Дермоїдні кісти яєчників, також відомі як зрілі кістозні тератоми яєчників, є типом доброякісної пухлини, яка зазвичай зустрічається в яєчниках. Ці кісти є одним із найпоширеніших типів новоутворень яєчників і зазвичай виявляються у жінок у репродуктивному віці. 

Дермоїдні кісти яєчників складаються з різних типів тканин, зокрема шкіри, волосся, зубів, а іноді кісток та хрящів. Вони походять із тотипотенційних статевих клітин, які мають здатність диференціюватися в кілька типів тканин.

Розміри дермоїдних кіст яєчників можуть варіюватися в широких межах, від кількох міліметрів до кількох сантиметрів у діаметрі. Зазвичай вони повільно ростуть з часом.

Більшість дермоїдних кіст яєчників протікають безсимптомно і часто виявляються випадково під час огляду органів малого таза або УЗД з інших причин.

Симптоми (якщо є):

• Тазовий біль: біль у нижній частині живота або таза, який може бути періодичним або постійним.
• Дискомфорт у животі: здуття або відчуття переповненості.
• Нерегулярні менструальні цикли: можуть виникати зміни в менструальному циклі.
• Перекрут: якщо кіста викликає скручування яєчника (перекрут яєчника), це може призвести до сильного, раптового тазового болю, нудоти та блювоти, що є станом для невідкладної медичної допомоги.

Як діагностують дермоїдні кісти яєчників

Діагностика дермоїдної кісти яєчника зазвичай передбачає поєднання історії хвороби пацієнта, фізикального огляду та досліджень зображення. Ось основні етапи процесу діагностики в центрах «Мати та дитина»:

Гінеколог збере інформацію про симптоми пацієнтки, історію менструального циклу та будь-яку минулу історію хвороби чи хірургічного втручання, яка може стосуватись патології. Далі проводиться огляд малого таза, щоб виявити аномальне утворення в ділянці таза. Лікар може відчути шишку або припухлість, що спонукає до подальшого обстеження.

Візуалізація має вирішальне значення для точної діагностики дермоїдної кісти яєчника. 

УЗД:

• Трансабдомінальне ультразвукове дослідження: зовнішнє ультразвукове дослідження черевної порожнини, щоб отримати первинну оцінку та може допомогти виявити великі кісти.
• Трансвагінальне ультразвукове дослідження: внутрішнє ультразвукове дослідження, яке виконується за допомогою датчика, вставленого в піхву. Проводиться, щоб отримати більш детальний огляд яєчників. Цей спосіб особливо корисний для виявлення менших кіст і розрізнення характеристик кісти.

Результати ультразвукового дослідження, характерні для дермоїдної кісти яєчника, можуть охоплювати:

• Утворення змішаної ехогенності (що вказує на наявність різних типів тканин, як-от волосся, жир і іноді кальцинати).
• Наявність вузла Рокітанського (твердого компонента всередині кісти).

КТ (комп’ютерна томографія):

• Комп’ютерна томографія може надати детальні зображення тазової ділянки та є корисною, якщо результати УЗД непереконливі або якщо є підозра на ускладнення, зокрема перекрут або розрив. Це також може допомогти визначити наявність жиру, зубів або кістки всередині кісти, які є характерними для дермоїдних кіст.

МРТ (магнітно-резонансна томографія):

• МРТ особливо корисна для детальної характеристики кісти та навколишніх структур. Це може допомогти відрізнити дермоїдні кісти від інших типів утворень яєчників. МРТ дає чудовий контраст м’яких тканин, допомагаючи ідентифікувати різні тканинні компоненти всередині кісти.

Хоча зазвичай це не є необхідним для діагностики дермоїдних кіст, аналізи крові на пухлинні маркери, як-от CA-125, можуть бути призначені, якщо є занепокоєння щодо можливості злоякісного новоутворення, особливо у жінок у постменопаузі, або коли результати візуалізації є нетиповими. 

Перед підтвердженням діагнозу дермоїдна кіста гінеколог розгляне інші потенційні причини утворення яєчників, наприклад функціональні кісти яєчників, ендометріоми та інші типи доброякісних або злоякісних пухлин яєчників.

