Трійодтиронін загальний (Т3 загальний) у Києві, Житомирі, Львові

Т3 загальний – показник, який відображає суму незв'язаного з білками крові (вільного) та зв'язаного гормону щитовидної залози Т3. Регулює рівень гормону Т3 загального активність тироксинзв'язуючого глобуліну плазми крові. При його підвищеному вмісті на короткий проміжок часу підвищується трийодтиронін загальний. Спочатку збільшення сполучної сироватки знижує кількість вільних Т3 і Т4, але потім включається механізм підтримки гомеостазу, і Т4 і Т3 загальний поступово приходять у норму. Трийодтиронін – один із найактивніших гормонів щитовидної залози (ЩЗ), який бере участь у більшості біохімічних процесів в організмі.

Коротка характеристика функцій

У плазмі крові гормон знаходиться у неактивній – пов'язаній сироватковими білками формі, та активній – вільній формі. Т3 синтезується фолікулярними клітинами ЩЗ у невеликій кількості (1/4 від усієї кількості гормону), і більша частина утворюється при дейодуванні тироксину (Т4) у печінці та нирках. Так як один зв'язок залишається вільним, а зв'язок з білками більш лабільний, то активність Т3 в п'ятеро перевищує активність Т4.

Т3 загальний характеризується сезонними коливаннями концентрації. Мінімальна активність гормону відзначається у літній період, а максимальна – в осінньо-зимовий. У віці 11-15 років Т3 загальний досягає концентрації, характерної для дорослих індивідів. На рівень гормону впливають і вікові особливості без урахування гендерних відмінностей.

Т3 загальний може бути маркером геронтологічних змін в організмі, тому що у віці віком від 65 років його активність знижується на 10-50%, що обумовлено зниженням синтезу гормону. Проте показник Т3 загальний у крові залишається у межах референсних значень. З віком знижується конверсія Т4 до Т3, що також впливає на рівень гормону.

На кількість гормону Т3 загального впливає активність транспортного білка крові, яка змінюється при наступних патологіях:

• гіперестрогенія;
• вагітність;
• ВІЛ;
• Порфирія;
• гепатит.

Сучасні методи дослідження дозволяють виявити трийодтиронін у концентрації менше 0,01 мМЕ/л, що підвищує достовірність та інформативність проведеного аналізу. Для визначення рівня Т3 загального досліджують венозну кров за допомогою імунохемілюмінісцентного аналізу.

Показання до призначення аналізу

Показанням для дослідження на гормон Т3 загальний є такі патологічні стани:

• патології щитовидної залози різної етіології;
• визначення ефективності призначеного лікування при гіпертиреоїдних станах;
• контроль терапевтичного впливу при ізольованому Т3-токсикозі;
• диференціальне дослідження результатів лікування з використанням препаратів гормонів ЩЗ та пригнічуючої терапії препаратами тироксину;
• відхилення у бік збільшення або зменшення норми кількості Т3 загального при нормальній концентрації Т4 вільного;
• симптоми гіперфункції ЩЗ та норма Т4 вільного.

Порівняння отриманих результатів проводять із референсними значеннями рівня загального Т3. Референсні значення Т3 загального (нмоль/л), залежно від віку, наведені в таблиці:

Щоб аналіз дав об'єктивне значення, необхідна попередня підготовка до його проведенню.

Підготовка до дослідження

Перш, ніж здавати кров на визначення рівня загального Т3, необхідно проконсультуватися у лаборанта у вибраній лабораторії або лікаря-ендокринолога, як необхідно підготуватися до здачі матеріалу. Потрібно:

• заздалегідь (за 30-35 днів) припинити прийом гормонів ЩЗ, за погодженням з лікарем;
• за 2-3 дні припинити прийом йодовмісних ліків;
• не вживати йодовмісні речовини для діагностичного рентгенконтрастного дослідження;
• за добу до аналізу виключити інтенсивні фізичні навантаження та хвилювання;
• здавати кров на голодний шлунок. Перерва має становити не менше 4-5 годин.

Дотримання правил підготовки є гарантією отримання об'єктивних результатів дослідження.

Інтерпретація результатів аналізу

Зрушення показника в той чи інший бік щодо норми свідчить про патологію ЩЗ та інші системні захворювання:

Т3 загальний підвищений при:

• первинному та вторинному гіпертиреозі;
• дефіцит йоду;
• дифузному токсичному зобі;
• ізольованому Т3-токсикозі;
• системні патології;
• тиреоїдитах;
• функціональної недостатності ЩЗ з нечутливістю до тироксину;
• порушення функції ЩЗ у післяпологовому періоді;
• порушення обмінних процесів та ожиріння;
• стан після проведеного гемодіалізу;
• меланомі з великою кількістю імуноглобулінів;
• хоріонкарциноме;
• нефротичний синдром;
• тиреотоксичну аденому ЩЗ;
• ендемічному зобі та ін;
• рівень гормону знижений при:
• еутиреоїдний синдром;
• гіпотиреоз I, II, III-ний;
• підтриманні голодної дієти або раціоні з низьким вмістом білка;
• постійному стресі;
• зловживання тютюном;
• хронічні патології печінки;
• у I та III триместр вагітності;
• некомпенсованої недостатності надниркових залоз.

До зсуву активності загального Т3 може призвести до застосування деяких видів лікарських препаратів. Здатні підвищити загальний трийодтіроксин:

• опіоїдні препарати (метадон, героїн);
• гормональні (естроген, тироксин);
• блокатори Н2-гістамінових рецепторів;
• інсулін;
• оральні контрацептиви.

Знижують кількість загального Т3 у плазмі крові:

• анаболічні стероїди;
• чоловічі статеві гормони;
• саліцилат;
• фітотоксин;
• гіполіпідемічні речовини;
• глюкокортикоїди;
• НПЗЗ;
• антибіотики;
• β1-аденоблокатори;
• Тербуталін, Аміодарон та ін.

На результати досліджень також можуть вплинути аутоантитіла. Щоб правильно інтерпретувати результати аналізу, необхідно врахувати безліч чинників, тому розшифровку проводять професіонали. Ціна даного аналізу залежить від центру, в якому проводиться дослідження, термінів розшифровки та інших факторів.