете здати аналіз HOMA‑IR, зручно та з гарантованою точністю результату. Наші лікарі нададуть індивідуальну консультацію та допоможуть скласти план подальших дій.
Запишіться на обстеження вже сьогодні – зробіть впевнений крок до контролю свого обміну речовин та довготривалого здоров’я.
Часті запитання (FAQ)
1. Як розрахувати індекс HOMA‑IR?
За формулою: (інсулін натще, мкОд/мл × глюкоза натще, ммоль/л) ÷ 22,5. Аналіз здається вранці, натще, після 8–12 годин без їжі.
2. Який рівень HOMA‑IR вважається нормальним?
До 2,0 – нормальний показник. 2,0–2,5 – прикордонний стан. Понад 2,5–3 – можлива інсулінорезистентність.
3. Наскільки точний HOMA‑IR у порівнянні з клемп‑тестом?
Менш точний, ніж клемп‑тест, але добре підходить для скринінгу. Корелює з ним у 60–80% випадків.
4. Чи можна з його допомогою передбачити гестаційний діабет?
Так, особливо при здачі в І триместрі вагітності. Показник може вказувати на підвищений ризик GDM.
5. Чи є обмеження у використанні індексу?
Так. Результати можуть бути менш точними у підлітків, літніх людей, вагітних, жінок із СПКЯ та при хронічних хворобах. Інтерпретацію повинен проводити лікар.
Література
- Adeva-Andany, M. M. et al.: Insulin resistance is a cardiovascular risk factor in humans. In: Diabetes Metab Syndr, 2019, 13: 1449-1455
- American Diabetes Association: Understanding Insulin Resistance (Letzter Abruf: 02.03.2022)
- da Silva Rosa, S. C. et al.: Mechanisms of muscle insulin resistance and the cross-talk with liver and adipose tissue. In: Physiol Rep, 2020, 8: e14607
- Internationale Diabetes Föderation: IDF consensus worldwide definition of the metabolic syndrome. 2006 (Letzter Abruf: 02.03.2022)
- James, D. E. et al.: The aetiology and molecular landscape of insulin resistance. In: Nat Rev Mol Cell Biol, 2021, 22: 751-771
- Kahn, S. E. et al.: Mechanisms linking obesity to insulin resistance and type 2 diabetes. In: Nature, 2006, 444: 840-846