Непереносимість лактози — це спадкове відхилення від нормальних обмінних процесів, що відбувається через зниження активності ферменту лактози, який перешкоджає належному засвоєнню лактози, що міститься в молоці.

Цей поширений клінічний синдром проявляється специфічними ознаками та симптомами після споживання лактози, дисахариду, який міститься в молочних продуктах і молоці ссавців. 

У нормі лактоза гідролізується на глюкозу та галактозу під дією ферменту лактази в тонкій кишці. Дефіцит лактази, викликаний первинними або вторинними причинами, призводить до симптомів непереносимості лактози. 

У тваринному світі ссавці зазвичай втрачають здатність перетравлювати лактозу, коли досягають дорослого віку. Певні популяції людей, наприклад представники південноамериканського, азійського та африканського походження, схильні до розвитку дефіциту лактази. А люди північноєвропейського та північно-західного індійського походження часто зберігають здатність перетравлювати лактозу в дорослому віці.

Причини виникнення синдрому

На два типи лактазної недостатності, вроджену і первинну, впливає місце народження і національність людини. Дієтичні звички відрізнялися в різних регіонах з давніх часів, що призвело до генетичних адаптацій у деяких популяціях, які або обумовлюють, або заперечують потребу в споживанні молочних продуктів. У деяких етнічних групах, де молочні продукти традиційно не є частиною раціону, первинна лактазна недостатність може вражати 80–100% населення.

У дітей непереносимість лактози може розвинутися внаслідок різних чинників, як-от вживання антибіотиків або гормонів під час лікування, гострі кишкові інфекції, патології системи кровообігу, киснева недостатність, мегалобластна анемія, захворювання, що викликають атрофію ворсинок тонкої кишки. У ослаблених і недоношених дітей непереносимість лактози може виникнути через нерозвиненість шлунково-кишкового тракту.

У дорослих непереносимість лактози найчастіше пов'язана з атрофією слизової оболонки тонкої кишки. Причини охоплюють запальні процеси, інфекції, алергії та аутоімунні захворювання, коли імунна система атакує власні тканини організму. Знизити активність лактази можна також за допомогою антибіотиків і гормональних препаратів.

Симптоми непереносимості лактози

Симптоми непереносимості лактози можуть відрізнятися від людини до людини і зазвичай починаються приблизно через 30 хвилин до 2 годин після вживання їжі або напоїв, що містять лактозу. Серед поширених симптомів можна зазначити:

• спазми та біль у животі;
• нудота;
• здуття живота;
• діарея;
• безсоння;
• дратівливість;
• загальна слабкість;
• шкірні висипання.

Важливо відзначити, що симптоми непереносимості лактози можуть нагадувати симптоми інших захворювань. Тому ми рекомендуємо здати аналіз на непереносимість лактози, у випадку підтвердження синдрому почати правильне лікування для покращення травлення та загального самопочуття. 

Діагностика непереносимості лактози

У рамках діагностичного процесу непереносимості лактози вам можуть порадити тимчасово виключити молоко та молочні продукти зі свого раціону, щоб спостерігати, чи покращаться ваші симптоми.

На сьогодні існує кілька тестів, які допоможуть діагностувати непереносимість лактози:

• Аналіз О2 на метан та водень, що видихає досліджуваний.
• Виявлення крохмалю і молочної кислоти в калі.
• Вимірювання рівня кислотності калу.
• Визначення глюкози в крові після вживання лактози.
• Визначення галактози в крові та сечі.
• Генетичне тестування на гени сприйнятливості, пов’язані з цими захворюваннями.

Лабораторні тести на непереносимість лактози можна поділити за типом інструментальної діагностики:

• Езофагогастродуоденоскопія.
• Біопсія слизової оболонки тонкої кишки.

Лабораторні та інструментальні тести допомагають визначити, чи є у пацієнта наявність непереносимості лактози та якого ступеня відхилення від норми. 

Лікування непереносимості лактози

Лікування охоплює дієтотерапію, прийом медикаментів і відновлення мікрофлори кишечника. Визначається допустима доза лактози, частково або повністю виключаються з раціону молочні продукти. 

За вираженої лактазної недостатності при вживанні молочних продуктів призначають препарати, що підвищують активність лактази. Для нормалізації мікрофлори кишечника пацієнтам призначають фітопрепарати та симбіотики, що містять пробіотичні бактерії, які покращують фізіологічні функції та метаболічні процеси. Також рекомендуються основні вітаміни та мінерали, як-от кальцій, магній і вітаміни D, A, E, K і B.

Що кажуть дослідження?

Непереносимість лактози є поширеним захворюванням, хоча воно рідко зустрічається у дітей віком до 5 років і найчастіше спостерігається у підлітків і молодих людей. У середньому 65% населення світу страждає на непереносимість лактози, до того ж поширеність суттєво відрізняється серед різних етнічних груп. Непереносимість найбільш поширена серед афроамериканців, латиноамериканців та азіатів і найменш поширена серед людей європейського походження. 

Первинна форма непереносимості лактози є найпоширенішою, вражаючи до 70% населення світу, хоча не у всіх людей виявляються симптоми. Вроджений тип зустрічається надзвичайно рідко, наразі  у світі зареєстровано лише близько 40 випадків.

Важливим етапом діагностики є тест на толерантність до лактози. Спочатку отримують рівень глюкози в сироватці крові натще. Потім пацієнт вживає 50 грамів лактози. Рівень глюкози в крові потім вимірюється через 0, 60 і 120 хвилин. Якщо рівень глюкози в крові не підвищується принаймні на 20 мг/дл, це може свідчити про непереносимість лактози. Цей тест має специфічність 96% і чутливість 75%. 

Хибнонегативні результати можуть виникати у пацієнтів з діабетом або надлишковим бактеріальним розростанням тонкої кишки, а також на результати тесту може вплинути аномальне спорожнення шлунково-кишкового тракту.

Аналіз на непереносимість лактози в медичних центрах «Мати та дитина» 

В медичних центрах «Мати та дитина» у Києві, Львові, або Житомирі ви можете здати тест на непереносимість лактози. Для цього залиште заявку на нашому сайті або зателефонуйте за вказаним номером.

Автор: Переїденко Тетяна Іванівна — генетик.

Джерела:

• https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK532285/