Синдром Ді Джорджи, також відомий як синдром делеції 22q11.2, — це розлад, спричинений мікроделецією (видаленням) невеликої ділянки хромосоми 22. Це видалення впливає на кілька генів, які розташовані в цій ділянці, що призводить до порушень у розвитку різних систем організму. Основні причини синдрому Ді Джорджа:
Генетична мутація:
- Синдром Ді Джорджа виникає внаслідок видалення ділянки 22q11.2 хромосоми. Це видалення може охоплювати від кількох сотень до кількох мільйонів пар основ, що впливає на кілька генів, важливих для розвитку органів і систем організму.
- Найчастіше видалення включає ген TBX1, який відіграє важливу роль у розвитку тимуса, паращитоподібних залоз, серця та інших структур.
Спонтанна мутація:
- Більшість випадків синдрому Ді Джорджа є результатом спонтанної (de novo) мутації, тобто вона виникає вперше у певного індивіда і не передається від батьків. Це означає, що у батьків немає цієї мутації, але вона виникає під час формування статевих клітин (сперматозоїдів або яйцеклітин) або на ранніх стадіях розвитку ембріона.
Успадкування:
- Приблизно 10% випадків синдрому Ді Джорджа передаються у спадок від одного з батьків. Це означає, що один з батьків є носієм цієї мікроделеції, хоча симптоми у носіїв можуть варіюватися від дуже легких до значних. Успадкування відбувається за аутосомно-домінантним типом, тобто навіть одна копія видалення в одній з хромосом 22 може призвести до розвитку синдрому.
Мозаїцизм:
- В рідкісних випадках, деякі клітини організму можуть мати делецію, тоді як інші — ні. Це називається мозаїцизмом і може призвести до варіабельного вираження симптомів залежно від кількості та типу клітин, які мають делецію.
Ключові характеристики синдрому:
- Вроджені вади серця: Багато людей із синдромом Ді Джорджа мають вади серця, наявні при народженні, такі як дефекти міжшлуночкової перегородки (ДМШП), тетрада Фалло або перервана дуга аорти.
- Риси обличчя: Характерні риси обличчя можуть охоплювати довге обличчя, мигдалеподібні очі, широке перенісся і маленький рот.
- Розщеплення піднебіння: Деякі люди можуть мати розщеплення піднебіння або інші аномалії піднебіння, які можуть впливати на годування та мовлення.
- Дефіцит імунної системи: Через проблеми з вилочковою залозою у людей може бути знижена кількість Т-клітин, що призводить до підвищеного ризику інфекцій.
- Дисфункція паращитовидної залози: Це може призвести до гіпокальціємії (низького рівня кальцію), що спричиняє м'язові спазми або судоми.
- Затримка розвитку та порушення здатності до навчання: Діти з синдромом Ді Джорджа часто мають затримку розвитку, особливо у розвитку мови та мовлення. Також можуть виникати проблеми з навчанням та інтелектуальна недостатність.
- Поведінкові та психіатричні розлади: Існує підвищений ризик розвитку психічних розладів, таких як синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), розлади аутистичного спектру (РАС), тривожність і шизофренія.
Діагностика синдрому Ді Джорджа
Діагностика синдрому Ді Джорджа охоплює кілька кроків, починаючи з клінічної оцінки симптомів і закінчуючи специфічними генетичними тестами. Ось основні етапи діагностичного процесу в медичному центрі «Мати та дитина»:
Клінічна оцінка
- Анамнез: Лікар збирає детальний анамнез пацієнта, зокрема сімейну історію генетичних захворювань.
- Фізикальний огляд: Лікар проводить фізикальний огляд для виявлення характерних рис синдрому Ді Джорджа, як-от вроджені вади серця, аномалії обличчя, дефекти піднебіння та інші фізичні особливості.
Діагностичні тести
- Ехокардіографія: Для виявлення вроджених вад серця, які часто зустрічаються при синдромі Ді Джорджа.
- Рентгенографія грудної клітини: Для оцінки структури та функції серця та легенів.
- Тести на рівень кальцію у крові: Оскільки гіпокальціємія (низький рівень кальцію) є поширеним симптомом через порушення функції паращитоподібних залоз.
- Імунологічні тести: Оцінка функції тимуса та кількості Т-лімфоцитів для виявлення імунодефіциту.
