Сонячне Закарпаття. До мене на прийом прийшла жінка 35 років із дуже довгим і непростим шляхом — 15 років безпліддя.
Основною причиною був чоловічий фактор — криптозооспермія. В анамнезі — негативний досвід ЕКЗ в іншій клініці: отримано 5 ембріонів, проведено 3 ембріотрансфери, але жоден з них не завершився настанням вагітності.
Попри все це, на момент нашої зустрічі пацієнтка була дуже позитивно налаштована. Для мене, як для лікаря, це завжди важливий момент — внутрішній ресурс пари.
Обстеження та первинні знахідки
Під час ультразвукового обстеження було виявлено субсерозну міому матки розміром близько 5 см, тип FIGO VII.
Ми детально обговорили ситуацію та склали поетапний план лікування.
Обґрунтування тактики лікування
Було прийнято рішення діяти в такій послідовності:
- спочатку — стимуляція та отримання ембріонів;
- далі — консервативна міомектомія.
Така тактика обрана свідомо, адже оперативні втручання на органах малого таза можуть негативно впливати на оваріальний резерв. З огляду на вік пацієнтки та тривалу історію лікування, для нас був важливий кожен фолікул.
У результаті стимуляції було отримано 3 ембріони.
Корекція плану перед ембріотрансфером
На етапі підготовки до переносу було виявлено поліп ендометрію, у зв’язку з чим проведено гістерорезектоскопію.
Саме тоді пацієнтка звернулася з проханням змінити план лікування та провести один ембріотрансфер без попереднього видалення міоми, оскільки оперативне втручання відтермінувало б перенос ще на кілька місяців.
Після 15 років очікування навіть кілька місяців можуть здаватися надто довгими.
Зважене клінічне рішення
Було детально проаналізовано можливі ризики, сучасні клінічні настанови, розташування та розмір міоматозного вузла, а також відсутність деформації порожнини матки.
З урахуванням усіх факторів ухвалено рішення провести ембріотрансфер із попередньою медикаментозною підготовкою — застосуванням агоністів гонадотропін-рилізинг гормону (аГнРГ).
Результат лікування
Вагітність перебігала добре, без ускладнень.
Ця клінічна історія завершилася найважливішим результатом — народженням дитини.
Для мене, як для лікарки, цей випадок ще раз підтверджує, що індивідуальний підхід, довіра між лікарем і пацієнтами та гнучкість у прийнятті клінічних рішень мають вирішальне значення навіть у складних ситуаціях.