Якщо діагностовано дермоїдну кісту яєчника, яка протікає безсимптомно або має невеликі розміри, медичний працівник може порекомендувати періодичне спостереження за допомогою повторного ультразвукового дослідження, щоб перевірити наявність змін у розмірі чи характеристиках.

Як лікують дермоїдні кісти яєчників

Лікування дермоїдної кісти яєчника залежить від таких чинників, як-от розмір кісти, симптоми, вік пацієнта та загальний стан здоров’я. Ось загальні підходи до лікування:

Спостереження та моніторинг

• Безсимптомні та малі кісти: якщо дермоїдна кіста невелика та не викликає симптомів, лікарі можуть рекомендувати регулярний моніторинг за допомогою періодичного УЗД, щоб переконатися, що кіста не росте та не викликає ускладнень.
• Контрольні візити: регулярні контрольні візити до гінеколога для моніторингу розміру кісти та будь-яких можливих змін у симптомах.

Хірургічне лікування

Хірургічне втручання часто рекомендується, якщо кіста є великою, симптоматичною або створює ризик ускладнень. Існує два основних хірургічних підходи:

Лапароскопія (малоінвазивна хірургія):

• Процедура: у черевній порожнині робляться невеликі розрізи та вставляється лапароскоп (тонка освітлювальна трубка з камерою) для візуалізації кісти. Потім кісту видаляють за допомогою спеціальних хірургічних інструментів.
• Переваги: коротший час відновлення, менший післяопераційний біль і менші рубці порівняно з відкритою операцією.
• Показання: лапароскопія зазвичай використовується для невеликих кіст і у випадках без ускладнень, наприклад перекрут або розрив.

Лапаротомія (відкрита хірургія):

• Процедура: у черевній порожнині робиться більший розріз для доступу та видалення кісти. Цей підхід може знадобитися за дуже великих кіст або якщо є ускладнення.
• Переваги: гарантує кращий доступ і видимість, що може бути вирішальним у складних випадках.
• Показання: використовується для більших кіст, коли є підозра на злоякісність або коли кіста спричинила такі ускладнення, як-от перекрут або розрив.

Оваріектомія:

• Процедура: у випадках, коли кіста серйозно пошкодила яєчник або якщо існує високий ризик рецидиву, уражений яєчник можна видалити.
• Показання: зазвичай розглядається, якщо пацієнтка перебуває в постменопаузі або якщо зберегти яєчник неможливо.

Лікування ускладнень

• Перекрут яєчника: якщо кіста викликає перекручування яєчника, це вважається невідкладною медичною допомогою. Необхідна негайна операція, щоб розкрутити або видалити уражений яєчник, щоб запобігти відмиранню тканин.
• Розрив: якщо кіста розривається, це може спричинити сильний біль і потенційну інфекцію. Необхідна негайна медична допомога, щоб усунути симптоми та запобігти подальшим ускладненням.

Післяопераційний догляд

• Відновлення: час відновлення залежить від типу операції. Лапароскопічна хірургія зазвичай передбачає менший період відновлення порівняно з лапаротомією.
• Контроль: регулярні наступні огляди є важливими для моніторингу загоєння та перевірки будь-яких ознак рецидиву.
• Знеболення для усунення післяопераційного дискомфорту можуть бути призначені знеболювальні препарати.

Варто зазначити, що зазвичай докладаються зусилля для збереження яєчників і підтримки фертильності, особливо у молодих жінок. У більшості випадків видаляють лише кісту, залишаючи іншу частину яєчника. Пацієнтки, які стурбовані своєю фертильністю, повинні обговорити свої варіанти з лікарем. У випадках, коли необхідна оваріектомія, можна розглянути такі методи збереження фертильності, як-от заморожування яйцеклітин.

Лікування дермоїдної кісти яєчника передбачає поєднання моніторингу та хірургічного втручання залежно від розміру, симптомів та можливих ускладнень. Регулярне спостереження має важливе значення для контролю стану та гарантування найкращого можливого результату, особливо щодо фертильності та загального стану здоров’я.

Автор: Мороховець Ігор Миколайович – акушер-гінеколог.