Генетичні тести
Генетичні тести є ключовими для підтвердження діагнозу синдрому Ді Джорджа:
- FISH (Fluorescence In Situ Hybridization): Цей тест використовується для виявлення мікроделеції у регіоні 22q11.2. FISH може точно визначити наявність делеції.
- MLPA (Multiplex Ligation-dependent Probe Amplification): Цей метод виявляє кількісні зміни в кількості копій генів і є корисним для підтвердження діагнозу.
- Мікроматричний аналіз (CMA, Chromosomal Microarray Analysis): Це більш сучасний і точний метод, який дає змогу виявити мікроделеції та інші дрібні генетичні аномалії по всьому геному.
- NGS (Next-Generation Sequencing): Цей метод може бути використаний для комплексного генетичного аналізу, зокрема виявлення дрібних делецій, дуплікацій та інших аномалій.
Після підтвердження діагнозу важливо надати сім’ї пацієнта генетичне консультування для розуміння природи захворювання, ризиків для майбутніх вагітностей та можливостей передродової діагностики.
Додаткові тести
- Аудіологічні тести: Оцінка слуху, оскільки вроджені вади слуху можуть бути частиною клінічної картини.
- Психологічна та психіатрична оцінка: Для виявлення поведінкових та навчальних проблем, які часто зустрічаються при цьому синдромі.
Діагностика синдрому Ді Джорджа вимагає мультидисциплінарного підходу та охоплює клінічні, і генетичні методи. Рання діагностика та відповідна підтримка можуть значно покращити якість життя пацієнтів із цим синдромом.
Лікування синдрому Ді Джорджа
Лікування синдрому Ді Джорджа є комплексним і багатопрофільним, оскільки захворювання впливає на різні органи та системи організму. Ось основні підходи до лікування синдрому Ді Джорджа:
Медичне лікування
- Корекція вроджених вад серця: Багато пацієнтів мають вроджені вади серця, які можуть вимагати хірургічного втручання. Операції можуть охоплювати корекцію дефектів міжшлуночкової перегородки (VSD), тетралогії Фалло та інших аномалій.
- Лікування гіпокальціємії: Для пацієнтів з гіпокальціємією призначають кальцієві добавки та вітамін D для підтримання нормального рівня кальцію в крові.
- Імунодефіцит: Пацієнти з імунодефіцитом потребують регулярного моніторингу і можуть вимагати профілактичне лікування антибіотиками для запобігання інфекціям. У важких випадках може бути показана трансплантація тимуса або стовбурових клітин.
- Гормональна терапія: Пацієнти з гіпопаратиреозом можуть потребувати гормональної терапії для регуляції рівня кальцію і фосфору.
Терапії для підтримки розвитку
- Рання інтервенція: Програми раннього втручання можуть допомогти дітям з відставанням у розвитку. Це може охоплювати фізичну, трудову та мовну терапію.
- Спеціальна освіта: Дітям з синдромом Ді Джорджа часто потрібні індивідуальні навчальні програми (ІНП) для задоволення їхніх освітніх потреб. Це може включати допоміжні технології та індивідуальні підходи до навчання.
- Поведінкова терапія: Допомагає в управлінні поведінковими проблемами, як-от гіперактивність, імпульсивність, тривога та інші емоційні розлади. Методи поведінкової терапії можуть включати когнітивно-поведінкову терапію (КПТ).
Медикаментозна терапія
- Антибіотики: Профілактичне використання антибіотиків для запобігання інфекціям у пацієнтів з імунодефіцитом.
- Психотропні препарати: Для лікування супутніх психічних розладів, як-от тривога, депресія або розлади настрою, можуть використовуватися психотропні препарати.
- Хірургічне лікування
- Палатопластика: Хірургічна корекція піднебіння для пацієнтів з розщепленням піднебіння або іншими аномаліями, що впливають на мовлення та харчування.
- Корекція лицевих аномалій: У деяких випадках може бути необхідна хірургічна корекція для виправлення аномалій обличчя.
Генетичне консультування
- Репродуктивне консультування: Генетичне консультування для сімей, щоб вони розуміли ризики передачі синдрому майбутнім поколінням та можливості передпологової діагностики.
Лікування синдрому Ді Джорджа вимагає індивідуального підходу та тісної співпраці між різними медичними спеціалістами. Рання діагностика та втручання можуть значно покращити якість життя пацієнтів та їхніх сімей.
Автор: Переїденко Тетяна Іванівна — генетик.
Джерела:
- https://rarediseases.org/rare-diseases/chromosome-22q11-2-deletion-syndrome/
Вiдгуки