Бактеріальний вагіноз — це поширена вагінальна інфекція, спричинена дисбалансом бактерій у піхві. У здоровій піхві існує тонкий баланс між корисними бактеріями (переважно лактобактеріями) та іншими мікроорганізмами. Коли цей баланс порушується, може виникнути надмірний ріст шкідливих бактерій, що призводить до бактеріального вагінозу. Деякі жінки можуть не відчувати жодних симптомів, інші можуть помітити один або кілька з наступних симптомів.
Найпоширенішим симптомом є зміна вагінальних виділень. Виділення бувають:
- Рідкі водянисті або молочної консистенції.
- Білого або сіруватого кольору.
- Рясніші, ніж зазвичай.
- Часто описуються як «рибний» запах, особливо після статевого акту.
Деякі жінки можуть відчувати свербіж або подразнення в ділянці піхви. Цей симптом менш поширений, але може виникнути, особливо якщо інфекція важка.
Бактеріальний вагіноз може викликати відчуття печіння під час сечовипускання або дискомфорту під час статевого акту. Однак ці симптоми менш поширені та можуть свідчити про інші вагінальні інфекції або захворювання.
Важливо зазначити, що не всі жінки відчувають симптоми, а деякі можуть мати бактеріальний вагіноз, не усвідомлюючи цього. Симптоми можуть збігатися з симптомами інших вагінальних інфекцій, як-от дріжджові інфекції або інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), що робить обов’язковим звернення за медичним обстеженням і тестуванням для точного діагнозу.
Якщо ви відчуваєте будь-який із симптомів, згаданих вище, або маєте занепокоєння щодо свого вагінального здоров’я, дуже важливо проконсультуватися з гінекологом центру «Мати та дитина» для оцінки та відповідного лікування. Швидка діагностика та лікування може допомогти полегшити симптоми, запобігти ускладненням і відновити здоров’я піхви.
Причини бактеріального вагінозу
Хоча точна причина дисбалансу мікроорганізмів піхви не повністю з’ясована, кілька чинників можуть сприяти розвитку бактеріального вагінозу (БВ):
- Зміни pH піхви: pH піхви має злегка кислий рівень, що допомагає підтримувати здоровий баланс бактерій. Порушення вагінального pH, наприклад підвищення лужності, може створити середовище, сприятливе для росту шкідливих бактерій, пов’язаних з БВ.
- Статева активність: БВ частіше зустрічається у сексуально активних жінок, хоча він також може виникати у жінок, які не є сексуально активними. Наявність кількох статевих партнерів або новий статевий партнер може збільшити ризик БВ. Однак БВ не класифікується як інфекція, що передається статевим шляхом (ІПСШ), оскільки вона може виникнути у жінок, які ніколи не мали статевих контактів.
- Спринцювання: спринцювання порушує природний баланс бактерій у піхві та може збільшити ризик розвитку БВ. Практика спринцювання пов’язана з більшою поширеністю БВ та інших вагінальних інфекцій.
- Використання антибіотиків: використання певних антибіотиків може порушити нормальну вагінальну флору та збільшити ризик БВ. Це охоплює і пероральні антибіотики, і місцеві антибіотики, які використовуються для лікування інших вагінальних інфекцій або захворювань.
- Гормональні зміни: гормональні зміни, наприклад ті, що відбуваються під час менструації, вагітності або менопаузи, можуть впливати на вагінальне середовище та підвищувати ризик БВ. Вагітність, зокрема, є чинником ризику бактеріального вагінозу через гормональні коливання та зміни pH піхви.
- Куріння: куріння асоціюється з підвищеним ризиком БВ. Вважається, що куріння може змінити мікробіоту піхви та сприяти розвитку бактеріального вагінозу.
Хоча ці чинники можуть сприяти розвитку бактеріального вагінозу, важливо зазначити, що точна причина є не повністю вивченою. До того ж багато жінок можуть не мати жодних ідентифікованих чинників ризику, і стан може виникнути раптово.
Лікування бактеріального вагінозу
Лікування бактеріального вагінозу зазвичай передбачає застосування антибіотиків для відновлення балансу бактерій у піхві. Найчастіше призначаються такі антибіотики:
- Метронідазол — це антибіотик, який зазвичай використовується для лікування бактеріального вагінозу. Його можна вжвати перорально у вигляді таблеток або його можна наносити безпосередньо в піхву у вигляді гелю або крему. Пероральний метронідазол зазвичай вживається курсом від 5 до 7 днів, водночас вагінальний метронідазол часто використовується протягом коротшого періоду.
- Кліндаміцин — ще один антибіотик, який використовується для лікування. Як і метронідазол, його можна вживання перорально у вигляді таблеток або наносити безпосередньо в піхву у вигляді крему чи супозиторія. Пероральний кліндаміцин зазвичай вживається курсом 7 днів, водночас вагінальний кліндаміцин може використовуватися протягом коротшого періоду часу.
Важливо пройти повний курс антибіотиків, як призначив лікар, навіть якщо ваші симптоми покращаться. Це допомагає гарантувати повне лікування інфекції та зменшує ризик рецидиву.
Окрім антибіотиків, лікар може порекомендувати інші методи лікування або заходи, які допоможуть полегшити симптоми та запобігти рецидиву бактеріального вагінозу. Загальні рекомендації:
- Уникайте спринцювання: спринцювання може порушити природний баланс бактерій у піхві та збільшити ризик БВ. Уникання спринцювань та інших агресивних засобів вагінальної гігієни може допомогти запобігти рецидиву БВ.
- Обмежте сексуальну активність: обмеження кількості сексуальних партнерів і безпечний секс, зокрема постійне та правильне використання презервативів, може допомогти зменшити ризик бактеріального вагінозу. Однак БВ не вважається інфекцією, що передається статевим шляхом (ІПСШ), оскільки вона може виникнути у жінок, які не ведуть статевого життя.
- Уникайте подразників. Уникайте подразників, як-от ароматизоване мило, піни для ванн і вагінальні спреї, що може допомогти зберегти природний баланс бактерій у піхві та знизити ризик бактеріального вагінозу.
- Пробіотики: Деякі дослідження показують, що пробіотики, які містять корисні бактерії, можуть допомогти відновити баланс бактерій у піхві та зменшити ризик рецидиву бактеріального вагінозу. Пробіотики можна вживати перорально або наносити безпосередньо в піхву у вигляді свічок або гелю.
Важливо проконсультуватися зі своїм лікарем після завершення лікування, щоб переконатися, що інфекція зникла, і обговорити будь-які подальші кроки для запобігання рецидиву. Рецидив бактеріального вагінозу може вимагати додаткового лікування або стратегій лікування для усунення основних чинників, що сприяють інфекції.
Автор: Усенко Альбіна Вадимівна – акушер-гінеколог, репродуктолог.
