пн-пт: 8:00 - 20:00
сб: 8:00 - 18:00
Анестезіологічне забезпечення
×
Послуги
Аналізи
×
Послуги
Автор:
Червак Наталія Миколаївна
Дата створення: 09.11.2024
Дата оновлення: 09.11.2024

Менструальний цикл є важливою складовою функціонування репродуктивної системи жінки. Це складний біологічний процес, який відбувається в жіночому організмі, призначений для підтримки можливості зачаття та успішного виношування дитини. Він охоплює циклічні зміни у всіх органах репродуктивної системи жінки й триває з І-го дня менструації до початку наступної менструації. В нормі тривалість менструального циклу у жінок складає 21–35 днів. 

Нормальною менструацією вважається циклічне виділення крові із матки в об’ємі 40–80 мл протягом 3–7 днів. 

В практиці акушери-гінекологи досить часто зустрічаються з менструальними розладами, тобто з порушеннями менструального циклу, що супроводжуються відсутністю або затримкою чергової менструації, патологічними змінами її рясності, болючістю чи дискомфортом, відсутністю овуляції, психічними порушеннями під час менструального циклу. 

Одним із проявів менструальних розладів є гіпоменорея. Гіпоменорея — це аномально мала рясність менструальних виділень, менше ніж 40 мл за менструацію, яка триває не більше ніж 2 дні. 

Крім дуже малого об’єму менструальної крові жінки можуть також відчувати інші симптоми, пов’язані з основними причинами: 

  • нерегулярні менструації; 
  • зміни настрою. 

Гіпоменорея може бути спричинена різнимистанами: 

  • Порушення в гіпоталамо-гіпофізарній системі, що приводить до дисбалансу естрогену та прогестерону. 
  • Психологічний або фізичний стрес може впливати на менструальний цикл. 
  • І надмірна, і недостатня маса тіла можуть призвести до розладів менструального циклу. 
  • Деякі препарати можуть впливати на менструальний цикл. 
  • Гормональні порушення: синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), проблеми із щитоподібною залозою, патологія наднирників тощо. 
  • Хромосомна та генетична патологія у жінок. 
  • Променева та хімієтерапія. 

Діагностика 

Діагностика гіпоменореї передбачає кілька етапів, щоб лікар міг зібрати інформацію про менструальний цикл пацієнтки, виявити можливі причини та оцінити загальний стан здоров’я. 

Ось основні етапи діагностики: 

Анамнез (історія хвороби) 

  • Гінеколог збирає інформацію про регулярність менструацій, тривалість, обсяг кровотечі та будь-які зміни у менструальному циклі; обговорюються будь-які супутні симптоми, як-от біль, зміни настрою, втома тощо. Також враховуються захворювання, хронічні стани, вживання ліків, операції та попередні гінекологічні проблеми. 

Фізикальний огляд 

  • Лікар проводить огляд, щоб виявити можливі аномалії або ознаки інфекцій, що можуть впливати на менструальний цикл. 

Лабораторні обстеження 

  • Гормональні тести для  визначення рівнів естрогену, прогестерону, лютеїнізувального гормону (ЛГ) та фолікостимулювального гормону (ФСГ). 
  • Загальний аналіз крові для оцінки загального стану здоров’я та виявлення анемії. 
  • Тести для перевірки на наявність інфекцій, які можуть впливати на менструальний цикл (наприклад, ВІЛ, сифіліс, гепатити). 

Ультразвукове дослідження (УЗД) 

  • Гінекологічне УЗД використовується для оцінки структури яєчників, матки та інших органів репродуктивної системи, щоб виявити можливі аномалії, кістозні утворення чи інші зміни. 

Спеціальні дослідження 

  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ) для детального вивчення органів малого таза, органів нейроендокринної системи. 
  • Гістероскопія для визначення стану порожнини матки. 

Консультації 

  • У разі виявлення специфічних проблем лікар може направити пацієнтку до вузького спеціаліста (ендокринолога, генетика, репродуктолога). 

