Сурогатне материнство у Києві, Львові, Житомирі

Що таке сурогатне материнство

Сурогатне материнство — одна з допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), метод лікування безпліддя, коли для жінки, яка не має можливості зачати та виносити дитину, це робить інша жінка, сурогатна мати. Сурогатна мати не має генетичного зв'язку з дитиною, тому що для її запліднення використовується яйцеклітина біологічної матері або донорська. Дитина, народжена сурогатною матір'ю для пари, є дитиною цієї пари і генетично, і законодавчо.

Показання до сурогатного материнства

В Україні програмою сурогатного материнства можуть скористатися жінки, чия нездатність зачати та виносити дитину має медичне підтвердження.

Показання:

• деформація матки чи її відсутність;

• структурно-морфологічні зміни ендометрію, що роблять зачаття та виношування неможливим;

• три та більше спроби ЕКЗ, що не призвели до результату;

• звичне невиношування вагітності;

• тяжкі соматичні захворювання, що виключають вагітність;

• високий ризик генетичної патології.

Хто може стати сурогатною матір'ю

Для участі у програмі сурогатного материнства жінці, яка бажає стати сурматер'ю, необхідно відповідати таким вимогам:

• Вік від 18 до 36 років.

• Гарний стан здоров'я фізичного, психічного, соціального.

• Відсутність шкідливих звичок.

• Наявність власної здорової дитини.

• Після останніх пологів має минути не менше одного року.

• Громадянство України.

Програма сурогатного материнства

До програми сурогатного материнства входять:

• Знайомство сурогатної матері з парою, інформування її про деталі договору та програми.

• Медичне обстеження сурогатної матері.

• Укладання договору.

• Процедура екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).

• Медикаментозний супровід.

• Медичне спостереження та підтримання вагітності.

• Партнерські пологи.

Процедура ЕКЗ у програмі сурогатного материнства складається з наступних етапів:

• Синхронізація циклів генетичної матері та сурогатної.

• Підготовка ендометрію сурматері до перенесення ембріона.

• Індукція суперовуляції генетичної матері, вилучення фолікулів.

• Запліднення яйцеклітин підготовленою спермою генетичного батька.

• Культивування ембріонів.

• Перенесення ембріона до матки сурогатної матері.

• Медикаментозна підтримка, очікування на результат.

• Тест на вагітність.

Якщо використовуються кріоконсервовані яйцеклітини генетичної матері або донорські, етапи синхронізації циклів, індукції суперовуляції та вилучення фолікулів відсутні.

Етичні питання сурогатного материнства

Для багатьох безплідних пар сурогатне материнство є єдиною нагодою стати батьками. Для сурогатної матері це можливість легально заробити гроші, допомагаючи іншим здійснити мрію їхнього життя. Генетичні батьки не купують дитину — це їхня дитина, тому що для її зачаття використовується їхній генетичний матеріал. Сурогатна мама не продає свою дитину, генетично вона не має з нею нічого спільного. Вона продає лише свої послуги, як це роблять люди інших професій.

ESHRE, Європейське суспільство репродукції людини та ембріології характеризує сурогатне материнство як морально прийнятний метод лікування безпліддя.

Українським законодавством сурогатне материнство дозволено.

Договір про сурогатне материнство: документи

Для укладання договору за програмою «Сурогатне материнство» необхідні такі документи:

Для генетичних батьків (замовники):

• оригінали паспортів;

• оригінали ідентифікаційних кодів;

• свідоцтво про шлюб.

Для сурогатної матері:

• оригінал паспорту;

• оригінал ідентифікаційного коду;

• оригінал про народження дитини чи дітей;

• оригінал свідоцтва про шлюб (заміжні жінки).

У медичному центрі під час підписання договору складаються такі документи:

• Заява подружжя (замовників) на участь у програмі сурогатного материнства.

• Заява сурогатної матері на участь у програмі сурогатного материнства.

• Нотаріально завірена згода сурогатної матері на виношування ембріона біологічних батьків.

• Нотаріально завірена згода чоловіка сурогатної матері (якщо вона заміжня) на участь його дружини у програмі сурогатного материнства.

• Нотаріально завірена згода сурогатної матері на визнання біологічних батьків батьками дитини.

• Довідка медичного центру про застосування допоміжних репродуктивних технологій та підтвердження генетичної спорідненості дитини з одним із біологічних батьків.

Потім підписується Договір про сурогатне материнство та засвідчується нотаріусом.