Трихомонада, або трихомоніаз, — це інфекційне захворювання, викликане одноклітинним паразитом Trichomonas vaginalis. Цей паразит нестійкий у зовнішніх середовищах та гине під впливом температури +40°C. 

Трихомоніаз переважно передається статевим шляхом, вражаючи сечостатевий тракт. Захворіти можуть і чоловіки, і жінки, хоча у жінок часто спостерігається більше симптомів. У жінок найбільш часто інфіковані ділянки охоплюють вульву, піхву, уретру та шийку матки, у чоловіків — уретру. 

Симптоми трихомоніазу

Ознаки трихомоніазу дуже схожі на ознаки інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, і можуть варіюватися від легкого подразнення до сильного запалення. Інкубаційний період хвороби зазвичай становить 7–10 днів, а симптоми можуть з’явитися від 5 до 28 днів після зараження.

Тож серед симптомів гострої стадії можна визначити:

• Рясні виділення, які можуть бути білими, жовтуватими або зеленуватими з неприємним запахом.
• Печіння та свербіж навколо зовнішніх статевих органів.
• Дискомфорт у нижній частині живота.
• Біль під час сечовипускання.
• Дискомфорт або біль під час статевого акту.
• Набряк статевих губ (у жінок).
• Відчуття печіння після еякуляції (у чоловіків).

Хронічні випадки можуть мати менш очевидні симптоми, але можуть призвести до подальших ускладнень, як-от вагініт, цистит, епідидиміт, уретрит та простатит. Саме тому потрібно не нехтувати переліченими симптомами і звернутися до фахівця за консультацією та діагностикою.

Діагностика трихомоніазу 

Лікар може запідозрити запальне захворювання сечостатевої системи на підставі скарг і даних огляду пацієнта. Підтвердити діагноз і, головне, визначити збудника, щоб призначити адекватне лікування, можна лише за результатами лабораторної діагностики.

Діагностика трихомоніазу охоплює кілька спеціальних тестів і обстежень. 

Для жінок:

Мікроскопічне дослідження вагінальних виділень.

Для чоловіків:

Посів сечі або мазок з уретри.

Також можна використовувати тест-смужки або тести ампліфікації нуклеїнових кислот для виявлення наявності паразита. 

Оскільки трихомоніаз може стати причиною безпліддя та ускладнень вагітності, виключення цього захворювання потрібне для статевих партнерів при плануванні вагітності та обстеженні жінок під час вагітності, а також у разі загибелі плода та безпліддя в анамнезі.

Комплекс аналізів допомагає відрізнити трихомонаду від інших захворювань, що передаються статевим шляхом, та назначити правильне лікування. 

Лікування трихомоніазу

Ефективне лікування трихомонади передбачає комплексний підхід для ліквідації інфекції та запобіганню рецидивам.

Щоб запобігти повторному зараженню, потрібно лікувати і пацієнта, і всіх його статевих партнерів. Під час лікування не можна допускати статевих контактів, щоб уникнути поширення інфекції.

Протитрихомонадні препарати призначаються в поєднанні з дотриманням правил гігієни.

Серед основних методів лікування можна визначити:

• Метронідазол дає ефективність 84–98% вже після першої дози.
• Тинідазол має показник успіху 92–100%.

Ці ліки швидко знищують трихомонади і полегшують симптоми протягом кількох годин. Метронідазолу часто віддають перевагу під час вагітності та лактації через його м’який вплив.

Крім прийому препаратів перорально жінкам можуть бути рекомендовані вагінальні супозиторії.

Загальний курс лікування триває від 2 тижнів до місяця. Для підтвердження відсутності трихомонад до і після лікування проводять аналіз мазка. Однак важливо завершити весь призначений курс лікування, навіть якщо симптоми зникають на ранній стадії, щоб гарантувати повне знищення інфекції.

Щоб протидіяти можливим негативним ефектам, як-от молочниця, гінеколог може призначити пробіотики або інші препарати для підтримки імунітету.

Що кажуть дослідження?

Трихомоніаз частіше виникає у людей з кількома статевими партнерами, які також мають інші інфекції, що передаються статевим шляхом. В одному дослідженні з 4057 учасниками інфекцію було виявлено у 0,5% чоловіків і 1,8% жінок. Виявилось, що поширеність серед темношкірих учасників дослідження була вищою: рівень зараження серед чоловіків і жінок становив 4,2% і 8,9% відповідно. Трихомоніаз найбільш поширений серед жінок віком від 40 до 49 років, що різко відрізняється від рівня зараження хламідіозом, пік якого припадає на вікову групу від 19 до 24 років.

Рекомендації щодо лікування захворювань, що передаються статевим шляхом, за 2021 рік включають семиденний курс метронідазолу по 500 мг двічі на день. Саме така доза препарату рекомендується пацієнтам з ВIЛ-інфекцією.

Згідно з дослідженням, відсоток жінок, позитивних на трихомоніаз у їх тесті на лікування, становив 19% при одноразовій дозі метронідазолу проти 11%, коли пацієнти завершили семиденний курс метронідазолу.

Якщо у вагітної жінки підтверджується наявність інфекції, її рекомендоване лікування саме препаратом метронідазолу. Однак під час лікування жінка має припинити годування груддю.

Якщо метронідазол не дає результату, лікарі можуть порадити інший препарат, який називається тинідазол. Під час лікування пацієнтам слід утримуватись від вживання алкоголю. Щодо препаратів місцевого застосування клінічні дослідження не дають гарних показників, тому розраховувати на одужання від їх використання не рекомендується.