Олігоменорея: причини, ознаки та лікування

Олігоменорея – це один із видів менструальних порушень, при якому спостерігаються рідкісні менструації та/або мізерні місячні. У нормі цикл має максимальний інтервал 35 днів, але при такому стану він подовжується. Олігоменорея може проявлятись як затримка циклу, особливо коли вона стає постійною. У таких випадках інтервал більше ніж 45 днів потребує уваги, оскільки цей патологічний стан найчастіше пов'язаний із гормональним збоєм, стресом, порушенням збалансованого харчування, серйозними захворюваннями репродуктивної системи.

Класифікація (форми) патології

Олігоменорея буває фізіологічною, коли виникає під час пубертатного періоду, перименопаузи або під час встановлення циклу, та патологічною. Відповідно до цього її класифікують за кількома критеріями, зокрема за причиною виникнення та термінами появи, на первинну, вторинну, функціональну форми.

Первинна олігоменорея

Виникає від початку становлення менструального циклу в підлітковому віці після менархе (першої менструації). Поява цієї форми може бути спричинена:

• повільним чи нестабільним формуванням гормонального фону при порушенні стрімкості встановлення менархе;
• інфантилізмом матки (недорозвиненням жіночих статевих органів);
• спадковими особливостями статевого розвитку;
• хронічними соматичними захворюваннями.

Нерідко первинна аменорея є функціональною й може тимчасово спостерігатись у підлітків, доки не встановиться регулярний цикл. Однак у тому разі, якщо він не нормалізувався через 1–2 роки, потрібне обстеження.

Вторинна олігоаменорея

Ця форма патології розвивається у жінок, які раніше мали регулярний менструальний цикл. Вона виникає внаслідок:

• гормональних порушень;
• передчасної недостатності яєчників (ПНЯ), що призводить до різкого зниження вироблення естрогенів та, як наслідок, до рідкісних менструацій;
• хронічного стресу, перевтоми, порушення харчування;
• синдрому Ашермана – стану після травматичного вишкрібання матки, коли формуються внутрішньоматкові спайки, що порушують менструальну функцію.

Вторинна аменорея потребує детальної діагностики, оскільки часто є симптомом серйозних захворювань.

Функціональна олігоаменорея

Може бути первинною чи вторинною. Ця форма пов'язана з порушеннями роботи системи «гіпоталамус-гіпофіз-яєчники» без структурних ушкоджень органів. Часто виникає при фізичних навантаженнях, нестачі ваги, після психоемоційних потрясінь, різких змін клімату. Вона часто є оборотною (за умови усунення факторів, що її провокують).

Фізіологічна олігоменорея

Це варіант норми в певні періоди життя жінки:

• перші 1–2 роки після менархе;
• період лактації;
• перименопауза (напередодні настання менопаузи).

Такий стан не потребує лікування, якщо відповідає віковим нормам та не супроводжується іншими симптомами.

Особливо важливо відрізнити функціональні та фізіологічні форми від патологічних станів, таких як синдром Ашермана чи ПНЯ.

Причини та фактори ризику розвитку патології

Олігоаменорея може бути спричинена не лише тимчасовими функціональними змінами в організмі, а й серйозними органічними порушеннями. Розвиток цього менструального розладу провокують такі фактори:

• гормональні порушення – одна з провідних причин (дисфункції в роботі гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі призводять до нерегулярності менструального циклу);
• СПКЯ – синдром полікістозних яєчників, при якому порушується овуляція, що часто супроводжується гіперандрогенією, появою висипу вугрів, ожирінням, безпліддям;
• новоутворення гіпофіза - пролактинома – доброякісна гіпофізарна пухлина, що спричиняє надмірне вироблення пролактину, який, своєю чергою, призводить до порушення овуляції та менструального циклу;
• передчасна недостатність яєчників – клімактеричні зміни у жінок до 40 років (спричиняють різке зниження концентрації естрогенів, призводячи до олігоаменореї та надалі – до повної відсутності менструацій);
• порушення роботи щитоподібної залози (дисбаланс тиреоїдних гормонів негативно відбивається на синтезі статевих стероїдів та овуляції);
• запальні процеси в органах малого таза (хронічне запалення матки, яєчників та фалопієвих труб пошкоджує тканину репродуктивних органів, порушуючи їхню функцію та гормональний баланс);
• хронічний стрес, який пригнічує овуляцію через гіпоталамо-гіпофізарну дисфункцію;
• безпліддя (не є причиною, але буває наслідком олігоменореї при відсутності овуляції).

