Коротка характеристика функцій
У плазмі крові гормон знаходиться у неактивній – пов'язаній сироватковими білками формі, та активній – вільній формі. Т3 синтезується фолікулярними клітинами ЩЗ у невеликій кількості (1/4 від усієї кількості гормону), і більша частина утворюється при дейодуванні тироксину (Т4) у печінці та нирках. Так як один зв'язок залишається вільним, а зв'язок з білками більш лабільний, то активність Т3 в п'ятеро перевищує активність Т4.
Т3 загальний характеризується сезонними коливаннями концентрації. Мінімальна активність гормону відзначається у літній період, а максимальна – в осінньо-зимовий. У віці 11-15 років Т3 загальний досягає концентрації, характерної для дорослих індивідів. На рівень гормону впливають і вікові особливості без урахування гендерних відмінностей.
Т3 загальний може бути маркером геронтологічних змін в організмі, тому що у віці віком від 65 років його активність знижується на 10-50%, що обумовлено зниженням синтезу гормону. Проте показник Т3 загальний у крові залишається у межах референсних значень. З віком знижується конверсія Т4 до Т3, що також впливає на рівень гормону.
На кількість гормону Т3 загального впливає активність транспортного білка крові, яка змінюється при наступних патологіях:
- гіперестрогенія;
- вагітність;
- ВІЛ;
- Порфирія;
- гепатит.
Сучасні методи дослідження дозволяють виявити трийодтиронін у концентрації менше 0,01 мМЕ/л, що підвищує достовірність та інформативність проведеного аналізу. Для визначення рівня Т3 загального досліджують венозну кров за допомогою імунохемілюмінісцентного аналізу.
Показання до призначення аналізу
Показанням для дослідження на гормон Т3 загальний є такі патологічні стани:
- патології щитовидної залози різної етіології;
- визначення ефективності призначеного лікування при гіпертиреоїдних станах;
- контроль терапевтичного впливу при ізольованому Т3-токсикозі;
- диференціальне дослідження результатів лікування з використанням препаратів гормонів ЩЗ та пригнічуючої терапії препаратами тироксину;
- відхилення у бік збільшення або зменшення норми кількості Т3 загального при нормальній концентрації Т4 вільного;
- симптоми гіперфункції ЩЗ та норма Т4 вільного.
Порівняння отриманих результатів проводять із референсними значеннями рівня загального Т3. Референсні значення Т3 загального (нмоль/л), залежно від віку, наведені в таблиці:
Вік
|
Загальна кількість Т3 (нмоль/л)
|
Діти: 0-3 дні
|
1,48-4,48
|
4-30 днів
|
0,95 3,74
|
2-24 місяців
|
1,25-4,31
|
2-6 років
|
1,27-,3.87
|
7-11 років
|
1,42-3,37
|
12-15 років
|
1,28-3,31
|
15-65 років
|
1,23-3,10
|
Щоб аналіз дав об'єктивне значення, необхідна попередня підготовка до його проведенню.
Підготовка до дослідження
Перш, ніж здавати кров на визначення рівня загального Т3, необхідно проконсультуватися у лаборанта у вибраній лабораторії або лікаря-ендокринолога, як необхідно підготуватися до здачі матеріалу. Потрібно:
- заздалегідь (за 30-35 днів) припинити прийом гормонів ЩЗ, за погодженням з лікарем;
- за 2-3 дні припинити прийом йодовмісних ліків;
- не вживати йодовмісні речовини для діагностичного рентгенконтрастного дослідження;
- за добу до аналізу виключити інтенсивні фізичні навантаження та хвилювання;
- здавати кров на голодний шлунок. Перерва має становити не менше 4-5 годин.
Дотримання правил підготовки є гарантією отримання об'єктивних результатів дослідження.
Інтерпретація результатів аналізу
Зрушення показника в той чи інший бік щодо норми свідчить про патологію ЩЗ та інші системні захворювання:
Т3 загальний підвищений при:
- первинному та вторинному гіпертиреозі;
- дефіцит йоду;
- дифузному токсичному зобі;
- ізольованому Т3-токсикозі;
- системні патології;
- тиреоїдитах;
- функціональної недостатності ЩЗ з нечутливістю до тироксину;
- порушення функції ЩЗ у післяпологовому періоді;
- порушення обмінних процесів та ожиріння;
- стан після проведеного гемодіалізу;
- меланомі з великою кількістю імуноглобулінів;
- хоріонкарциноме;
- нефротичний синдром;
- тиреотоксичну аденому ЩЗ;
- ендемічному зобі та ін;
- рівень гормону знижений при:
- еутиреоїдний синдром;
- гіпотиреоз I, II, III-ний;
- підтриманні голодної дієти або раціоні з низьким вмістом білка;
- постійному стресі;
- зловживання тютюном;
- хронічні патології печінки;
- у I та III триместр вагітності;
- некомпенсованої недостатності надниркових залоз.
До зсуву активності загального Т3 може призвести до застосування деяких видів лікарських препаратів. Здатні підвищити загальний трийодтіроксин:
- опіоїдні препарати (метадон, героїн);
- гормональні (естроген, тироксин);
- блокатори Н2-гістамінових рецепторів;
- інсулін;
- оральні контрацептиви.
Знижують кількість загального Т3 у плазмі крові:
- анаболічні стероїди;
- чоловічі статеві гормони;
- саліцилат;
- фітотоксин;
- гіполіпідемічні речовини;
- глюкокортикоїди;
- НПЗЗ;
- антибіотики;
- β1-аденоблокатори;
- Тербуталін, Аміодарон та ін.
Вiдгуки