пн-пт: 8:00 - 20:00
сб: 8:00 - 18:00
11.04.2024

Дисфункція лобкового симфізу (ДЛС), також відома як біль у тазовому поясі, — це стан, який викликає біль і дискомфорт у ділянці таза під час вагітності. Це відбувається через підвищення рівня гормонів, зокрема релаксину, який розслаблює зв'язки та суглоби в ділянці таза, готуючи їх до пологів. Це розслаблення може призвести до нестабільності та зміщення тазових суглобів, що спричиняє біль і труднощі при виконанні таких дій, як-от ходьба, підйом сходами або повороти в ліжку.

Симптоми дисфункції лобкового симфізу можуть охоплювати:

  • Біль у лобку, паху, попереку або стегнах.
  • Труднощі при ходьбі, особливо під час підняттяважких предметів.
  • Біль під час певних рухів, наприклад, вставання з сидячого положення або розведення ніг.
  • Відчуття клацання або скреготу в ділянці таза.
  • Труднощі зі сном через біль або дискомфорт.

Дисфункція лобкового симфізу є поширеним станом під час вагітності, особливо в третьому триместрі, але вона також може виникнути на більш ранніх термінах вагітності або зберігатися після пологів. Це може суттєво вплинути на якість життя жінки та її здатність виконувати повсякденні справи.

Діагностика дисфункції лобкового симфізу 

Діагностика дисфункції лобкового симфізу зазвичай передбачає поєднання анамнезу, фізикального огляду та іноді візуалізаційних досліджень. Ось як це зазвичай діагностується під час ведення вагітності в центрах «Мати та дитина»:

  • Анамнез хвороби: лікар запитає про ваші симптоми, включно з локалізацією та тяжкістю болю, чинниками, які посилюють або полегшують біль, а також про будь-які попередні вагітності чи пологи.
  • Фізикальне обстеження: Фізикальне обстеження проводиться для оцінки тазової ділянки на наявність ознак болючості, набряку або нестабільності. Лікар може тиснути на різні точки навколо таза, щоб викликати біль або дискомфорт.
  • Анкета щодо болю в ділянці тазового поясу: також використовують стандартизовані анкети для оцінки тяжкості тазового болю та його впливу на повсякденну діяльність і якість життя.
  • Функціональна оцінка: можна проводити функціональні тести для оцінки рухливості та стабільності тазових суглобів. Ці тести можуть охоплювати оцінку ходи, діапазону рухів у стегнах і тазі та силу м’язів.
  • Візуалізаційні дослідження: у деяких випадках можуть бути призначені  рентген таза, ультразвук або магнітно-резонансна томографія (МРТ), щоб оцінити вирівнювання та стабільність тазових суглобів і виключити інші потенційні причини тазового болю, як-от переломи або структурні аномалії.

Важливо відзначити, що не існує спеціального діагностичного тесту для виявлення дисфункції лобкового симфізу, і діагноз зазвичай встановлюється на основі комбінації клінічних даних і виключення інших потенційних причин тазового болю. Дисфункція лобкового симфізу є клінічним діагнозом і не обов’язково потребує візуалізаційних досліджень для підтвердження. Після підтвердження діагнозу дисфункції лобкового симфізу лікар може обговорити варіанти лікування відповідно до симптомів і потреб жінки. 

Лікування

Лікування дисфункції лобкового симфізу  спрямоване на полегшення болю та дискомфорту, покращення рухливості та підтримки стабільності таза. Ось кілька поширених варіантів лікування:

  • Пристрої для підтримки таза: носіння пояса для підтримки таза або одягу для вагітних може створити підтримку тазових суглобів і допомогти зменшити біль і дискомфорт. Ці пристрої допомагають більш рівномірно розподілити вагу матки та дитини, знімаючи тиск на таз.
  • Знеболення: для полегшення болю та дискомфорту можуть бути рекомендовані безрецептурні знеболювальні. Зазвичай уникають нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) під час вагітності, особливо в третьому триместрі, за винятком випадків, призначених медичним працівником.
  • Зміна діяльності: уникнення діяльності, яка посилює симптоми, як-от підйом важких предметів, тривале стояння або діяльність, яка вимагає розведення ніг, може допомогти зменшити біль і дискомфорт. Використання підтримувальних подушок під час сидіння або лежання також може допомогти зменшити тиск на таз.
  • Відпочинок: відпочинок і перерви протягом дня, щоб уникнути перенапруження, можуть допомогти зменшити симптоми дисфункції лобкового симфізу.
  • Гідротерапія: водні вправи, або гідротерапія, можуть допомогти полегшити біль і дискомфорт, пов’язані з дисфункцією лобкового симфізу.



Важливо, щоб вагітні жінки, які відчувають симптоми дисфункції лобкового симфізу, обговорили свої проблеми зі своїм лікарем. Рекомендації щодо лікування можуть відрізнятися залежно від тяжкості симптомів, індивідуальних обставин і терміну вагітності.

Коли потрібне хірургічне втручання

Симфізит під час вагітності зазвичай не потребують хірургічного втручання. Однак у рідкісних випадках, коли консервативне лікування неефективне, а біль і нестабільність сильні та значно погіршують якість життя, хірургічне втручання може розглядатися як вимушений засіб.

Хірургічне втручання з приводу дисфункції лобкового симфізу під час вагітності зазвичай не рекомендується через пов’язані з цим ризики, зокрема потенційну шкоду для плода та ускладнення для матері. До того ж сама вагітність може посилити тазовий біль і нестабільність через гормональні зміни та підвищений тиск на тазові суглоби, що робить операцію під час вагітності особливо складною.

Якщо консервативного лікування недостатньо для полегшення симптомів, можна розглянути хірургічне втручання. Хірургічні варіанти дисфункції лобкового симфізу можуть охоплювати:

  • Симфізарне зрощення: у випадках серйозної нестабільності тазу або постійного болю після пологів можна розглянути хірургічне зрощення лобкового симфізу. Це передбачає стабілізацію лобкових кісток шляхом їх зрощення за допомогою таких деталей, як-от гвинти або пластини.
  • Хірургія стабілізації таза: у деяких випадках можуть бути виконані хірургічні процедури для стабілізації тазових суглобів і відновлення вирівнювання. Це може включати використання пристроїв для фіксації таза або реконструктивних методів для стабілізації тазового кільця та зменшення болю та нестабільності.

Важливо відзначити, що хірургічне втручання з приводу дисфункції лобкового симфізу є рідкісним і зазвичай призначається для важких випадків, які не піддаються консервативному лікуванню. Рішення про хірургічне втручання слід ухвалювати після консультації з лікарем, зважуючи ризики та переваги на основі індивідуальних обставин і переваг.

Автор: Крушинська Олена Юзефівна – акушер-гінеколог.

Приходьте
на консультацію
Запис на прийом
0 800 504 205