Анембріонія — це патологічний стан, за якого запліднена яйцеклітина не розвивається в ембріон. Цей стан часто виникає внаслідок порушення нормальної взаємодії між ембріональними та екстраембріональними тканинами, явище, яке називають ембріохоріальною недостатністю. На анембріонію впливає ціла низка зовнішніх та внутрішніх чинників, зокрема стан здоров’я матері, який схиляє вагітність до ускладнень.
Анембріонія зазвичай розвивається до 9-го тижня вагітності. До цього моменту ембріон все ще перебуває на стадії формування, і будь-які проблеми, що виникають, можуть призвести до ранньої втрати вагітності.
Якi симптоми анембріонії?
Симптоми анембріонії часто неспецифічні, але багато жінок повідомляють про помітне зменшення ранніх симптомів вагітності, зокрема припинення нудоти та блювання та повернення до нормального рівня слиновиділення.
Додаткові симптоми залежать від того, як довго в організмі зберігається вагітність, що не розвивається. Якщо порожнє запліднене яйце пробуде в порожнині матки 3–4 тижні, у жінки може спостерігатися загальна слабкість, запаморочення, невелике підвищення температури. Після 2–6 тижнів затримки можуть виникнути біль внизу живота і легка кровотеча, зазвичай темно-червоного кольору.
Гiнекологiчне обстеження може виявити, що розмір матки зменшився. Наявність цих тривожних симптомів або аномальних знахідок під час бімануального обстеження повинно спонукати до позапланового УЗД матки та придатків. Завдяки УЗД лікар може оцінити стан плодового міхура, ембріона та екстраембріональних структур.
Причини анембріонії
Причини анембріонії багаточинникові і зазвичай призводять до втрати вагітності. Основні категорії причин:
- Генетичні: аномальні хромосомні набори в спермі, яйцеклітині або в самому ембріоні.
- Інфекційні: запальні захворювання матки, наприклад хронічний ендометрит.
- Ендокринні: дисфункція щитоподібної залози або недостатній рівень прогестерону.
- Імунологічні: такі стани, як-от антифосфоліпідний синдром або кровноспоріднені шлюби, коли батьки мають високу генетичну подібність на основі системи HLA.
- Анатомічні: вади розвитку матки або пухлини репродуктивної системи.
Генетичні аномалії є найпоширенішою причиною анембріонії, і вони можуть виникати зі сперми чи яйцеклітини (гаметопатії) або після запліднення (бластопатії).
Чинники, які можуть сприяти генетичним аномаліям:
- Дефіцит вітамінів і мінералів.
- Вірусні інфекції.
- Шкідливі звички матері та батька.
- Вік матері (старші жінки частіше відчувають генетичні проблеми).
- Несприятливе екологічне середовище.
- Наявні захворювання.
- Недостатня вага у матері під час вагітності.
Діагностика анембріонії
Основним методом діагностики анембріонії вважається УЗД, а саме трансвагінальне УЗД для виявлення порожнього зародкового мішка.
За даними ультразвукового дослідження анембріонію можна розділити на два типи:
- Тип 1: Виявляється на 5–7 тижні вагітності, середній діаметр яйцеклітини 20–25 мм, відсутній ембріон, але наявний хоріон (тканина, яка утворює плаценту). За повторного УЗД збільшення діаметра яйцеклітини не спостерігається.
- Тип 2: Виявляється на 10–11 тижні вагітності, без видимого ембріона або хоріона. У нормі ембріон видно на 8-му тижні, а діаметр яйця зазвичай досягає 45–55 мм до 10–11 тижня. Плодове яйце може мати неправильні контури та розсіяні ехоструктури.
Результати ультразвукового дослідження додатково підтверджуються кольоровою доплерівською картою, яка виявляє відсутність кровотоку в плодовому яйці, що підтверджує переривання вагітності.
Жінкам із групи акушерського ризику можуть бути проведені додаткові тести для виявлення основних причин анембріонії:
- Рівень гормонів.
- Специфічні рівні білка вагітності (наприклад, hCG, PAMG-1, плацентарний лактоген).
- Імунологічні дослідження для виключення інфекції.
- Генетичне дослідження каріотипу батьків.
Забрана тканина з порожнини матки може пройти морфологічний аналіз для визначення можливих причин, зокрема інфекції, генетичних аномалій або антифосфоліпідного синдрому.
Лікування анембріонії
Після підтвердження остаточного діагнозу анембріональної вагітності ухвалюється рішення про спорожнення порожнини матки.
Медикаментозне лікування спорожнення порожнини матки охоплює два етапи. Перший етап передбачає прийом ліків, які порушують прикріплення заплідненої яйцеклітини до ендометрію. На другому етапі, приблизно через 24 години, вводять препарат, який стимулює скорочення матки, сприяючи вигнанню заплідненої яйцеклітини. Зазвичай це супроводжується сильнішою за норму кровотечею, при цьому яйцеклітина, що вийшла, часто нагадує білясту грудку.
Через два тижні проводиться УЗД для підтвердження ефективності лікування. Раннє УЗД не рекомендується, оскільки тромби можуть бути прийняті за патологічні тканини.
Для пацієнтів, які віддають перевагу швидкому розв'язанню проблеми, вакуумна аспірація є кращим хірургічним варіантом. Забрану тканину відправляють на гістологічне дослідження для виявлення потенційних причин, призначення лікування, щоб наступні спроби завагітніти були більш успішними.
Що кажуть дослiдження?
Приблизно 15–20% клінічно підтверджених вагітностей закінчуються викиднем у першому триместрі, і лише 30% закінчуються живонародженням. Викидень, згідно з визначенням ВООЗ, відбувається до 20 тижнів вагітності або коли ембріон/плід важить 500 г або менше, при цьому більшість випадків відбувається в першому триместрі. Анембріональна вагітність є причиною 50% викиднів. Саме хромосомні аномалії викликають половину всіх викиднів, причому трисомія 16 є найпоширенішим дефектом.
На сьогоднi аналіз BoBs BACk-on-Beads™ є ефективним метод виявлення хромосомних аномалій. Техніка передбачає введення хромосомних сегментів у бактеріальні клітини (кишкової палички) для створення бактеріальних штучних хромосом (BAC), які потім прикріплюються до мікросфер для аналізу.
Автор: Крушинська Олена Юзефівна – акушер-гінеколог.
Джерела:
