Вагінальний дисбіоз — це порушення природного балансу мікрофлори піхви, за якого знижується кількість корисних лактобактерій і збільшується кількість умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів в біоценозі вагіни. За дисбіозу немає запального процесу, тобто відсутні будь-які клінічні прояви. Діагноз вагінального дисбіозу лікар ставить за результатами бак. посіву із піхви, молекулярно-генетичних обстежень вагінальної мікрофлори.
Однак у разі зниження загальної активності імунної системи організму жінок з вагінальним дисбіозом чи ж місцевого імунітету у піхві, що може виникати внаслідок багатьох причин, дисбаланс вагінальної мікрофлори може призводити до неприємних симптомів і запальних захворювань у піхві та на шийці матки.
Клінічні прояви залежать від виду бактерій, вірусів, простіших, які спричиняють цей запальний процес.
Для бактеріального вагінозу (спричинений анаеробною флорою) характерні:
- Неприємні виділення (сірі або білі, рідкі, з неприємним запахом, який порівнюють із запахом тухлої риби, особливо після інтимної близькості), проте кількість їх невелика.
- Свербіж, подразнення або дискомфорт у ділянці піхви та вульви.
- Легке печіння під час сечопуску.
За аеробного вагініту (спричинений аеробною мікрофлорою) жінку турбують значні вагінальні виділення, часто жовтого, зеленуватого кольору, які можуть викликати свербіж і подразнення. Запальні прояви виражені набагато більше, ніж за бактеріального вагінозу.
У разі вагінального кандидозу жінка має білі або зеленуваті сироподібні виділення із піхви, які часто супроводжуються свербіжем.
Іноді стан вагінального дисбіозу може призвесте ускладнень, як-от запальні захворювання малого таза (сальпінгіти, сальпінгооофорити, ендометрити, пельвіоперитоніти), проблеми репродуктивного здоров’я.
Причини вагінального дисбіозу
- Гормональні зміни
- Вагітність та післяпологовий період.
- Менопауза та вікові зміни.
- Вживанння гормональних контрацептивів.
- Гормональний дисбаланс в організмі жінки, що спричиняє порушення менструального циклу.
- Вживанння антибіотиків та інших ліків
- Довготривалий або частий курс антибіотиків, що знищують корисні бактерії.
- Використання гормональних препаратів.
- Вживанння імунодепресантів.
- Хімотерапія.
- Порушення інтимної гігієни
- Часті спринцювання (вимивають корисну мікрофлору).
- Використання агресивних засобів гігієни (гелі з ароматизаторами, антисептики).
- Носіння синтетичної або тісної білизни.
- Порушення інтимної гігієни
- Незахищені статеві контакти.
- Часта зміна статевих партнерів.
- Використання сперміцидів.
- Хронічні та аутоімунні захворювання
- Хронічні хвороби, особливо часто повторювані.
- Стрес, перевтома.
- Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту.
- Хвороби ендокринної системи.
- Нестача чи дефіцит вітамінів та мікроелементів.
- Неправильне харчування
- Надмірне вживання цукру, солодощів та простих вуглеводів.
- Нестача чи дефіцит пробіотичних продуктів в раціоні.
Діагностика вагінального дисбіозу
Для точної діагностики вагінального дисбіозу необхідно звернутися до гінеколога у Львові. Лікар проведе огляд і призначить необхідні аналізи для оцінки стану мікрофлори піхви.
- Огляд у гінеколога.
- Візуальна оцінка стану слизової піхви та наявності виділень.
- Виявлення ознак запалення, почервоніння чи подразнення.
- Лабораторні дослідження.
- Мазок на мікрофлору (мікроскопічне дослідження):
- Визначає наявність запальних змін у піхві, на шийці матки, кількість лейкоцитів у вагінальних виділеннях, дає загальну характеристику вагінальній мікрофлорі.
- Виявляє «ключові клітини» (епітеліальні клітини, покриті бактеріями), що характерні для бактеріального вагінозу.
- Бактеріологічне дослідження піхви.
- Визначає рівень лактобактерій, наявність тих чи інших мікроорганізмів в біоценозі піхви.
- Виявляє чутливість до антибіотиків, що важливо для вибору лікування.
- Визначення рівня pH вагінального середовища.
