Товщина ендометрію: норма, відхилення та діагностика

Товщина ендометрію — це клінічно значущий показник стану слизової оболонки порожнини матки, яка щомісяця зазнає циклічних змін під впливом гормонів. Ендометрій складається з базального та функціонального шарів і відповідає за можливість імплантації ембріона, тобто його прикріплення до стінки матки.

У нормі товщина ендометрію коливається залежно від фази менструального циклу й віку жінки. Вона активно змінюється в репродуктивному віці та природно зменшується після менопаузи. Надто тонкий або, навпаки, потовщений ендометрій може свідчити про гормональні порушення, репродуктивні проблеми, хронічне запалення або навіть ризик онкопатології.

Цікаво! Найчастіше відхилення товщини ендометрію виявляють при УЗД у жінок, які звертаються з порушеннями циклу, безпліддям або кров’янистими виділеннями в менопаузі.

Важливо оцінювати товщину ендометрію:

• жінкам, які планують вагітність (природно або в програмі ЕКЗ);
• у випадку аномальних маткових кровотеч (АМК);
• у постменопаузі — як елемент онкоскринінгу;
• при гормональній терапії або наявності факторів ризику (ожиріння, СПКЯ, гіперестрогенія).

Вимірювання показника проводять за допомогою трансвагінального УЗД у міліметрах. Такий ультразвуковий скринінг ендометрію дозволяє оцінити не лише кількісні параметри, а й фазовий розвиток ендометрію, тобто визначити, наскільки його стан відповідає дню менструального циклу. Оцінка результатів завжди має враховувати фазу циклу, вік пацієнтки та клінічну ситуацію.

Норма товщини ендометрію за фазами циклу та віковими періодами

Менструальний цикл і ендометрій тісно пов’язані: під впливом гормонів слизова оболонка матки поступово змінюється. У нормі потовщення ендометрію відбувається на початку циклу (до моменту овуляції), а після цього його структура трансформується під впливом прогестерону. Орієнтовні показники:

• 5–7 мм у ранню проліферативну фазу (5–7 день);
• 8–12 мм перед овуляцією;
• до 14 мм у лютеальній (секреторної) фазі (15–28 день).

У постменопаузі фізіологічне зниження товщини ендометрію — природне явище. Нормальне значення — до 5 мм. Навіть незначне перевищення цього порогу, особливо за наявності кров’янистих виділень, потребує додаткового обстеження.

Увага! Оцінювати товщину ендометрію потрібно в контексті дня циклу та віку пацієнтки, інакше значення можуть бути хибно інтерпретовані.

Відхилення товщини ендометрію: тонкий або занадто товстий

Товщина ендометрію, яка не відповідає фазі циклу або віку, вважається відхиленням. Це не окрема хвороба, а ознака гормонального дисбалансу, хронічного запалення або структурної патології.

Тонкий ендометрій

Товщина менше ніж 6–7 мм перед овуляцією може свідчити про недостатню гормональну стимуляцію або пошкодження слизової. Можливі причини:

• атрофія ендометрію (постменопауза, гіпоестрогенія);
• гормональні порушення (низький рівень естрогенів);
• ускладнення після діагностичного або лікувального вишкрібання, абортів.

Важливо! Тонкий ендометрій знижує шанси на імплантацію та може бути причиною безпліддя.

Занадто товстий ендометрій

Потовщення понад 16 мм у другій фазі циклу або понад 5 мм у постменопаузі — ознака можливого патологічного розростання. Основні причини:

• гіперплазія ендометрію (без або з атипією);
• аденоматозна гіперплазія (передраковий стан);
• гормональний дисбаланс (надлишок естрогенів, відсутність овуляції).

Обережно! У жінок після менопаузи потовщений ендометрій асоціюється з ризиком онкопроцесу — потрібна діагностика.

Структура ендометрію: більше, ніж міліметри

Оцінюючи ендометрій, лікар-гінеколог звертає увагу не лише на його товщину в міліметрах, але й на структуру та ехогенність — це важливо для розуміння функціонального стану слизової. 

Навіть при нормальній товщині ендометрій може бути нерецептивним, тобто неспроможним прийняти ембріон або забезпечити повноцінну секреторну фазу.

Цікаво! У репродуктивній медицині структуру ендометрію вважають не менш важливою, ніж його товщину. Саме тип «М» у середині циклу забезпечує найвищі шанси на імплантацію.

