0 800 504 205

(Звонки с мобильных бесплатно)

Пн.-Пт: 08:00 - 20:00; Сб: 08:00 - 18:00

Як нас знайти?

Клінічний випадок #2 - лікар Вікторія Каверіна

Поділитись:

Іноді щастя стукає в наші двері, коли ми його практично не чекаємо. Але часом за щастя доводиться боротися - довго, складно, всупереч життєвим зигзагам і діагнозами лікарів. Завідувачка відділення на Макіївській, талановитий лікар-репродуктолог з багаторічним стажем, Вікторія Каверіна, розповідає свою щасливу історію.

"Була у мене одна вікова пара, Денис і Рита, яку вела я більше ніж сім років. Почали ми з ниминаш довгий шлях до щастя, коли я ще працювала в Донецьку. Жінці на той момент було 36 років і у неї в анамнезі (сукупність відомостей про хворого) вже було 3 невдалих спроби ЕКО, низький фолікулярний резерв (кількість фолікулів у жінок, які можуть бути використані для запліднення), деформований ендометрій (порожнина матки, куди переноситься ембріон), аборт і запальний процес. Гістероскопічного підтвердився синдром Ашермана (внутрішньоматкові спайки, які призводять до порушень здатності зачаття і виношування дитини). Якість сперми чоловіка було низького рівня: на той момент йому було 39 років. Завдання було із зірочкою: аж надто багато вступних даних були зі знаком мінус.

Ми заручилися вірою у свої сили й надією на краще та взялися за роботу: була проведена гістерорезектоскопія (найбільш ефективний і безпечний метод діагностики та лікування захворювань і патологічних станів порожнини матки), були розсічені спайки в порожнині матки, пройдено декілька курсів протизапального лікування, курси фізіотерапевтичного лікування, спрямованого на зростання ендометрію. І в результаті ми заклали сприятливий, як показували всі аналізи, фундамент для майбутньої програми ЕКЗ.

Завдяки ЕКЗ, ми отримали 2 ембріони, один з яких перенесли. На жаль, вагітність у Рити не наступила.

Ми кріоконсервували ембріон, який залишився, і знову пішли за тим же сценарієм: гістероскопія, розсічення спайок, два курси протизапальної терапії. І на третій цикл ми перенесли другий ембріон і нарешті отримали вагітність. Здавалося б, проблема переможена і можна відкривати шампанське. Але ... це був тільки початок шляху.

Важливе уточнення: весь цей процес досить тривалий і зайняв понад два роки. Річ у тому, що часто спрацьовує фактор людської безпечності та звичка відкладати важливе на потім: "Зараз повирішувати інші справи, з'їжджу у відпустку, візьму паузу - потім продовжу". І питання вагітності деколи люди вирішують наскоками: обстежувалися, пройшли курс лікування, на пару циклів взяли паузу. І ось ці паузи проміжками у 2-3 місяці та затягнули процес отримання вагітності більш ніж на 2 роки. Тому довгоочікувана, і в емоційному, і в часовому сенсах, вагітність наступила, коли Риті було 38 років.

Вагітність протікала чудово: пацієнтка наповнювалася тією спокійною жіночою красою і теплою енергією, які притаманні по-справжньому щасливим жінкам. Плавна неспішна хода, добра світла усмішка, сяйво очей - все видавало в Риті її гармонію. І їй запропонували знятися в телевізійній програмі, присвяченій ЕКЗ-вагітності. Йшов 24-й тиждень вагітності. Жінка погодилася розповісти свою щасливу історію, як вони досягли результату, як довго йшли до нього, скільки вони доклали зусиль, емоцій і нервів. Зйомки нагадували створення серйозного кінофільму: інтерв'ю з Ритою та одкровення чоловіка Дениса, розповіді безлічі лікарів, які допомагали парі на різних етапах лікування і підготовки; зйомки консультацій, обстежень, УЗД. Передачу показали по телебаченню - наша героїня була дуже горда, вдячна і щаслива.

.. Але раптово через тиждень самопочуття Рити різко погіршується: болі внизу живота, кров'янисті виділення - розвивається загроза переривання вагітності. Вона лягає в стаціонар, де їй оперативно надається всебічна допомога, але трапляються передчасні пологи і дитина гине.

