Цистоскопія

Цистоскопія — це малоінвазивна ендоскопічна процедура, яка передбачає візуальне дослідження внутрішньої оболонки уретри, сечового міхура та отворів сечоводу за допомогою спеціального оптичного приладу, який називається цистоскопом. Діагностичний метод має на меті спостерігати за сечовивідними шляхами для виявлення запалення, пухлин, структурних аномалій або каменів. Окрім діагностики, за допомогою цистоскопії сечового міхура урологи можуть проводити біопсію у разі виявлення підозрілих утворень.

Коли рекомендується цистоскопія?

Цистоскопія може бути призначена в будь-якому віці та показана, коли УЗД, рентген або МРТ не дають достатньої діагностичної чіткості. Гінекологи можуть направити пацієнтку на цистоскопію після гінекологічного огляду, якщо є скарги на болісне сечовипускання. 

Основними показаннями до проведення цистоскопії є:

• камені сечового міхура;
• підозра на пухлини;
• виразки слизової або кровотечі; 
• повторюваний цистит або уретрит;
• печіння або біль під час сечовипускання;
• дискомфорт в попереку;
• часті позиви до сечовипускання з малим об’ємом сечі;
• атипові клітини, виявлені в сечі або мазку;
• кров у сечі;
• оцінка форми та ємності сечового міхура та сечовивідних шляхів;
• моніторинг ефективності проведеної терапії або хірургічного втручання.

Протипоказання до проведення цистоскопії

Існує декілька станів, за яких цистоскопію проводити не можна: 

• загострення запального процесу (гострий цистит, уретрит, простатит, орхіт та інші);
• підвищення температури тіла, озноб, лихоманка;
• кровотеча з уретри невідомого походження; 
• недавня травма уретри або сечового міхура;
• порушення згортання крові. 

Ці пацієнти потребують ретельного обстеження та відповідного лікування перед проведенням цистоскопії.

Підготовка до цистоскопії

Якщо процедура проводитиметься під анестезією, слід утриматися від прийому їжі щонайменше за 6–8 годин, а також не вживати рідину за 3–4 години до її початку. Це допомагає зменшити ризик аспірації під час анестезії. Якщо ж процедура проходитиме без анестезії, спеціальна підготовка не потрібна — достатньо дотриматися ретельної гігієни статевих органів.

Цистоскопія: як проводиться

Пацієнт переодягається в стерильний халат і має лягти на спину, зігнувши коліна. Зовнішні статеві органи очищають антисептичними розчинами для запобігання інфікування. Ендоскоп змащують гелем з антисептиком та анестетиком, щоб полегшити його проходження.

Далі лікар вводить цистоскоп та оглядає сечовий міхур. Також лікар може застосувати один з двох видів цистоскопії:

• Жорстка цистоскопія за допомогою прямої металевої трубки (довжиною приблизно 30 см) з прикріпленою оптикою дає чітке та стабільне зображення завдяки згладжуванню складок слизової оболонки. Під час процедури рідину вводять в сечовий міхур, щоб розширити його та вимити утворення. Двоканальна система клапанів забезпечує одночасний вхід і відтік рідини. Якщо є кров або гній, сечовий міхур промивають. Промивну рідину можна зібрати для лабораторного аналізу. Не використовують для діагностики або лікування сечового міхура у вагітних жінок та пацієнтів з великими пухлинами.

• Гнучка цистоскопія з тонкою гнучкою полімерною трубкою з камерою та світлом на кінці використовується для досягнення важкодоступних місць і мінімізації травм. Полімерна трубка повторює природні вигини уретри, значно зменшуючи дискомфорт.

Цистоскопія у жінок: чи боляче?

Завдяки анатомічній будові жіночої уретри (до 5 см в довжину і прямої за формою) цистоскопія зазвичай добре переноситься і рідко потребує загальної анестезії.Для мінімізації дискомфорту на цистоскоп наносять місцевий анестетик.

Цистоскопія під час вагітності виконується лише за крайньої потреби, наприклад, у випадках, що загрожують життю, або коли необхідно підтвердити критичні діагнози. Процедура несе ризик подразнення матки, що може спровокувати мимовільний викидень або передчасні пологи. З цієї причини до будь-якого тазового втручання під час вагітності підходять з особливою обережністю та проводять лише тоді, коли не існує безпечних альтернатив.

Цистоскопія у чоловіків

Цистоскопія у чоловіків є більш складною через довшу та більш вигнуту уретру: довжина сягає від 17 до 22 см і проходить через тканини простати та статевого члена.

Для зменшення дискомфорту в уретру заздалегідь місцево вводиться гель-анестетик. Спінальна або загальна анестезія частіше використовується у чоловіків, ніж у жінок, особливо якщо очікується, що перевірка буде тривалою, плануються терапевтичні втручання (наприклад, видалення пухлин або каменів), або ж у пацієнта спостерігається підвищена чутливість або тривожність.