Жінки з тривалим інтервалом між менструаціями та мізерними менструальними кровотечами часто стикаються з проблемою зачаття. Виявлення причини олігоаменореї має велике значення для ефективного лікування та профілактики ускладнень, зокрема безпліддя.

Симптоми та діагностика патології

Олігоменорея рідко триває ізольовано. Найчастіше вона супроводжується іншими ознаками гормонального дисбалансу чи порушеннями репродуктивної функції:

• затримка циклу за наявності нестабільного гормонального фону;
• мізерні місячні – скорочення тривалості та обсягу виділеної крові;
• рідкісні менструації – інтервал між настанням місячних становить понад 35 днів (іноді до 45–90);
• акне, надмірне оволосіння, зміна маси тіла – ознаки дисфункції яєчників;
• проблеми з зачаттям (відсутність овуляції нерідко призводить до безпліддя);
• анемія при менструальних порушеннях (особливо при чергуванні поодиноких, але рясних кровотеч). 

Своєчасна діагностика допомагає не тільки підтвердити наявність менструальної дисфункції, але й визначити її першопричину. Ефективно виявляють олігоаменорею такі діагностичні методи:

1. Гінекологічний огляд та збирання анамнезу. Лікар з'ясовує тривалість і частоту менструацій, наявність затримок і симптомів, що вказують на гормональні порушення.
2. УЗД органів малого таза. Інструментальне дослідження дозволяє оцінити структуру та розміри матки, використовувати ці параметри для виявлення дисфункції яєчників і кіст, ознак СПКЯ.
3. Гормональні аналізи крові. Вони визначають рівні ФСГ, ЛГ, естрадіолу, тестостерону, пролактину, ТТГ, T3 та T4. Особливо важливі проби на пролактин, оскільки його надлишок вказує на наявність пролактиноми.
4. КТ та МРТ гіпофіза. Ці обстеження призначаються в разі підозри на гіпофізарну пухлину, особливо якщо виявлено високий рівень пролактину. КТ/МРТ при пухлинах гіпофіза дозволяє візуалізувати новоутворення, оцінити ступінь його впливу на гормональну регуляцію.
5. Аналіз крові на гемоглобін та феритин. Це оцінка наявності анемії, яка нерідко супроводжує не лише олігоаменорею, а й інші форми менструальної дисфункції.

Важливо при появі симптомів олігоаменореї пройти комплексну діагностику, що дозволяє вчасно виявити дисфункцію яєчників та гіпофізарні новоутворення, визначити ступінь ризику для репродуктивного здоров'я жінки.

Лікування олігоменореї

Лікувальні заходи спрямовані не тільки на відновлення регулярного менструального циклу, але й на усунення першопричини патології. Лікування завжди індивідуальне, передбачає медикаментозні та немедикаментозні методи з доведеною ефективністю:

1. Гормонозалежна терапія. При виражених гормональних порушеннях призначаються комбіновані оральні контрацептиви, що нормалізують цикл, знижують прояви гіперандрогенії, регулюють рівень гормонів (особливо ефективні при СПКЯ), а також гонадотропні препарати (застосовуються при вираженій дисфункції яєчників). Жінкам, які планують вагітність, показана стимуляція овуляції за допомогою медикаментозних препаратів під контролем фолікулометрії.
2. Фізіотерапія, гінекологічний масаж і ЛФК. Такі процедури дають хороший ефект у разі функціональних розладів, спричинених гіподинамією та застійними явищами в органах малого таза.
3. Вітамінотерапія (групи B, Е). Вітаміни цих груп покращують роботу нервової системи, сприяють нормалізації циклу, позитивно впливають на ендометрій та яєчники.
4. Лікування стресу. У цьому випадку показані рослинні седативні препарати (валеріана, собача кропива), техніки релаксації, нормалізація режиму відпочинку, консультації психотерапевта або психолога.
5. Корекція способу життя. Це важлива частина терапії при функціональних формах олігоаменореї. Потрібно нормалізувати масу тіла (якщо існує її дефіцит або ожиріння), рівень фізичної активності, режим сну, харчування (раціон має містити достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, заліза, вітамінів).