Діагностика: УЗД і біопсія

Оцінка товщини ендометрію завжди починається з трансвагінального УЗД матки. Важливо проводити його в дні, що відповідають фазі циклу, або за наявності симптомів (кровотеча, біль, безпліддя). У межах програми контролю протягом циклу це дослідження дозволяє не лише фіксувати зміни, а й оцінити функціональний стан слизової.

Трансвагінальне УЗД дозволяє:

• точно виміряти ендометрій у міліметрах;
• оцінити його структуру (однорідний, тришаровий тощо);
• візуалізувати кровопостачання (васкуляризація) за допомогою доплера;
• визначити відповідність вигляду ендометрію фазі циклу;
• виявити поліпи, сінехії, вузли чи інші утворення.

Цікаво! У репродуктивних програмах особливу увагу приділяють не лише товщині, а й рецептивності ендометрію — його здатності прийняти ембріон.

Коли призначають біопсію 

Біопсія ендометрію виконується, коли є підозра на патологічні зміни або при неефективності лікування. Її мета — отримати тканину для гістологічного дослідження, що допомагає точно встановити діагноз. Показання до проведення:

• кровотечі в постменопаузі;
• потовщення ендометрію понад 5 мм у менопаузі або понад 16 мм у циклі;
• підозра на гіперплазію або атипові клітини;
• контроль ефективності лікування (при гормонотерапії, ЕКЗ тощо).

Зазвичай застосовується пайпель-біопсія або гістероскопія з прицільним забором тканини. Це малоінвазивні, але надзвичайно інформативні методи.
Біопсія — єдиний спосіб точно оцінити показники ризику онкопатології. При виявленні атипії ризик раку ендометрію може бути значно підвищеним. 

У медичному центрі «Мати та дитина» доступне проведення трансвагінального УЗД, пайпель-біопсії та гістероскопії — з подальшою інтерпретацією результатів лікарем-гінекологом.

Як лікують порушення товщини ендометрію

Тактика лікування залежить від типу порушення (тонкий чи надмірно товстий ендометрій), а також від віку пацієнтки, фази циклу, гормонального дисбалансу, репродуктивних планів і супутніх факторів.

У більшості випадків використовуються гормональні препарати (перорально, трансдермально, внутрішньоматково), а також додаткові засоби для покращення відповіді тканин.

Якщо ендометрій надто тонкий, головна мета лікування — проліферативна терапія, спрямована на стимуляцію росту слизової оболонки матки та покращення її рецептивності до імплантації.

Основні підходи:

• корекція естрогенами — естрогени у вигляді таблеток, пластирів або трансдермального гелю, які активують ріст ендометрію;
• прогестеронова підтримка — після досягнення потрібної товщини призначається секреторна стимуляція за допомогою прогестерону (вагінально або перорально).

У випадках, коли ендометрій «не реагує» на лікування, застосовують додаткові методи:

• низькі дози аспірину (нормалізують кровотік);
• пентоксифілін з вітаміном Е (покращують живлення тканин);
• PRP‑терапію (введення плазми, збагаченої тромбоцитами, безпосередньо в слизову).

Також у складних випадках перед програмами ДРТ (наприклад, ІКСІ) проводиться тривимірне УЗД для детальної оцінки стану слизової.
Якщо ж ендометрій надмірно потовщений, мета терапії — стримати патологічне розростання тканин і знизити онкоризики. Призначаються:

• прогестини — у вигляді таблеток або у формі внутрішньоматкової системи з левоноргестрелом;
• у молодих жінок — іноді КОК для циклічної гормональної регуляції.

У разі виявлення аденоматозної гіперплазії проводиться лікування високими дозами гормонів або гістеректомія (при відсутності планів на вагітність).
Обережно! При підозрі на атипію чи передрак не допускається самолікування. Лікування аденоматозної гіперплазії має проводитися під контролем лікаря з регулярним моніторингом результатів.

Коли потрібно повторити УЗД ендометрію

Навіть якщо симптомів немає, повторні УЗ-дослідження кожні 3–6 місяців допомагають своєчасно виявити патології та скоригувати лікування. Особливо це актуально для жінок у менопаузі або після виявлення гіперплазії.

Регулярний контроль після лікування показаний у таких випадках:

• через 3–6 місяців після терапії гіперплазії або гормонального лікування;
• при аномальних маткових кровотечах, навіть одноразових;
• у тому разі, якщо проводилась корекція ендометрію в постменопаузі або є потовщення понад 5 мм;
• перед програмами ЕКЗ, ІКСІ — для оцінки рецептивності ендометрія та толерантності до імплантації ембріона;
• при наявності факторів ризику: ожиріння, СПКЯ, гіперестрогенія, діабет.

