Попри розвиток світової медицини, жіноче здоров'я все ще не захищене від зовнішніх загроз. На цей раз в бесіді з генеральним директором МЦ "Мати та дитина" Наталією Данкович, торкнулися теми поширення вірусу папіломи людини. Нам вдалося дізнатися, чим небезпечний вірус, як він пов'язаний з розвитком раку шийки матки й чи дійсно щеплення є панацеєю.
Прихований ворог
За статистикою українці починають займатися сексом в підлітковому віці. Про це говорить соціальне дослідження Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. За даними Фонду 66,8% опитаних заявляють, що отримали сексуальний досвід, ледь досягнувши 15 років. А кожен десятий респондент зізнався, що сексуальний дебют у них стався у віці 12 років і молодше.
З одного боку, така статистика дещо лякає. Водночас інформація допомагає визначити масштаб проблеми, переглянути просвітницькі методи та зберегти здоров'я українців.
Чому важливо знати вік вступу в статеве життя?
Крім соціального аспекту, це допомагає зрозуміти, які методи профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, доречно впроваджувати і як повідомляти про це підліткам. Перенесені інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), особливо в молодому віці, закладають хиткий фундамент для репродуктивного здоров'я, особливо дівчат. Венеричні захворювання можуть стати причиною розвитку інших проблем жіночого здоров'я. Вони провокують розвиток частих запальних процесів, які згодом впливають на здатність жінки самостійно зачати дитину і стати матір'ю.
Вкрай важливо своєчасно доносити до молодих людей інформацію про способи контрацепції — в першу чергу бар'єрних. Варто розповідати, які неприємні сюрпризи можуть підстерігати людей, які залучені в безладні статеві зв'язки. Часта зміна статевих партнерів тягне за собою ризики інфікування різними видами ІПСШ. Багато з них виявляються не відразу. Більш того, іноді людина може не здогадуватися, що в організм інфікований. І в момент, коли імунітет дає збій, проблема виявляється.
Одним з таких "довгограючих" в плані виявлення і лікування вважається вірус папіломи людини (ВПЛ). Вчені говорять, що сьогодні відомо мінімум про 100 типів ВПЛ. При цьому 14 з них вважаються вірусами високого онкогенного ризику і здатні стати причиною розвитку ракових захворювань, як у жінок, так і у чоловіків.
У переважній більшості випадків ВПЛ передається, статевим шляхом, і частіше за все люди заражаються вірусом незабаром після початку статевого життя. При цьому найчастіше ніяких клінічних проявів вірусу в перший час після контакту немає. Він розмножується в організмі тихо, але планомірно. Як наслідок жінки нерідко стикаються з дисплазіями, запальними процесами шийки матки. А при самому несприятливому перебігу ВПЛ призводить до раку шийки матки.
Бувають випадки, коли сильний імунітет людини сприяє елімінації — придушенню вірусу. Ми навіть можемо бачити клінічні прояви вірусу на шкірі у вигляді папілом або кондилом, але при лабораторній діагностиці все показники можуть бути в межах норми. ВПЛ за своєю природою має уповільнений розвиток і до цього потрібно бути готовим.
Поки одним з найбільш перевірених способів моніторингу стану шийки матки залишається ПАП-тест. Його ще називають цитологічним скринінгом. Він допомагає своєчасно виявити передракові стани шийки матки середнього та тяжкого ступеня і пролікувати їх. Систематичне проходження тесту з початком статевого життя значно знижує ризик захворіти на рак шийки матки. Робити скринінг рекомендується не рідше 1 разу на рік. І я як лікар ці скринінги проводжу регулярно. Іноді навіть наполягаю на повторних тестах і навіть проведенні їх в різних лабораторіях. Тому що іноді, на жаль, існує ймовірність дефектів забору або лабораторної діагностики. Розповідає, що у випадках виявлення дисплазій легкого та середнього ступеня, викликаних вірусом, лікуванням пацієнток займається гінеколог. Однак, якщо лікар виявляє кольпоскопічні ураження шийки матки та важку дисплазію, доводиться підключати вже онкологів.
Навіть з огляду на тиху природу вірусу, боротися з ним і запобігати зараженню потрібно і можна.
Єдиним медикаментозним методом профілактики залишається вакцинація. Але і навколо нього чимало дискусій. Показник ефективності залежить від декількох факторів і в першу чергу від часу вакцинації. Щеплення від папіломавірусу варто робити до початку статевого життя. Якщо вірус вже проник всередину організму, щеплення навряд чи допоможе. Сьогодні розроблена ціла система і схема вакцинації підлітків і молодих жінок. На жаль, це не означає, що жінка уникне зараження. Однак, при введенні, наприклад, двовалентної вакцини є шанс запобігти зараженню найбільш небезпечними видами ВПЛ. Кількома роками раніше спостерігався бум на вакцинацію від папіломавірусу, під час якого щеплення робили підліткам у віці 15-16 років. Сьогодні це все ж питання вибору людини. Обов'язкових приписів або наказів по вакцинації від ВПЛ немає.
Вибір, яким би він не був, повинен завжди робитися на користь здоров'я людини. На користь щасливого майбутнього і сьогодення. Щоб людина не помилилась в правильності своїх кроків, вона має право своєчасно отримувати інформацію про методи лікування і профілактики. Це стосується не тільки ВПЛ, а здоров'я в цілому.
Акушер-гінеколог, репродуктолог - Наталія Данкович.
