Дорога до материнства: історії боротьби та надії
Грудень 2023 року. До мене на прийом прийшла жінка, 42 роки, із 10-річним діагнозом «безпліддя». Вона завжди сумлінно проходила обстеження, виконувала всі рекомендації лікаря, але щоразу чула лише одне:
– У вас усе добре, ви здорова, просто намагайтеся.
Час минав, але бажана вагітність так і не наставала.
Одного разу, коли її лікар був у відпустці, жінка потрапила до іншого спеціаліста. Його реакція її приголомшила:
– Жіночко, ви що?! Це ваш останній шанс, негайно звертайтеся до репродуктолога!
Вона розплакалася прямо в кабінеті. Вона зробила все, що від неї залежало. Чому ж їй ніхто раніше не сказав про небезпеку зволікання?
Ми негайно почали підготовку до екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Аналізи показали, що рівень АМГ — 0,6. У матці виявлено міоматозний вузол 5 см, який деформував її порожнину. Часу було обмаль, але ми не мали наміру здаватися.
Перша спроба стимуляції яєчників дала три яйцеклітини. Дві з них були достатньо зрілими для запліднення методом ІКСІ. І сталося справжнє диво: обидві запліднені яйцеклітини перетворилися на якісні бластоцисти (V-AA, IV-V AB). Вони пройшли NGS-тестування, і результат виявився обнадійливим — один ембріон був повністю здоровим і рекомендованим для перенесення.
Проте на шляху до материнства залишалася ще одна перешкода — міома.
У березні 2024 року ми провели лапароскопічну операцію з видалення вузла. Операцію виконав наш хірург Андрій Собко, і все пройшло успішно, без ускладнень. Але тепер жінці потрібно було дати своєму організму час на відновлення. Дев’ять місяців очікування, контрольні УЗД, і ось — ми готові до наступного етапу.
Листопад 2024 року. Ми проводимо довгоочікуваний кріотрансфер єдиного здорового ембріона. І цього разу природа нарешті нам усміхається — тест показує довгоочікувану вагітність!
Січень 2025 року. Жінка на 15–16 тижні вагітності. Кожен її крок був сповнений боротьби, болю та надії. Але головне — вона не здалася. І тепер її мрія про материнство нарешті здійснюється.
Ця історія — нагадування всім жінкам: не бійтеся ставити запитання, шукати інші думки та боротися за своє щастя. Адже шанс є завжди.
Шанс, який вартий боротьби
До мене звернулася 37-річна жінка, яка вже три роки намагалася завагітніти, але безрезультатно. Діагноз — первинне безпліддя.
Вона вже пройшла дві програми екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), але результати були невтішні. З шести отриманих ембріонів лише один мав збалансований каріотип і був рекомендований до перенесення.
Один-єдиний шанс. Одне рішення, від якого залежало майбутнє.
Ми провели кріотрансфер цього ембріона. Дні очікування здавалися нескінченними…
І ось нарешті — позитивний тест!
Сьогодні вона щасливо виношує довгоочікувану вагітність. Її історія — доказ того, що навіть один шанс може змінити все!
Автор: Вербицька Наталія Ярославівна – акушер-гінеколог, репродуктолог.