У таких ситуаціях важливо не лише оцінювати товщину, а й контролювати структуру ендометрію, кровопостачання, відповідність фазі циклу та готовність до імплантації.

Контроль ендометрію в постменопаузі — один із ключових елементів профілактики онкопатологій. Не ігноруйте навіть незначні симптоми.

Подбайте про своє жіноче здоров’я вже сьогодні

Товщина ендометрію — важливий показник вашого репродуктивного та гормонального здоров’я. Навіть незначні відхилення можуть впливати на здатність до зачаття, перебіг циклу або бути раннім сигналом патології. У медичному центрі «Мати та дитина» ви можете пройти:

• трансвагінальне УЗД матки з оцінкою ендометрію;
• динамічний моніторинг у межах циклу;
• біопсію ендометрію з гістологією;
• індивідуально підібране лікування у досвідченого гінеколога.

Запишіться на консультацію вже сьогодні — зробіть перший крок до впевненості в собі та своєму здоров’ї.

Поширені запитання (FAQ)

1. Яка норма ендометрію в різні фази циклу?

Його товщина змінюється залежно від дня циклу:

• 5–7 мм у ранній проліферативній фазі (5–7 день);
• 8-12 мм перед овуляцією (12–14 день);
• до 14 мм у секреторну (лютеїнову) фазу (15–28 день).

У постменопаузі ендометрій має бути не товщий за 5 мм. Важливо оцінювати не лише товщину, але й структуру. Наприклад, тришаровий вигляд перед овуляцією вважається оптимальним для імплантації.

2. Що впливає на дефіцит або надмірну товщину ендометрію?

На це впливають:

• гормональний баланс (естрогени й прогестерон);
• вік жінки та фаза менструального циклу;
• наявність хронічного ендометриту, синехій або перенесених вискоблювань;
• поліпи, гіперплазія, ендометріоз;
• медикаменти (особливо тамоксифен, КОК, прогестини);
• метаболічні фактори — ожиріння, інсулінорезистентність, цукровий діабет.

3. Коли потрібно робити біопсію ендометрію?

Біопсія показана в випадках:

• аномальні маткові кровотечі, особливо в перименопаузі та постменопаузі;
• потовщення ендометрію понад 16 мм у репродуктивному віці або понад 5 мм у постменопаузі;
• підозра на гіперплазію/атипію за даними УЗД;
• неефективність гормональної терапії або сумнівна динаміка при лікуванні;
• підготовка до лікування атипової гіперплазії.

4. Як лікувати тонкий ендометрій при програмі ЕКО?

Лікування включає:

• призначення естрогенів у вигляді таблеток, пластирів або трансдермальних форм для стимуляції росту слизової;
• додаткове введення прогестерону після досягнення оптимальної товщини (≥8 мм);
• при стійкій гіпоплазії — ад’ювантні методи: PRP (введення тромбоцитарної плазми в ендометрій), пентоксифілін + вітамін Е, аспірин;
• оцінка рецептивності (ERA‑тест, SEM, тришарова структура на УЗД) перед перенесенням ембріона.

5. Які ризики при гіперплазії ендометрію для розвитку раку?

Гіперплазія без атипії у більшості випадків має доброякісний перебіг, але при відсутності лікування може зберігатися або прогресувати. Аденоматозна гіперплазія вважається передраковим станом, ризик трансформації в рак ендометрію може сягати 25–30% при тривалому перебігу.

Джерела

1. Ярова ІВ. Диференційований підхід до ведення жінок з безпліддям на тлі патології ендометрія. В: Наукові перспективи: тези міжнародної науково-практичної конференції «Аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку» (7 листопада 2023, Гетеборг, Швеція). 
2. Ярова ІВ. Демографічна криза та подолання безпліддя у жінок з патологією ендометрія. В: Way Science: 5th International Scientific and Practical Internet Conference «Integration of Education, Science and Business in Modern Environment:Winter Debates» (8-9 лютого 2024, Дніпро). 2024;20(8):9–11.
3. American College of Obstetricians and Gynecologists.“ACOG Committee Opinion № 800. The use of hysteroscopy for the diagnosis and treatment of intrauterine pathology.” Obstet Gynecol 135 (2020): e138–48.