Нетримання сечі, або ж уринарна інконтиненція, — патологія, при якій виникає самовільний відтік вмісту сечового міхура. Виникає як у жінок, так і у чоловіків. Це може бути як мимовільне виділення декількох краплин, так і повне спустошення міхура, але все відбувається без контролю з боку людини. Нетримання сечі у жінок зустрічається частіше. Це пояснюється фізіологією будови жіночого організму та сечовидільної системи.
Згідно зі статистикою ВООЗ — до 45% жінок різного віку стикаються з цим симптомом. Нетримання сечі у чоловіків також зустрічається, але переважно вже в дорослому житті — після 25 років. Це може бути як вродженою, так і набутою патологією. Які основні причини уринарної інконтиненції, які передчасні симптоми нетримання сечі та чи обов’язково це супроводжується частим сечовипусканням? Ці питання ми розглянемо далі.
Причини та фактори ризику
У чоловіків та жінок причини інконтиненції сечі можуть різнитися. Та все ж є і спільні фактори, а саме:
- ожиріння, що спричиняє збільшення внутрішньочеревного тиску;
- хронічний кашель, наприклад, через паління;
- цукровий діабет;
- спадкова схильність;
- вживання у великих кількостях алкоголю та кофеїну.
Нетримання сечі у літніх людей зустрічається частіше, що пояснюється загальним зниженням тонусу м’язів. Адже процес сечовипускання контролюється завдяки гладкій мускулатурі, з якої складаються сфінктери, що виступають як клапани.
Додаткові причини уринарної інконтиненції у жінок: гормональні зміни в організмі у період менопаузи, хірургічне втручання в органах малого таза й інфекційні захворювання сечостатевих шляхів. Ще часто виникає нетримання сечі після пологів, тому що тимчасово в цей період тонус м’язів знижується, але з часом приходить в норму — приблизно протягом 6 місяців після вагітності.
Неконтрольоване та передчасове сечовипускання у чоловіків також можуть викликати наступні фактори: перенесені операції на простаті, збільшення передміхурової залози та неврологічні розлади.
Точні причини патології встановлює уролог після комплексного обстеження. У більшості випадків нормалізувати роботу сечостатевої системи можна навіть без хірургічного втручання. Саме тому не слід відкладати «на потім» візит до лікаря: чим раніше буде встановлений діагноз — тим ефективнішим буде лікування.
Діагностика нетримання сечі
Правильно виконана діагностика нетримання сечі є ключем до ефективного лікування. Залежно від первинної клінічної картини, пацієнту можуть призначати наступні дослідження:
- фізикальне обстеження;
- загальний аналіз сечі;
- УЗД (ультразвукове дослідження);
- уродинамічне тестування;
- цистоскопія — для візуального контролю сечового міхура та виявлення можливих пухлин.
Якщо у пацієнта присутнє часте сечовипускання, то додатково йому потрібно буде вести щоденник, де слід відмічати кожний візит до туалету, кількість самовільного вивільнення міхура та у який час доби це відбувається.
Все це необхідно для збору анамнезу та планування оптимального алгоритму подальшого лікування. Диференційна діагностика та консультація уролога також дозволяє виявити тип уринарної інконтиненції. Вона може бути стресова, ургентна, парадоксальна чи змішана.
Методі лікування нетримання сечі
Оптимальний метод лікування нетримання сечі підбирається залежно від первинної причини виникнення патології. І це не обов’язково операція. Медикаментозне лікування нетримання сечі включає прийом антихолінергічних препаратів і міорелаксантів.
Також можуть призначати гормональні лікарські засоби для нормалізації рівня естрогену в організмі жінок, через який і знижується тонус м’язів для підготовки статевих органів до вагітності та пологів.
Разом з тим використовуються немедикаментозні методи лікування нетримання сечі, а саме: зміна способу життя, лікувальна фізкультура для зміцнення м’язів тазового дна та біофідбек-терапія. Скільки часу потрібно для нормалізації роботи сечостатевої системи? В середньому — до 3 місяців.
Хороші результати також дає фізіотерапія при нетриманні сечі. Ще рекомендується консультація дієтолога щодо стабілізації раціону, адже це важливо для зменшення внутрішньочеревного тиску.
