Оксидативний стрес — це шкідливий стан, за якого організм відчуває надлишок вільних радикалів кисню, які є високо активними молекулами з неспареними електронами. Цей дисбаланс призводить до пошкодження клітин, сприяючи старінню та різноманітним захворюванням.
Серед симптомів оксидативного стресу фахівці називають втому та слабкість, проблеми з концентрацією, біль у м'язах і суглобах, проблеми з імунною системою, хронічний головний біль, висипання на шкірі та запальні стани.
Історія походження оксидативного стресу
Концепція окислювального стресу розвивалася разом із науковим розумінням клітинного дихання та смерті клітин. У ХІХ столітті дослідники, зокрема Е. Пфлюгер, припустили, що споживання кисню відбувається всередині клітин.
До середини ХХ століття була встановлена роль мітохондрій у диханні, а також детально з'ясовані біохімічні механізми. Водночас відкриття апоптозу — генетично запрограмованої смерті клітин, необхідної для оновлення тканин підкреслило зв’язок між здоров’ям клітин і захворюваннями.
Наприкінці ХХ століття дослідження пов’язували вільні радикали з пошкодженням і загибеллю клітин. У 1985 році Гельмут Сієс офіційно представив концепцію окислювального стресу, пояснюючи, як окисно-відновний дисбаланс сприяє багатьом патологічним процесам. Відтоді окислювальний стрес став вирішальною основою для розуміння старіння, запалення та хронічних захворювань.
Що впливає на оксидативний стрес?
Основні екзогенні чинники, що впливають на організм і сприяють окисному стресу:
- Неправильне харчування: дієти з високим вмістом оброблених харчових продуктів, цукру та нездорових жирів зменшують доступність антиоксидантів, підвищуючи вразливість до пошкодження вільними радикалами.
- Малорухливий спосіб життя: відсутність фізичної активності погіршує обмін речовин і послаблює природні захисні системи організму.
- Зловживання алкоголем: надмірне споживання алкоголю накопичує токсини та реактивні молекули, підвищуючи рівень окисного стресу.
- Куріння: тютюновий дим містить численні шкідливі речовини, які збільшують вироблення вільних радикалів і пошкодження клітин.
- Вживання певних ліків: тривалий або неналежний прийом лiкiв може ускладнити детоксикацію та порушити метаболічний баланс.
- Хронічні захворювання: такі стани, як-от діабет і серцево-судинні захворювання, спричиняють постійне запалення, посилюючи окисний стрес.
- Забруднення навколишнього середовища: вплив хімічних речовин і важких металів стимулює утворення вільних радикалів.
- Надмірний психофізичний стрес: хронічний стрес порушує гормональну та імунну регуляцію, погіршуючи окислювальний дисбаланс.
- Надмірний вплив сонячного випромінювання: тривале опромінення ультрафіолетом пошкоджує клітини шкіри та прискорює окисні процеси.
До ендогенних причин окисного стресу належать:
- Дисфункція імунної системи: ослаблена імунна відповідь може погіршити здатність організму контролювати вироблення вільних радикалів.
- Запальні та інфекційні процеси: і гострі, і хронічні запалення, а також інфекції спричиняють вивільнення активних форм кисню як частину імунної відповіді.
- Фізична травма або хірургічне втручання: травми та операції призводять до пошкодження тканин, що збільшує окислювальний стрес під час процесу загоєння.
- Алергічні реакції та аутоімунні розлади: такі стани, як-от хронічне ревматичне запалення суглобів, провокують постійну імунну активацію та утворення вільних радикалів.
- Інтенсивні фізичні навантаження: важкі фізичні навантаження, зокрема професійні заняття спортом, можуть збільшити споживання кисню в 10–15 разів у порівнянні з відпочинком.
Як лікувати окислювальний стрес?
Сьогодні ринок з добавками, які допомагають зменшити окислювальний стрес, перевищує 30 мільярдів доларів на рік, причому понад 7 мільярдів доларів лише в США. Однак останні дослідження показують, що запобігання утворенню вільних радикалів ефективніше, ніж просто нейтралізувати їх після появи.
Обмеження калорійності є одним з багатообіцяльних підходів, який активує захисні механізми в організмі. Цей спосiб допомагає знизити вироблення мітохондріальних вільних радикалів.
Фізична активність також впливає на окислювальний стрес. Регулярні помірні фізичні вправи зміцнюють антиоксидантний захист, сприяючи стійкості клітин. Однак, прийом антиоксидантів під час тренувань може блокувати ці сприятливі адаптаційні реакції.
Споживання різноманітних свіжих фруктів, овочів, горіхів і продуктів, багатих на омега-3, підтримує природний антиоксидантний потенціал. Багаті поживними речовинами рослинні дієти містять життєво важливі сполуки, які захищають клітини, стабілізують мітохондріальні мембрани та зменшують окисне пошкодження, сприяючи здоровому старінню та профілактиці захворювань.
Автор: Кіпоть Владислав Романович – уролог, андролог.
Джерела:
