(Вартість дзвінків згідно тарифів Вашого оператора)
Пн.-Пт: 08:00 - 20:00; Сб: 08:00 - 18:00
Як нас знайти?Вагінальний біоценоз
Вагінальний біоценоз (вагінальний мікробіом/мікробіота) — це вагінальна екосистема, тобто симбіоз мікроорганізмів, які заселяють піхву кожної жінки і співіснують із макроорганізмом.
Під цим терміном розуміють динамічне середовище, схильне до різних коливань видового складу і чисельності бактерій, залежить від багатьох ендо- і екзогенних факторів, а саме:
- вік жінки;
- фаза ОМЦ;
- етнічна принадлежність;
- характер харчування;
- спосіб життя;
- соматичний стан жінки;
- вид контрацепції;
- “модель ” статевої поведінки;
- гігієнічні особливості.
Якісні та кількісні показники вагінального мікробіому, а саме частка лактобактерій в загальній бактеріальній масі, співвідношення груп мікроорганізмів є не тільки об'єктивною характеристикою самої мікробіоти, а й слугують індикатором порушень, зумовлених різними причинами, своєрідним індикатором стану репродуктивного здоров'я жінки.
Симбіотні мікроорганізми у наш час прийнято розглядати як невід”ємну частину організму господаря, яка виконує різноманітні життєвоважливі функції.
Загальне мікробне обсіменіння піхви здорової жінки репродуктивного віку сягає 10^9 КУО/мл і на 90-95% представлене лактобактеріями.
Вагінальна мікросистема: постійно присутні мікроорганізми (індигенна, автохтонна мікрофлора) — в нормі у жінок репродуктивного віку представлена великою групою лактобацил, які адгезуються на епітелії, створюють біоплівку, ферментують глікоген із накопиченням органічних кислот, синтезують перекис водню, лізоцим, стимулюють місцевий імунітет і тим самим забезпечують стабільність кількісного і видового складу нормальної мікрофлори.
Найчастіше лактобактерії представлені L. acidophilus, L. casei, L.fermentum, L.cellobiosus, L.brevis, L.jensenii, L.plantarum.
Як правило у конкретної жінки домінує один вид лактобактерій, лише у 8% жінок зустрічається більше 1-го виду лактобактерій.
Умовно-патогенна мікрофлора піхви представлена широким спектром грампозитивних і грамнегативних бактерій і декількома видами грибів (нараховують більше 300 різних видів).
Сумарна частка облігатно-анаеробних організмів (Gardnerella vaginalis, Prevotella bivia, Eubacterium spp., Atopobium vaginae) у клінічно здорових жінок не перевищує частку нормальної мікрофлори .
- Кількість Gardnerella vaginalis в нормі становить до 10^6 КУО/мл, а Atopobium vaginae – до 10^4 КУО/мл.
- Гриби роду Саndida можуть бути присутніми у піхві здорових жінок у концентрації до до 10^4 КУО/мл
Навіть невелике зміщення середовища в кислу сторону значно пригнічує розвиток і розмноження бактеріальних збудників, тоді як зростання чисельності грибів роду Саndida в цьому випадку може посилитись.
- транзиторні мікроорганізми (алохтонна, випадкова мікрофлора) — в нормі не перевищує 3-5%.
Транзиторна мікрофлора - мікрофлора сечостатевих шляхів, постійна присутність якої не характерна для здоровоїлюдини і яка за певних умов може спричинити запальний процес в сечо-статевих органах.
Представники транзиторних мікроорганізмів, які найчастіше зустрічаються - коагулазонегативні стафілококи: (St. epidermidis), Corynebacterium spp., Streptococcus spp., Bacteroids – Prevotella spp., Mycoplasma hominis, які зазвичай присутні в помірній кількості (до 10^4КУО/мл), Micrococcus spp., Propionybacterium spp., Eubacterium spp., Veilonella spp.
Природні захисні механізми піхви (взаємозалежні і взаємозумовлені), спрямовані на підтримання балансу мікрофлори:
- зімкнута статева щілина;
- мікрофлора піхви (перекиспродукуючі лактобактерії);
- адекватний рівень рН в межах 4,0 — 4,5 (кисле середовище) — як наслідок життєдіяльності перекиспродукуючих лактобактерій, що є критичним для житєдіяльності 90% інфектів, які потрапляють у піхву;
- вагінальний зрілий епітелій (накопичує глікоген, що є метаболічним субстратом для лактобактерій);
- достатня насиченість жіночого організму естрогенами (індукують накопичення глікогену епітелієм піхви);
- адекватний стан місцевого і загального імунітету
Лактобактерії активно конкурують з іншими мікроорганізмами за можливість адгезії до клітин піхвового епітелію, тим самим стимулюючи імунну систему макроорганізму.