Якщо захворювання виникає на тлі психоемоційних розладів, то лікуванням займається психолог і психотерапевт. Головне — уникати провокуючого фактору та займатися соціальною адаптацією.
Якщо ж застосовані методи не приносять необхідного терапевтичного ефекту, то призначається оперативне лікування нетримання сечі. Та згідно зі статистикою, у більшості випадків можна обійтися без операції, адже її виконують переважно при вроджених патологіях або коли йде мова про хронічну уринарну інконтинецію, що розвивалася протягом багатьох років і призвела до значного послаблення тонусу гладкої мускулатури.
Фізіотерапія та реабілітація
Фізіотерапевтичні методики при нетриманні використовуються як для лікування, так і як один із варіантів профілактики рецидивів. Один із найкращих варіантів — це тренування м’язів тазового дна, а саме вправи Кегеля.
Ще реабілітація при нетриманні сечі може включати: електростимуляцію, лазеротерапію та магнітотерапію з застосуванням біологічного зворотного зв’язку, коли на екрані пацієнт візуально спостерігає за скороченням гладкої мускулатури. Це полегшує відновлення та дозволяє усі тренування виконувати більш правильно.
Реабілітаційні вправи для нетримання застосовуються протягом декількох місяців. І у більшості випадків це дійсно дозволяє уникнути хірургічного втручання. Ще існують спеціальні тренажери, при ходьбі з якими виконується стискання м’язів тазового дна. Їх переважно рекомендують використовувати жінкам після пологів.
Профілактика та рекомендації
Щоб знизити ризик виникнення уринарної інконтиненції або значно полегшити перебіг захворювання, слід дотримуватись наступних правил:
- вести здоровий спосіб життя при нетриманні, а також нормалізувати свою вагу;
- уникати надмірного зловживання кофеїном і алкоголем;
- виконувати вправи Кегеля;
- контролювати рівень цукру в крові.
Ще профілактика нетримання сечі включає регулярні консультації уролога, особливо після 30 років чи при вагітності. А після перенесених операцій на органах малого таза слід чітко дотримуватися усіх лікарських рекомендацій до закінчення реабілітаційного періоду.
В нашому медичному центрі «Мати та дитина» ви можете записатися на прийом до уролога. Кожен наш спеціаліст має вагомий багаторічний досвід в лікуванні уринарної інконтиненції. Також у нас є все необхідне для комплексної діагностики патології.
Ефективність лікування залежить саме від правильного встановлення діагнозу і того, коли саме почнеться терапія. Також ми активно пропагуємо профілактичні методи нетримання сечі, тому можемо надати персональні рекомендації, як полегшити патологію. Наші медичні центри працюють у Львові, Житомирі та Києві, а записатися на прийом до лікаря можна прямо на нашому сайті.
Поширені запитання
1. Які симптоми нетримання сечі у чоловіків і жінок?
Симптоматика у чоловіків і жінок схожа: безконтрольне вивільнення сечі, а інколи це ще супроводжується дискомфортом в області статевих органів (уретри).
2. Які існують методи лікування нетримання сечі?
При лікуванні призначається медикаментозна терапія та фізіотерапія. Ще можуть рекомендувати консультацію психіатра чи невропатолога. В крайніх випадках обов'язкове проведення хірургічної операції.
3. Чи можна лікувати нетримання сечі без операції?
Так, у більшості випадків вилікуватися можна без подібного втручання.
4. Як тренування м’язів тазового дна допомагає при нетриманні?
Це поновлює тонус гладкої мускулатури, завдяки якій і контролюється процес сечовипускання.
5. Які профілактичні заходи допомагають запобігти нетриманню сечі?
Ведення здорового способу життя, вправи Кегеля та регулярні консультації уролога після 30 років.
Список використаної літератури
- Urinary incontinence: MedlinePlus Medical Encyclopedia.
- G. Lasfargues. Енурез/Медицина світу.- 02.1999.
- Abrams P, Blaivas JG, Stanton S, Andersen JT. The Standardisation of Terminology of Lower Urinary Tract Function Neurourol.Urodyn.
