Показання до кріоконсервації ембріонів
Кріоконсервація ембріонів не є самостійною процедурою, це невідʼємна частина методів ДРТ, зокрема ЕКЗ, та має свої показання:
- Коли під час циклу ЕКЗ отримується більше ембріонів, ніж планувалося для перенесення в матку. Замість того, щоб їх викидати, решту ембріонів заморожують для використання в наступних циклах, щоб уникнути повторної стимуляції яєчників та збільшити показники вагітності.
- Репродуктологи в Києві призначають кріоконсервацію та відкладене перенесення пацієнткам з високим ризиком розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Оскільки саме така стратегія лікування захищає здоров'я жінок і не зменшує шанси на вагітність.
- Кріоконсервація ембріонів є критично важливою для пацієнток, які проходять хіміотерапію, променеву терапію або операції на яєчниках, що можуть зашкодити їхньому оваріальному резерву або майбутній фертильності. У цих випадках проводиться екстрена стимуляція яєчників, ооцити витягуються, запліднюються, а ембріони заморожуються перед лікуванням.
- Деякі жінки вирішують відкласти материнство з професійних, освітніх або особистих причин. Хоча збереження ооцитів є більш поширеним, заморозка ембріонів також можлива, якщо у пацієнтки є партнер або вона використовує донорську сперму. Цей варіант дає змогу підтримувати репродуктивний потенціал навіть у старшому віці.
- Іноді ендометрій пацієнтки не перебуває в ідеальних умовах для успішного перенесення. У цих випадках ембріони заморожують, а перенесення планують на майбутній цикл, коли середовище матки буде більш сприйнятливим.
- У циклах з донацією яйцеклітин або сперми кріоконсервація ембріонів також є поширеним явищем, що дає змогу проводити більш гнучкі або планові перенесення. Це полегшує лікування та може збільшити шанси на успіх.
Суть методу
Заморожування ембріонів — це суворо контрольована процедура, яка зберігає життєздатність ембріонів протягом багатьох років. Цей процес проводиться в лабораторіях і вимагає передових технологій, спеціалізованих знань та точних умов навколишнього середовища. Існує два основних методи: повільне заморожування та вітрифікація.
Повільне заморожування було першим методом, який використовувався для збереження ембріонів. Він передбачає поступове охолодження ембріонів у кріозахисному розчині, щоб запобігти утворенню кристалів льоду всередині клітин, які можуть їх пошкодити. Цей процес триває кілька годин і вимагає спеціального обладнання, яке контролює поетапне зниження температури. Хоча цей метод широко використовується протягом десятиліть, він має нижчий рівень виживання ембріонів порівняно з сучасними методами, оскільки існує більший ризик пошкодження клітин під час охолодження та розморожування.
Вітрифікація — це сучасна техніка, яка значною мірою замінила повільне заморожування. Це надшвидкий процес заморожування, під час якого ембріони піддаються впливу кріопротекторів з вищими концентраціями та охолоджуються так швидко, що вода всередині клітин не утворює кристали льоду. Натомість клітинний вміст твердне у склоподібний стан (звідси й назва).
Вітрифікація продемонструвала набагато вищий рівень виживання після розморожування (часто перевищуючи 95%) та значно покращила клінічні результати з точки зору успішної вагітності.
Розморожування та використання ембріонів
Розморожування відбувається у спеціалізованій лабораторії за суворо контрольованих умов. Процедура залежить від методу, що використовується для кріоконсервації:
- Для повільно заморожених ембріонів потрібне поступове розморожування з використанням розчинів зі зниженням концентрації кріопротекторів, щоб уникнути осмотичних шоків, які пошкоджують клітини.
- У випадку вітрифікованих ембріонів розморожування (або девітрифікація) відбувається швидше, і ембріони проходять серію процесів нагрівання та розведення кріопротекторів контрольованим чином.
Загальний процес розморожування є відносно коротким. Після розморожування ембріологи оцінюють клітинну життєздатність ембріона (тобто, чи вижив він цілим), перш ніж запланувати його перенесення в матку.
Ембріони, які успішно пережили процес розморожування, можна використовувати в циклі відкладеного або запланованого перенесення. Перенесення може бути виконано зі стимуляцією естрогеном/прогестероном або в природньому циклі, залежно від стану ендометрію пацієнтки.
Після перенесення розмороженого ембріона процес продовжується аналогічно звичайному циклу. Тест на вагітність проводиться приблизно через два тижні. У разі успіху вагітність продовжується під наглядом за допомогою ультразвукового дослідження та гормональних тестів.
Вiдгуки