Діагностика гіпоменореї вимагає комплексного підходу, оскільки проблема може бути пов’язана з різними чинниками, зокрема нейроендокринними, психогенними та фізіологічними аспектами. Важливо вчасно звернутись до лікаря для отримання точного діагнозу та належного лікування. 

Лікування гіпоменореї

Лікування гіпоменореї залежить від її причин, що можуть варіюватися від гормонального дисбалансу до стресу чи інших медичних станів. Ось основні методи лікування, які можуть бути рекомендовані лікарем: 

Гормональна терапія 

  • Естроген-, прогестероновмісні гормональні препарати можуть бути призначені для відновлення нормального менструального циклу. 
  • Комбіновані оральні контрацептиви можуть допомогти регулювати менструації та гарантувати нормальний обсяг менструальної крові. 

Корекція способу життя 

  • Збалансоване харчування: забезпечення організму нормальною кількістю білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мікроелементів може покращити загальний стан здоров’я. 
  • Фізична активність: регулярна фізична активність допомагає знизити стрес і поліпшити гормональний баланс. 
  • Керування стресом: методи релаксації такі, як-от йога або медитація, можуть допомогти знизити рівень стресу, що може впливати на менструальний цикл. 

Лікування основних захворювань 

  • Ендокринні розлади: якщо гіпоменорея пов’язана з ендокринними розладами, їх корекція та лікування може поліпшити ситуацію. 

Специфічні методи лікування 

  • Препарати для стимуляції росту ендометрію. 
  • Фізіотерапевтичні методи лікування. 
  • Загальноукріплювальна терапія. 

Спостереження гіпоменореї залежить від багатьох чинників, наприклад наявності супутньої патології, зокрема ендокринної, віку, в якому жінка звернулась з проблемою до лікаря, репродуктивних планів пацієнтки тощо. 

Коли гіпоменорея не є серйозною проблемою, лікар може рекомендувати спостереження за станом здоров’я та регулярні контрольні візити. 

Лікування гіпоменореї вимагає індивідуального підходу, й важливо працювати з лікарем для визначення найкращого плану дій, виходячи з особистих медичних умов і причин гіпоменореї. Регулярне медичне спостереження та контроль можуть допомогти в розв'язанні цієї проблеми. 

Автор: Червак Наталія Миколаївна — акушер-гінеколог, гінеколог-ендокринолог, лікар УЗ-діагностики.

Поширені запитання (FAQ)
Наскільки рідко трапляється післяпологовий виворіт матки?
Це надзвичайно рідкісне ускладнення — зустрічається приблизно в 1 випадку на 2 000–20 000 пологів. Частіше трапляється у жінок після швидких або ускладнених пологів.
Які перші симптоми вивороту матки у породіллі?
До найхарактерніших належать: раптовий сильний біль у нижній частині живота, масивна кровотеча, зниження артеріального тиску, знепритомнення та ознаки шоку. У разі повного вивороту — візуалізація матки в піхві або за її межами.
Чи можна уникнути вивороту матки при пологах?
Повністю виключити ризик неможливо, однак його можна мінімізувати при грамотному веденні пологів: акуратне відділення плаценти, контроль скорочень, уникнення надмірного тиску або натягування за пуповину.
Які дії лікарів у разі інверсії матки?
Це акушерська ургентна ситуація, яка вимагає негайної реакції: знеболення, стабілізація стану породіллі, спроба ручного повернення матки (репозиція), за потреби — хірургічне втручання та інтенсивна терапія.
Чи можливо повторно завагітніти після такого ускладнення?
Так, у більшості випадків жінки можуть завагітніти повторно. Проте важливо, щоб майбутня вагітність проходила під ретельним медичним контролем, особливо у фахівців із досвідом ведення складних випадків.
Приходьте
на консультацію
Запис на прийом
0 800 504 205