- У нормі pH піхви становить 3,8–4,5.
- У разі дисбіозу pH підвищується (стає більш лужним).
- Амінний тест (тест з KOH).
- До виділень додають 10% розчин гідроксиду калію.
- За позитивного результату з’являється характерний «рибний» запах, що свідчить про дисбаланс мікрофлори.
- Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). або тест на визначення тих чи інших видів бактерій.
- Визначає ДНК бактерій, вірусів, простіших у піхвових виділеннях.
- Допомагає виявити вагінальні інфекції.
Коли звертатися до лікаря?
Якщо з’явилися симптоми, наприклад, незвичні виділення, неприємний запах, свербіж або печіння, важливо своєчасно пройти діагностику, щоб уникнути ускладнень.
Вагінальний дисбіоз не потребує особливого лікування.
Корекцію мікрофлори піхви потрібно проводити, якщо жінка планує вагітність, коли має хронічні запальні захворювання органів репродуктивної системи, перед оперативними втручаннями у піхві, перед циклами ДРТ, у жінок з цукровим діабетом, у разі атрофічних вагінітів, тощо.
Корекція вагінального дисбіозу
Корекція вагінального дисбіозу спрямована на усунення патогенних бактерій, відновлення нормальної мікрофлори піхви та підтримку здорового рівня pH.
- Призначення вагінальних таблеток та супозиторіїв, які містять у своєму складі антисептики, наприклад, хлоргексидин, мірамістин, повідон-йод тощо.
- Відновлення мікрофлори.
Після санації піхви важливо її заселити корисними лактобактеріями:
- Призначають пробіотики, симбіотики у вигляді вагінальних свічок або оральних капсул.
- Включення в раціон кисломолочних продуктів в раціоні (йогурти, кефір).
- Нормалізація pH піхви.
Для відновлення кислотного середовища можуть використовуватися:
- Свічки або гелі з молочною кислотою.
- Препарати з аскорбіновою кислотою.
- Імуномодулювальна терапія.
- Препарати для зміцнення імунітету (Інтерферон, Віферон).
- Полівітаміни, особливо з вмістом вітамінів C, D, E, групи B.
- Корекція способу життя та правил інтимної гігієни.
- Уникати частих спринцювань і агресивних засобів гігієни.
- Носити бавовняну білизну.
- Дотримуватись збалансованого харчування.
- Використовувати бар’єрні методи контрацепції.
- Профілактика сухості піхви у жінок в мено- та постменопаузі.
ВАЖЛИВО! Самолікування може погіршити стан, тому перед початком терапії необхідно проконсультуватися з лікарем-гінекологом для точної діагностики та підбору оптимального лікування.
Вагінальний дисбіоз і безпліддя
Вагінальний дисбіоз може негативно впливати на жіноче репродуктивне здоров'я, зокрема здатність до зачаття. Незбалансована мікрофлора піхви створює несприятливе середовище для сперматозоїдів і може спричинити запальні процеси, які ускладнюють зачаття.
У нормі pH піхви становить 3,8–4,5, що створює оптимальне середовище для сперматозоїдів. У разі дисбіозу pH стає більш лужним (вище 4,5), що знижує рухливість і життєздатність сперматозоїдів. Надмірне розмноження умовно-патогенних і патогенних бактерій, які заселяють піхву під час дисбіозу, може спричинити запальні захворювання піхви, шийки матки, органів малого таза, що ускладнює настання вагітності. Дисбіоз підвищує сприйнятливість до інфекцій, зокрема хламідіозу, гонореї, трихомоніазу, які можуть провокувати запалення маткових труб та їхню непрохідність.
Якщо жінка тривалий час не може завагітніти, важливо виключити чинники, пов’язані з мікрофлорою піхви, та вчасно відновити її баланс.
Отже стан піхви, її нормальний біоценоз залежить від організму жінки та її повсякденного життя. Нормальний спосіб життя, усунення шкідливих звичок, вчасна корекція вагінального дисбіозу допоможуть уникнути багатьох захворювань урогенітальної системи, зокрема і безпліддя.
Автор: Червак Наталія Миколаївна – акушер-гінеколог, лікар ультразвукової діагностики, гінеколог-ендокринолог.
Джерела:
