Параметрит: запалення органів малого таза

Параметрит — це інфекція, яка вражає сполучну тканину навколо матки, ділянку, відому як параметрій. Це відносно рідкісне, але серйозне ускладнення гінекологічних інфекцій, яке зазвичай виникає як частина хронічного запального захворювання органів малого таза. Цей стан часто є результатом бактеріальної інфекції, яка поширюється з піхви або шийки матки до верхніх репродуктивних органів. Параметрит може виникнути після складних пологів, септичних абортів або інвазивних гінекологічних процедур, зокрема вишкрібання або певних операції, особливо якщо не дотримуються суворих асептичних заходів.

Запалення параметриту не виникає ізольовано. Зазвичай воно є частиною більшої інфекції, що вражає ендометрій (ендометрит) або маткові труби (сальпінгіт), і його поява часто вказує на поширення інфекції за межі матки. Це поширення може спричинити сильну запальну реакцію з ризиком утворення абсцесу або навіть перитоніту, якщо його не лікувати своєчасно.

Симптоми параметриту

Симптоми параметриту можуть відрізнятися за інтенсивністю залежно від ступеня інфекції та загального стану пацієнтки. Однак найхарактернішою ознакою є гострий біль у ділянці таза, розташований внизу живота. Цей біль зазвичай постійний, глибокий і посилюється під час руху, сечовипускання або під час статевого акту. Він може віддавати в спину або стегна та супроводжуватися відчуттям тиску або тяжкості в тазі.

Також багато жінок відчувають високу температуру, озноб і пітливість, що свідчить про системну реакцію на інфекцію. Також можуть виникати аномальні вагінальні виділення, часто гнійні або з неприємним запахом, а в деяких випадках може з’явитись нудота, нездужання та сильна втома. Коли інфекція вражає сусідні структури, можуть з'являтися сечовивідні або ректальні симптоми, як-от утруднене сечовипускання або дискомфорт під час випорожнення кишечника.

Причини параметриту

Параметрит зазвичай спричиняють бактерії, які потрапляють з піхви та шийки матки до внутрішніх органів. Найпоширенішими мікроорганізмами, що беруть участь, є анаеробні бактерії, Escherichia coli, Streptococcus, Staphylococcus, та види, пов'язані з інфекціями, що передаються статевим шляхом, як-от Neisseria gonorrhoeae або Chlamydia trachomatis. У післяпологових випадках бактерії можуть потрапити в організм під час тривалих пологів, передчасного розриву плодових оболонок або кесаревого розтину, проведеного без належної антибіотикопрофілактики.

Інфекції також можуть розвинутися після абортів, особливо тих, що проводяться в небезпечних умовах, після гінекологічних процедур, як-от введення внутрішньоматкових спіралей, біопсія ендометрію або хірургічні втручання, що впливають на порожнину матки. Жінки з ослабленою імунною системою, хронічними захворюваннями або історією хронічних тазових інфекцій мають підвищений ризик розвитку цього ускладнення.

Діагностика параметриту

Діагноз параметриту ґрунтується на поєднанні клінічних симптомів, фізикального огляду та додаткових тестів. Під час гінекологічного огляду гінеколог у Львові може виявити підвищену болючість при пальпації матки та прилеглих структур. Запальну масу також можна відзначити, якщо вже утворився параметричний абсцес. Бімануальне обстеження часто болісне та виявляє фіксовану матку або матку, зміщену запаленням прилеглих тканин.

Для підтвердження діагнозу зазвичай призначають аналізи крові, які показують підвищений рівень лейкоцитів та маркерів запалення, зокрема С-реактивний білок. Також проводиться посів вагінальних або цервікальних виділень для виявлення відповідального інфекційного агента. Трансвагінальне ультразвукове дослідження малого таза може бути корисним для візуалізації змін у параметриї або наявності гнійних скупчень, хоча в деяких випадках необхідна комп'ютерна томографія (КТ) або МРТ для кращої оцінки ступеня інфекції.

Лікування параметриту

Лікування параметриту слід розпочати негайно, щоб запобігти прогресуванню інфекції. Основою лікування є застосування внутрішньовенних антибіотиків широкого спектру дії, які борються і з аеробними, і з анаеробними бактеріями. Схема антибіотикотерапії може бути згодом скоригована на основі результатів посіву. У деяких випадках, особливо якщо інфекція розпочалася на ранній стадії та не є поширеною, лікування можна продовжувати амбулаторно пероральними антибіотиками, але це має вирішити гінеколог, виходячи із загального стану пацієнта.

Якщо інфекція призвела до абсцесу або запального утворення, яке не реагує на ліки, може знадобитися хірургічне втручання для дренування скупчення гною. Цю процедуру можна виконати лапароскопічно або, у більш складних випадках, шляхом відкритої операції. Окрім специфічного лікування, важливо підтримувати спокій, адекватну гідратацію та контролювати біль за допомогою анальгетиків.