У медичному центрі «Мати та дитина» можна пройти лабораторне обстеження для виявлення ризиків остеопорозу та оцінки стану кісткової тканини.
Причини та фактори ризику остеопорозу
Щоб лікування остеопорозу було результативним, найперше слід встановити причину, яка призвела до зниження щільності кісток. Попри те, що хвороба розвивається, коли відбуваються зміни в кістковій тканині, призводити до такого стану можуть різні чинники.
У сучасній медицині виокремлюють кілька груп факторів ризику:
- Фізіологічні: жіноча стать, вікові зміни, рання менопауза, спадкова схильність, дефіцит кальцію.
- Поведінкові: низька фізична активність, куріння, зловживання алкоголем.
- Медичні: гормональні порушення, захворювання шлунково-кишкового тракту, тривале застосування кортикостероїдів та деяких інших ліків, які впливають на міцність кісткової тканини чи рівень гормонів.
Жінки мають нижчу пікову кісткову масу, ніж чоловіки, тому й більш схильні до втрати щільності тканини. В чоловіків схильність до остеопорозу різко зростає після 70 років. Одна з причин хвороби в тому, що з віком втрата кісткової маси пришвидшується, а ріст нових клітин сповільнюється.
Підтверджений також зв'язок між щільністю кісток і гормональним фоном. Зокрема, низький рівень естрогену — один із факторів ризику появи остеопорозу. Тому жінки в період менопаузи — в групі ризику.
Незбалансоване харчування та метаболічні розлади, які погіршують засвоєння організмом кальцію та вітаміну D, також можуть призвести до хвороби. З цієї причини жінкам у період грудного вигодовування вкрай важливо стежити за харчуванням, щоб уникнути дефіцитів.
Остеопороз може розвиватися і як вторинне ускладнення на тлі деяких захворювань, як-от ревматоїдний артрит, целіакія, хронічна дисфункція нирок.
Симптоми та прояви захворювання
Одна з підступних рис остеопорозу — симптоми хвороби часто проявляються лише на пізніх стадіях, а на початковому етапі, коли лікування дає кращі результати, захворювання зазвичай розвивається непомітно.
У міру прогресування патології поступово можуть з’являтися характерні тривожні сигнали:
- біль у спині, що посилюється під час фізичного навантаження;
- поступове зменшення росту (на 2–3 см за рік);
- викривлення постави, що прогресує, та формування «горба»;
- часті переломи внаслідок мінімальних травм.
«Остеопороз часто називають тихою епідемією, оскільки він може роками повільно прогресувати без видимих симптомів. Саме тому вчасна діагностика є критично важливою для виявлення порушення», — наголошують лікарі медичного центру «Мати та дитина».
Діагностика остеопорозу
Основні етапи та методи діагностики:
- Збір анамнезу та фізикальне обстеження. Діагностика розпочинається з ретельного збору комплексного анамнезу та фізикального обстеження для виявлення специфічних симптомів, оцінки ризику переломів, визначення індивідуальних факторів ризику.
- Остеоденситометрія (кісткова денситометрія). Це швидка, безболісна та високоточна процедура, що дозволяє виміряти щільність кісткової тканини. Залежно від методу, яким проводиться діагностика, це може бути ультразвукова або рентген-денситометрія. Ультразвуковий метод використовують, коли рентген-обстеження не рекомендоване. Однак рентген-денситометрія, відома також як DXA/DEXA, дає точніший результат, тому вважається золотим стандартом у діагностиці остеопорозу.
- Лабораторні дослідження.
- У разі підозри на наявність у пацієнта переломів або тріщин у межах діагностики рекомендоване й класичне рентген-обстеження.
Крім того, в медичному центрі «Мати та дитина» застосовують генетичне тестування.
Профілактика остеопорозу та контроль стану
Людям, схильним до розвитку остеопорозу, правильна профілактика допоможе зберегти щільність тканини та мобільність, мінімізувати ризики, пов’язані з захворюванням. Після встановлення діагнозу комплексний підхід до лікування залишається ключовим для уникнення подальших переломів.
Саме тому не варто нехтувати медичною консультацію при остеопорозі. Програма профілактики та контролю стану при остеопорозі:
| Сфера контролю | Рекомендовані дії | Частота контролю |
| Харчування та добавки | Забезпечення балансу кальцію та вітаміну D | Споживання добавок щоденне або за рекомендованою лікарем схемою, перевірка рівня в організмі — кожні 6–12 місяців.
Дотримання дієти, багатої на кальцій. |
| Фізична активність | Регулярна фізична активність, зокрема з ваговими навантаженнями, для зміцнення кісток (ходьба, легкі силові вправи) | Щонайменше 3 рази на тиждень |
| Діагностичний контроль | Проведення регулярної денситометрії для моніторингу зниження щільності кісток | Залежно від віку та групи ризику — щороку або кожні 2 роки |
| Медичний нагляд | Щорічна перевірка в ендокринолога та/або ревматолога | Щорічно або у разі появи тривожних симптомів |
Вiдгуки