Я до сих пам'ятаю очі Рити - великі, мовчазні. Вона намагалася зрозуміти, що трапилося ... І не розуміла. Вона відмовлялася повірити в те, що сталося. Це була трагедія ... І яке ж було моє здивування, захоплення, коли через тиждень пролунав телефонний дзвінок і Рита тихо сказала: Вікторія Олексіївна, давайте пробувати ще раз. Я знаю, що буду мамою. Я хочу нею бути!
На той момент я вже переїжджала жити до Києва, але наш з Ритою емоційний зв'язок була настільки великий, адже ми вже разом з нею пережили стільки випробувань і самих різних емоцій, що вона переїжджає разом зі мною і ми починаємо все спочатку. Обстеживши пацієнтку, стало зрозуміло, що хронічний ендометрит (уповільнений запальний процес, що приводить до порушень функціональної активності та рецептивності ендометрію) знову зробив свою чорну справу - ендометрію в порожнині матки не було. А були суцільні спайки (синдром Ашермана).

Навесні 2012 року ми знову почали роботу в "Мати та дитина". Було проведено незліченна кількість процедур, пройдено безліч курсів лікування. Якщо детально розписувати всі процеси, то, напевно, вийде нудна і монотонна розповідь. Від програми сурогатного материнства, яка була показана, Рита категорично відмовилася: їй хотіти виносити й народити дитину самостійно. Але на донорські яйцеклітини довелося піти, тому що навіть після стимуляції ми отримували дуже слабкий ембріон. Була проведена програма ЕКЗ з використанням донаційних ооцитів. А ми продовжували займатися ендометрієм ... і не тільки. У 2014 році, коли почалася війна, Рита переїхала до Києва, залишивши чоловіка в вируючому Донецьку, знявши квартиру і влаштувавшись на роботу для продовження лікування та наближення до своєї мети. І ось тільки через 2 роки, після нескінченного числа гістероскопій, курсів протизапальних лікувань, плазмоферезу, гормонального моделювання ендометрію, фізіотерапевтичних процедур нам таки вдалося максимально наблизити її ендометрій до потрібних показників. До рекомендацій і призначень Рита підійшла відповідально. Зайва маса тіла, проблеми з функцією щитоподібної залози - усувалося все, що могло негативно вплинути на результат нашої роботи. За тривалий період лікування Рита схудла на 18 кілограмів, нормалізували рівні всіх гормонів.

І ось ми перенесли 2 ембріони на ендометрій в 6 мм і отримали одноплідну вагітність!

Той, хто обпікся на молоці, буде дути і на воду. Практично всю вагітність Рита пролежала в стаціонарі, тому що після стількох років боротьби її стан був ... крихким: їй на той момент було понад 40 років і зі здоров'ям у зв'язку зі стресами теж були певні питання. Але це вже були нюанси, які її рішучість змітала як на повному ходу паровоз: жінка ЗНАЛА, що буде Матір'ю.

Вона народила дитину трохи раніше терміну, на 35-36 тижні. У 2016 році Рита і Денис стали батьками чудової дівчинки Богдани. Це було дійсно щастя, дане Богом і нашою спільною вірою в те, що Ми Зможемо! І ми змогли. Це був складний шлях, але ми його подолали! Рита - дуже цілеспрямована і сильна жінка.

Зараз Богданочці близько трьох років і від щасливих батьків ми регулярно отримуємо листівки і фотографії на всі свята, радіючи, що ця дівчинка побачила світ. І незважаючи на те, що вже давно втрачений рахунок пар, яким ми допомогли стати батьками, ця радість кожен новий раз проживається як вперше.

Схожі новини
Клінічний випадок #1 - лікар Віталій Радько
Клінічний випадок #1 - лікар Віталій Радько
Детальнiше
Клінічний випадок #2 - лікар Вікторія Каверіна
Клінічний випадок #2 - лікар Вікторія Каверіна
Детальнiше
Клінічний випадок #3 - лікар Продан Тетяна
Клінічний випадок #3 - лікар Продан Тетяна
Детальнiше
Клінічний випадок #4 - лікар Мирослава Вацик
Клінічний випадок #4 - лікар Мирослава Вацик
Детальнiше
Всі новини та статті
Приходьте
на консультацію
Запис на прийом
0 800 504 205