Уретрит: симптоми, причини, лікування

Уретрит — це запалення сечівника (уретри), тобто каналу, через який із сечового міхура виводиться сеча. Ця проблема є суто медичною, та стосується і чоловіків, і жінок, і може суттєво вплинути на якість життя.

У цій статті ми розберемося, чому виникає уретрит, які в нього симптоми, як його діагностують і лікують урологи, а головне — як запобігти цій делікатній, але серйозній проблемі.

Причини уретриту: що спричиняє запалення

Існує два основні типи уретриту — інфекційний та неінфекційний.

Інфекційний тип виникає через потрапляння в уретру мікроорганізмів. Серед них найпоширеніші:

• Бактерії: наприклад, Escherichia coli, хламідії, гонококи (збудники гонореї), мікоплазма, уреаплазма.
• Віруси: вірус простого герпесу, цитомегаловірус.
• Гриби: зазвичай дріжджоподібні гриби роду Candida.

Інфекція може передаватися статевим шляхом або потрапити в уретру з інших частин сечовидільної системи — наприклад, при інфекції нирок або сечового міхура.

Неінфекційний уретрит — цей варіант трапляється рідше, але також заслуговує на увагу. Причинами можуть бути:

• Механічні ушкодження — наприклад, при введенні катетера або інших медичних процедур.
• Хімічне подразнення — через використання агресивних засобів гігієни, сперміцидів або алергенів.
• Аутоімунні реакції або сечові камені, які подразнюють слизову оболонку уретри.

Основні симптоми уретриту

Ознаки уретриту можуть варіюватися залежно від статі, типу збудника та індивідуальних особливостей організму. Але є кілька загальних симптомів, на які варто звернути увагу:

• Печіння або біль під час сечовипускання. Це найхарактерніший симптом. Відчуття може бути різним: від легкого пощипування до сильного болю.
• Часті позиви до сечовипускання. З'являється відчуття, ніби постійно потрібно в туалет, навіть якщо сечі зовсім мало або вона не виділяється.
• Виділення з уретри. Найчастіше спостерігається у чоловіків. Виділення можуть бути прозорими або білуватими (за хламідій), жовтуватими або зеленуватими (за гонореї), іноді з домішками крові.
• Свербіж, подразнення або дискомфорт в ділянці уретри. Може відчуватися постійний або періодичний свербіж біля отвору сечівника.
• Почервоніння або набряк отвору уретри. Це помітно під час зовнішнього огляду, особливо у чоловіків.

Специфічні симптоми у жінок

У жінок симптоми уретриту можуть бути менш вираженими, їх часто плутають з циститом:

• Біль або дискомфорт у нижній частині живота.
• Легке печіння під час сечовипускання.
• Нерясні виділення з уретри або піхви.
• Загальна слабкість, дискомфорт.

Специфічні симптоми у чоловіків

• Яскраво виражене печіння.
• Помітні виділення вранці («крапля вранці»).
• Можливий біль у паху або в яєчках (при ускладненнях).
• Відчуття закупорки уретри.

Коли звернутися до урологів Львова:

• Якщо симптоми тривають понад 24–48 годин.
• Якщо з’явились виділення з неприємним запахом.
• Якщо є підозра на статеву інфекцію.
• Якщо був незахищений статевий контакт із новим партнером.

Як діагностують уретрит

Уретрит — це не просто дискомфорт під час сечовипускання. Це сигнал організму, що в сечовидільній або статевій системі щось не так. 

Коли людина звертається до лікаря зі скаргами, характерними для уретриту, перше завдання — точно визначити причину запалення. Для цього лікар може призначити низку досліджень.

 Основні методи діагностики:

1. Загальний аналіз сечі. Показує наявність лейкоцитів (білих кров’яних клітин), що свідчить про запалення. Також можуть бути виявлені бактерії чи сліди крові.
2. Мазок з уретри. Цей аналіз беруть за допомогою спеціального зонда. Зразок вивчають під мікроскопом і/або відправляють на лабораторне дослідження для виявлення збудника (наприклад, гонококів або хламідій).
3. ПЛР-тест (полімеразна ланцюгова реакція). Найточніший метод діагностики інфекцій, що передаються статевим шляхом. Може виявити навіть невелику кількість вірусів або бактерій, зокрема хламідії, мікоплазму, уреаплазму, герпес тощо.
4. Посів на флору з уретри. Допомагає виявити бактеріальну інфекцію та визначити, до яких антибіотиків чутливі мікроорганізми.
5. УЗД органів малого таза або простати (за потреби). Призначають, якщо є підозра на ускладнення або інші захворювання сечостатевої системи.

Лікування уретриту: що робити після діагнозу

Після встановлення причини урологи Житомира підбирають індивідуальне лікування, залежно від типу збудника.

• Антибіотики. Найчастіше призначають за бактеріального уретриту. Наприклад: за гонореї — цефтріаксон, азитроміцин; за хламідій — доксициклін або азитроміцин; за неспецифічних бактерій — норфлоксацин, офлоксацин тощо.
• Противірусні препарати. Якщо причиною став вірус (наприклад, герпес), можуть бути призначені ацикловір і валацикловір.
• Протигрибкові засоби. У разі кандидозного уретриту (частіше у жінок після вживання антибіотиків) призначають флуконазол та місцеві антимікотики.
• Протизапальні та знеболювальні препарати. Допомагають зменшити біль, свербіж та дискомфорт.
• Пробіотики. Рекомендуються після курсу антибіотиків для відновлення мікрофлори кишківника та сечостатевої системи.

 Що ще важливо під час лікування:

• Тимчасово утриматися від статевих контактів, поки триває лікування.
• Лікування партнера — обов’язкове, навіть якщо в нього немає симптомів.
• Уникати алкоголю та переохолодження — це може посилити симптоми.
• Дотримуватися режиму гігієни — регулярно підмиватися, змінювати спідню білизну.

У більшості випадків гострий уретрит виліковується за 7–10 днів. За хронічного перебігу або ускладнень лікування може тривати довше — до кількох тижнів.

Ускладнення: чому не можна ігнорувати уретрит?

Якщо уретрит не лікувати, він може призвести до серйозних ускладнень:

• Простатит, епідидиміт або орхіт у чоловіків.
• Цистит або пієлонефрит у жінок.
• Безпліддя в обох статей у разі хронічному перебігу.
• Поширення інфекції на інші органи.

Профілактика уретриту: як себе захистити?

Ось кілька простих, але ефективних порад:

• Використовуйте презервативи у разі випадкових статевих контактів.
• Дотримуйтеся особистої гігієни, уникайте агресивних засобів для інтимної зони.
• Пийте достатньо води — це сприяє очищенню сечовивідних шляхів.
• Уникайте переохолодження.
• Звертайтесь до лікаря за перших симптомів — чим раніше розпочнеться лікування, тим легше його пройти.