У сучасній репродуктивній медицині існує чимало інструментів для виявлення причин безпліддя. Один із них — фертилоскопія. У цій публікації ми розповідаємо, що це за процедура, кому вона показана, які має переваги та чому в медичних центрах «Мати та дитина» надають перевагу лапароскопії як більш інформативному та ефективному методу.
Що таке фертилоскопія?
Фертилоскопія — це малоінвазивна процедура, що проводиться для оцінки функціонального стану маткових труб, яєчників та тазової порожнини через спеціальний оптичний прилад — ендоскоп. Доступ здійснюється через заднє склепіння піхви, а для огляду внутрішніх органів використовується стерильна рідина (250–400 мл фізрозчину).
Показання до проведення фертилоскопії
Фертилоскопія застосовується як сучасний діагностичний метод у низці випадків:
- у разі безпліддя незрозумілого походження, коли стандартні обстеження не дали результату;
- для оцінки прохідності маткових труб, особливо за підозри на їхню непрохідність або спайки;
- з метою виявлення внутрішніх причин безпліддя, зокрема спайкових процесів в малому тазу, ендометріозу, вроджених аномалій розвитку матки або труб;
- для контролю після реконструктивних втручань на трубах;
- для виконання хромогідротубації (фарбування труб спеціальним барвником).
Протипоказання
Абсолютні
- гострі запальні процеси в органах малого таза;
- маткова кровотеча будь-якого генезу;
- вагітність;
- тяжкі соматичні захворювання у фазі декомпенсації;
- онкологічні захворювання репродуктивної системи;
- нещодавні операції на органах малого таза або черевної порожнини (до 3–6 місяців).
Відносні
- щільні спайки в малому тазу;
- виражений генітальний інфантилізм;
- ендометріоз.
Перед процедурою обов’язкове повне попереднє обстеження для виключення ризиків. Фертилоскопія вимагає високої кваліфікації лікаря, адже є втручанням, що потребує точності та обережності.
Як проводиться процедура
Фертилоскопію зазвичай виконують у перші 5–10 днів менструального циклу. Тривалість — приблизно 30 хвилин. Після місцевого знеболення лікар виконує розріз у задньому склепінні піхви (близько 1,5 см) і вводить фізіологічний розчин для розширення простору. Далі через оптичний прилад оглядають маткові труби, яєчники, очеревину малого таза. Можна одразу виконати хромогідротубацію або видалити дрібні спайки.
Переваги фертилоскопії
- Малоінвазивність — без розрізів на животі.
- Швидке відновлення — виписка можлива вже того ж дня.
- Поєднання діагностики й лікування — можна одразу усунути спайки, коагулювати вогнища ендометріозу.
- Висока інформативність — краща деталізація стану труб і органів таза, ніж за УЗД або ГСГ.
- Відсутність шрамів — жодних косметичних дефектів.
- Амбулаторне виконання — не потребує госпіталізації.
- Менший ризик ускладнень — завдяки локальному доступу та мінімальному застосуванню наркозу.
Чому в медичних центрах «Мати та дитина» ми обираємо лапароскопію?
Попри певні переваги, фертилоскопія не завжди є оптимальним методом для діагностики та лікування. Саме тому в медичних центрах «Мати та дитина» ми надаємо перевагу лапароскопії — більш гнучкому та точному інструменту сучасної гінекології.
Переваги лапароскопії:
- гарантує огляд органів малого таза з різних ракурсів, щоб виявити навіть найдрібніші патології: ендометріоз, синехії, кісти, спайки;
- поєднує діагностику та повноцінне лікування — лікар може одразу провести оперативні втручання: видалення кіст, розсічення спайок, пластику труб;
- можна швидко змінити тактику лікування, якщо під час процедури виявлено ускладнення;
- використовує сучасні відеосистеми з високою якістю зображення, що підвищує точність діагностики;
- підходить для більшості пацієнток, зокрема в разі невстановлених причин безпліддя, хронічного тазового болю або порушень менструального циклу.
Таким чином, лапароскопія є «золотим стандартом» в репродуктивній медицині — ефективною, безпечною та водночас терапевтично цінною процедурою, яку ми рекомендуємо більшості пацієнток.
Якщо ви хочете отримати консультацію щодо доцільності лапароскопії у вашому випадку — запишіться на прийом до лікаря в одному з медичних центрів «Мати та дитина».
Автор: Мороховець Ігор Миколайович – акушер-гінеколог.