Перейми перед пологами

Переймами називають спастичні скорочення м'язів матки, які готують її до пологів. Саме тоді шийка матки поступово сплощується і розкривається. Тривати перейми можуть досить довго, а після їхнього завершення починаються власне пологи.

Несправжні перейми

Справжні перейми починаються безпосередньо перед пологами. Але є два види, які несправжні. Так їх називають не тому, що це не перейми, а тому, що вони не виконують головної функції — не розкривають шийку матки. Відрізнити несправжні перейми від справжніх можна за їхньої нерегулярності. Вони не повторюються через певні проміжки часу, їхня інтенсивність не зростає, їх можна «заспокоїти», наприклад, прийнявши інше положення або почавши активно рухатися.

Несправжні перейми бувають не у всіх вагітних жінок, а іноді вони настільки слабкі, що майже не звертають на себе уваги.

Перейми Брекстона — Хікса

Після 20-го тижня, але ще задовго до пологів, жінка може відчувати перейми Брекстона — Хікса. Їх часто описують виразом «матка кам'яніє». Спазм може супроводжуватися незначним болем, що тягне, внизу живота й в попереку. Перейми Брекстона — Хікса тривають кілька секунд або десятків секунд, вони можуть повторюватися через деякий час, але не бувають регулярними.

Такі спазми можуть налякати, але насправді небезпеки вони не становлять і не є провісниками передчасних пологів. Причини їхні вірогідно невідомі, дослідники пов'язують це з підвищеною збудливістю матки.

Тренувальні перейми

Тренувальні, або передвісникові перейми починаються ближче до пологів, а точніше, за один-два-три тижні у жінок, які народжують вперше, й за кілька днів у тих, хто вже народжував. Вони відчуваються як спазми матки або навіть як слабкі потуги (нагадують позиви до дефекації, але дефекації не відбувається) і можуть супроводжуватися незначною болючістю. Як і перейми Брекстона — Хікса, тренувальні перейми нерегулярні, не наростають і не призводять до розкриття шийки матки, проте впливають на неї — пом'якшують та готують до пологів.

Справжні перейми

Справжні перейми, розпочавшись, вже не перериваються. Вони повторюються приблизно через рівні проміжки часу — приблизно, оскільки поступово проміжок з-поміж них скорочується, водночас болючість посилюється. Залежно від інтенсивності та ступеня розкриття шийки матки розрізняють три фази: початкову, активну та перехідну.

Початкова фаза

Перейми слабкі та короткі, по 10–15 секунд. Іноді цю фазу називають прихованою, або латентною, тому що перейми бувають настільки слабкими, що не звертають на себе уваги. Проте вони вже регулярні — повторюються кожні 30 хвилин на початку фази, а в кінці — кожні 5–10 хвилин.

Початкова фаза триває від 5 до 12 годин. У жінок, які народжують вперше, вона ближче до 12, у тих, хто народжує повторно — ближче до 5–7. Спочатку майже безболісні, перейми до кінця першої фази стають вже відчутними, хоч і терпимими. Шийка матки розкривається на три сантиметри.

Активна фаза

Початок активної фази характеризується тривалістю переймів 40 секунд і проміжками у 5–10 хвилин. Тривалість фази в середньому становить 3 години у тих, хто народжує повторно, й близько 5 годин у тих, хто вперше. Показником того, що починається наступний етап, слугує скорочення проміжків до двох-трьох хвилин. Наприкінці активної фази розкриття шийки матки становить близько семи сантиметрів.

Перехідна фаза

Етап називається перехідним, оскільки завершується переходом у потуги. Проміжок між спазмами становить дві-три хвилини та поступово зменшується. Перейми, які на початку фази тривають близько хвилини, поступово стають довшими, ніж проміжки між ними. Коли шийка матки повністю розкривається, починаються потуги — вигнання плода.

Що робити під час переймів

Якщо коротко, то під час переймів треба намагатися полегшити собі становище. Саме на це спрямовані всі прийоми, яким навчають жінок у школі майбутніх батьків. Наприклад:

• вибрати позу, в якій біль переносити легше;
• ходити;
• робити дихальні вправи;
• робити нескладні фізичні вправи;
• масажувати поперек тощо.

Під час помилкових переймів і на початку першої фази можна прийняти теплий душ або ванну, але в активній фазі й що більше у перехідній водні процедури допустимі лише під контролем медичного персоналу.

Часто лікарів запитують, а що не можна робити під час переймів? Власне, під час переймів жінка нічого робити й не може, вся її увага привернута до них. У спробах полегшити біль настійно не рекомендується здійснювати різкі рухи (бігати, стрибати тощо).

Коли їхати до пологового будинку?

При помилкових переймах потреби їхати до пологового будинку немає. Однак якщо жінку щось насторожує, якщо вона не має впевненості в тому, що все гаразд, краще підстрахуватися і зв'язатися з акушером-гінекологом, який спостерігає вагітність.

Лікарі рекомендують прибувати до пологового будинку наприкінці початкової фази або на початку активної. Їхати при перших слабких переймах немає потреби. Початкова фаза триває багато годин, і жінці набагато легше переносити її вдома з близькими, адже в цей час ще можна займатися звичайними справами та спілкуватися. Виняток — якщо жінка знаходиться вдома одна. У цьому випадку бажано зв'язатися зі своїм лікарем, попередити його про початок переймів і, можливо, відразу вирушати до пологового будинку. Втім, зв'язатися з лікарем і повідомити його слід в будь-якому випадку.

Важливо пам'ятати, що все дуже індивідуально. Тривалість кожної фази описується за середніми показниками, насправді орієнтуватися на них не слід. Точним орієнтиром є тривалість переймів і проміжків між ними, тому потрібно їх підраховувати принаймні до прибуття в пологовий будинок.