Що кажуть дослідження?
Протягом останніх 20 років були зроблені різні рекомендації щодо максимальної кількості циклів внутрішньоматкової інсемінації (ВМІ), які слід виконувати, оскільки відсутні докази, що підтверджують можливе обмеження.
Було проведено багатоцентровий ретроспективний когортний аналіз пар, які отримували IUI до дев’яти циклів. Основним показником результату була частота безперервної вагітності (OPR) за цикл. Сукупний OPR (COPR) після трьох, шести та дев’яти циклів IUI розраховували за допомогою аналізу таблиці життя.
Загалом 3714 пар із чоловічою, цервікальною або нез’ясованою субфертильністю пройшли 15 303 цикли IUI. У 70% циклів застосовувалася контрольована гіперстимуляція яєчників (КГЯ) (51% кломіфен-цитрат, 19% гонадотропіни). Середня частота OPR становила 5,6% за цикл. OPR у сьомому, восьмому та дев’ятому циклах становили 5,1%, 6,7% та 4,6% відповідно. Беручи до уваги пацієнтів, підданих цензурі, розрахований COPR становив 18% після третього циклу, 30% після сьомого циклу та 41% після дев'ятого циклу. Якщо вважалося, що пацієнти, які підлягали цензурі, не мали шансів на зачаття, було виявлено, що загальний COPR становить 25% після дев’яти циклів. Багатофакторний регресійний аналіз не показав істотного впливу віку, типу гіпофертильності, діагнозу, використання гіперстимуляції або кількості циклів на OPR після шостого циклу лікування.
Ще одне дослідження оцінювало акушерський і перинатальний результат вагітності після внутрішньоматкової інсемінації сперматозоїдами партнера в поєднанні зі стимуляцією яєчників. Інформацію про допологовий догляд, акушерські та перинатальні наслідки вагітностей, пов’язаних з внутрішньоутробним ураженням дитини (n = 111), спонтанного (n = 333) та екстракорпорального запліднення (IVF) (n = 333) було отримано з Фінського медичного реєстру народжень (MBR).
Частота багатоплідних пологів у групі ВМІ становила 17% (19/111). Значно менше антенатального догляду потребували жінки з групи ВМІ, ніж жінки з групи ЕКЗ. Частота кесаревого розтину становила 25% для одноплідних ВМІ та 58% для багатоплідних ВМІ, як і в інших групах. Середній гестаційний вік одноплідних дітей при народженні становив 39,5 (1,8) тижнів, а середня вага при народженні — 3285 (575) г порівняно з 3448 (600) г в одноплідних дітей без використання ДРТ (P < 0,05). Середній гестаційний вік при народженні багатоплідних дітей, народжених за допомогою ВМІ, становив 36,0 (2,8) тижнів, а середня маса тіла при народженні — 2449 (678) г. Частота передчасних пологів, народження дітей з малою масою тіла або низькою оцінкою за шкалою Апгар, а також потреба в неонатальному догляді були подібними в усіх групах. Один випадок серйозної вади розвитку та дві перинатальні смерті були зафіксовані в групі ВМІ. Таким чином, лікування ВМІ не збільшує акушерські або перинатальні ризики порівняно з відповідними спонтанними вагітностями або вагітностями, отриманими внаслідок ЕКЗ. Більшість проблем були пов'язані з особливостями пацієнтки та багатоплідною вагітністю. Зменшення високої частоти багатоплідної вагітності після допоміжних репродуктивних технологій має важливе значення для покращення їх результатів.
Автор: Григор’єва Мар’яна Ігорівна – акушер-гінеколог, репродуктолог.
Джерела:
Дата оновлення статті: 12.12.2024
Вiдгуки