Лактобактерії активують ТLR-рецептори епітеліальних клітин, які розпізнають різні мікроорганізми, що призводить до продукції протизапальних цитокінівв кількостях достатніх для контролю над розмноженням небажаної мікрофлори.
Здорова екосистема піхви характеризується неушкодженим епітелієм, наявністю достатньої кількості лактобацилярної мікрофлори та адекватним станом локального імунітету.
Лактобактерії досить уразливі в порівнянні з умовно-патогенними та патогенними мікроорганізмами.
Порушення стану вагінального мікробіому:
- бактеріальний вагіноз (у розвитку основну роль відіграє анаеробна мікрофлора, зокрема - Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae) - відсутні запалення та зниження імунної відповіді;
- Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae схильні ініціювати утворення біоплівок, що є причиною рецидивів бак. вагінозу. Мікроорганізми в біоплівках здатні витримувати концентрації перекису водню і молочної кислоти, які у 4-8 разів перевищують нормальні.
- аеробний/неспецифічний вагініт (переважає аеробна мікрофлора) - характеризується сильною імунною відповіддю, вираженим запаленням, високим рівнем інтерлейкінів ;
- вульвовагінальний кандідоз.
Причини порушень стану вагінального мікробіому:
- поширення ендокринної патології;
- зростаюча частота тривалої, не завжди адекватної антибактеріальної терапії;
- широке, часто безконтрольне використання протигрибкових засобів;
- противірусна терапія;
- гормональна контрацепція;
- зниження місцевого та загального імунітету;
- безконтрольні статеві відносини;
- поникнення у піхву умовно-патогенних бактерій із шлунково-кишкового тракту.
Терапія порушень вагінальної мікробіоти повинна бути двоетапною.
Антибактеріальні/анаеробні препарати ослаблюють захист, які біоплівка надає мікроорганізмам, що її утворюють, а лактобактерії і препарати, які закислюють вагінальне середовище , довершують її руйнування.
За відсутності другого етапу терапії біоплівка зберігається у піхві (при цьому симптоми захворювання зникають) і через деякий час стає причиною рецидиву, навіть після адекватної одноетапної терапії.
Склад вагінального середовища:
- рідинний компонент (секрет цервікальних і бартолінієвих залоз, серозний транссудат)
- клітинний компонент (фактори гуморального і клітинного імунітету, лейкоцити, мікрофлора, десквамовані клітини багатошарового плоского епітелію піхви і шийки матки
Об'єм вагінальних виділень у жінок, що не викликає дискомфорту, становить 2-3 мл.
Роль буфера між вагінальною мікрофлорою та факторами агресії зовнішнього середовища відіграє шар глікокаліксу (це розчинені у вагінальному середовищі мікроелементи та глікоген, що є субстратом для вагінальної мікрофлори, а також продукти її метаболізму).
В нормі під час вагітності, особливо, коли розпочинає функціонувати плацента, збільшується рівень естрогенів в крові, зокрема естріолу, який стимулює накопичення глікогену у піхві (живильний субстрат для лактобактерій), посилюється кровообіг і транссудація піхвового епітелію.
Це призводить до зростання кількості вагінальних виділень, знижнення їх рН.
Виділення із піхви в період вагітності можуть розглядатись як варіант норми в тому випадку, якщо їх кількість незначна, вони не завдають дискомфорту, не викликають роздратування, не подразнюють шкіру і слизові, не мають аномального кольору і запаху, не супроводжуються будь-якими симптомами захворювання(свербіж, температура, біль в області статевих органів і т.п.).
Формування мікробіоти новонародженої дівчинки починається з моменту народження. При нормальному перебігу вагітності напередодні пологів в організмі вагітної - пік естрогенів, що призводить до накопичення глікогену вагінальним епітелієм, сприяє чисельності колоній лактобактерій, забезпечує максимальну контамінацію новонародженої необхідною мікрофлорою.
Якщо відразу після народження у дівчинки створюється кисле середовище (рН — 4,4-4,6), то вже до кінця 1-го місяця життя епітелій піхви стає тонким. Вміст глікогену знижується, рН підвищується до 7,0
Передача ІПСШ від матері до дитини може викликати:
- недоношеність;
- мертвонародження;
- гіпотрофію;
- сепсис;
- пневмонію;
- неонатальний кон”юнктивіт та офтальмопатію;
- вроджені дефекти плода.
Своєчасна діагностика та лікування запальних процесів піхви і шийки матки, адекватна корекція порушень вагінального мікробіому до вагітності і особливо у вагітних - є основним моментом профілактики мимовільних викиднів, передчасних пологів, чисельних перинатальних втрат, гнійно-септичних ускладнень в пологах, післяпологовому періоді.
Статтю підготувала лікар акушер-гінеколог Червак Наталія