Такий комплексний підхід забезпечує ефективну гормональну корекцію, що дозволяє відновити менструальний цикл.

Прогноз та рекомендації при олігоменореї

Прогноз у більшості випадків сприятливий, особливо якщо причину встановили своєчасно та призначили правильне лікування. Усунення провокаційних факторів та відновлення гормонального балансу дозволяють домогтися нормалізації циклу та зберегти репродуктивну функцію. Для пацієнток з олігоменореєю розроблені такі рекомендації:

• диспансерне спостереження у гінеколога-ендокринолога не рідше 1-2 разів на рік, УЗД органів малого таза, контроль гормонального фону;
• профілактика порушень менструального циклу (дотримання принципів здорового способу життя, відмова від крайніх дієт, надмірних фізичних навантажень, шкідливих звичок);
• нормалізація режиму дня (повноцінний сон, регулярне харчування, чергування праці та відпочинку);
• контроль ваги – підтримання оптимального індексу маси тіла (ІМТ);
• уникнення стресів (для цього рекомендуються прогулянки, дихальні практики, хобі).

Регулярні огляди у гінеколога дозволять виявити патологічні зміни в роботі репродуктивної системи на ранній стадії та вчасно розпочати лікування.
За наявності нерегулярних і мізерних менструацій не відкладайте візит до лікаря, запишіться на консультацію вже сьогодні. Олігоменорея може бути не просто тимчасовим збоєм, а симптомом серйозних гормональних або репродуктивних порушень. 

У медичному центрі «Мати та дитина» ви отримаєте якісну діагностику, індивідуальний підхід та ефективне лікування досвідченими гінекологами-ендокринологами. Ми допоможемо вам відновити нормальний цикл та зберегти жіноче здоров'я на довгі роки. Ваше здоров’я – наш пріоритет! 

FAQ

1. Що таке олігоменорея і коли це стає приводом для звернення? 

Це порушення менструального циклу, при якому місячні наступають рідше одного разу на 35 днів або бувають дуже мізерними. Якщо такі затримки стають регулярними, супроводжуються висипом вугрів, безпліддям, зміною ваги або іншими симптомами гормональної дисфункції, це  привід для звернення до лікаря.

2. Чим відрізняється первинна та вторинна олігоаменорея? 

Первинна форма виникає зазвичай у підлітковому віці під час становлення менструального циклу, вторинна розвивається в жінок, які мали раніше регулярний цикл.

3. Які аналізи та обстеження необхідні для уточнення причин? 

УЗД органів малого таза, гормональні аналізи крові, проби на пролактин, КТ чи МРТ гіпофіза.

4. Яке лікування найефективніше при гормональних порушеннях? 

Гормонозалежна терапія, гонадотропні препарати, стимуляція овуляції (при плануванні вагітності) – важливі лікувальні методи.

5. Які профілактичні заходи можна використовувати, щоб уникнути рецидиву? 

Здоровий спосіб життя, нормалізація режиму дня, уникнення стресів, контроль маси тіла, регулярні огляди гінеколога, диспансерне спостереження при хронічних порушеннях.

Джерела

1. Rajiwade S.R., Sagili H., Soundravally R., Subitha L. Endocrine Abnormalities in Adolescents with Menstrual Disorders. J. Obstet. Gynecol. India. 2017; 68(1):58–64.
2. Teede H. J., Dokras A., Costello M. F., Balen A. H., Norman, R. J. (2023). The menstrual disturbances in endocrine disorders: A narrative review. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 88, 102346. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2023.102346
3. Li X., Yang J., Blockeel C. et al. Severity of menstrual dysfunction and cardiometabolic risk markers among women with PCOS. Acta Obstet. Gynecol. Scand., 2024 Aug; 103(8):1606-1614.