пн-пт: 8:00 - 20:00
сб: 8:00 - 18:00
Анестезіологічне забезпечення
×
Послуги
Аналізи
×
Послуги
Автор:
Бабенко Оксана Михайлівна
Дата створення: 25.06.2025
Дата оновлення: 07.08.2025

Гіпоксія плода — це патологічний стан, за якого плід відчуває нестачу кисню під час внутрішньоутробного розвитку. Вона може виникати на будь-якому етапі вагітності або під час пологів і становить серйозну загрозу для здоров’я та життя дитини. Гіпоксію плода класифікують за тривалістю, перебігом та механізмом розвитку.

Гостра гіпоксія

  • Виникає раптово, найчастіше під час пологів.
  • Причини: обвиття пуповиною, відшарування плаценти, слабка родова діяльність, випадання пуповини, гіпотензія (зниження артеріального тиску) матері.
  • Небезпечна швидким розвитком ураження мозку та внутрішніх органів.
  • Потребує невідкладного акушерського втручання, часто — кесаревого розтину.

Хронічна гіпоксія

  • Розвивається поступово протягом тижнів або місяців.
  • Часто пов’язана з порушенням кровопостачання плаценти.
  • Призводить до затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР).
  • Може супроводжуватись зменшенням рухової активності плода.
  • Виявляється під час планових обстежень (УЗД, КТГ, доплер).

 Комбінована гіпоксія

  • Має ознаки і гострої, і хронічної гіпоксії.
  • Наприклад, якщо на тлі хронічної гіпоксії під час пологів виникає перетискання пуповини.
  • Потребує ретельного моніторингу стану плода та матері.

Залежно від часу виникнення

  • Антенатальна гіпоксія — виникає до початку пологів.
  • Інтранатальна гіпоксія — виникає під час пологів.
  • Постнатальна гіпоксія — проявляється після народження, зазвичай є наслідком гіпоксії, що почалась ще в утробі.

Замовити дзвінок

Причини гіпоксії

Причини гіпоксії плода можна умовно поділити на кілька груп залежно від того, з якою частиною організму чи процесу вони пов’язані: зі здоров’ям матері, плацентою, пуповиною або самим плодом.

Материнські причини

  • Анемія (низький рівень гемоглобіну).
  • Захворювання серцево-судинної системи.
  • Хронічні хвороби легень (бронхіт, астма).
  • Інфекції (наприклад, токсоплазмоз, цитомегаловірус).
  • Артеріальна гіпертензія або прееклампсія (підвищення артеріального тиску).
  • Куріння, вживання алкоголю/ наркотиків.
  • Порушення обміну речовин (наприклад, діабет).

Плацентарні причини

  • Порушення кровообігу в плаценті (фетоплацентарна дисфункція).
  • Відшарування нормально розташованої плаценти.
  • Передчасне старіння плаценти.
  • Інфаркти в плаценті.
  • Пухлини плаценти (наприклад, хоріонаденома).

Пуповинні причини

  • Обвиття пуповиною навколо шиї або тулуба.
  • Вузли пуповини (істинні або хибні).
  • Випадіння пуповини під час пологів.
  • Здавлення пуповини за багатоводдя чи маловоддя.
  • Аномалії довжини або прикріплення пуповини.

Причини з боку плода

  • Вроджені вади розвитку серця або легенів.
  • Генетичні або хромосомні аномалії.
  • Внутрішньоутробні інфекції.
  • Гемолітична хвороба плода (резус-конфлікт).
  • Затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР).

Акушерські ускладнення

  • Переношування вагітності (понад 42 тижнів).
  • Багатоплідна вагітність.
  • Ускладнення під час пологів (слабка родова діяльність, затяжні пологи).
  • Використання стимуляції пологів або анестезії.

Гіпоксія рідко має одну причину — найчастіше вона виникає внаслідок поєднання кількох чинників. Саме тому так важливо проводити регулярний моніторинг стану матері й плода протягом усього періоду ведення вагітності.

Симптоми гіпоксії

Симптоми гіпоксії плода можуть проявлятися по-різному залежно від форми (гостра чи хронічна) та стадії процесу. Частину з них може помітити сама вагітна, інші — визначає лікар за допомогою обстежень.

Жінка може самостійно помітити зміни рухової активності плода: спочатку надмірну активність та часті поштовхи (ознака нестачі кисню), потім різке зменшення рухів або повну їх відсутність (ознака погіршення стану). У нормі має бути від 10 до 15 рухів за 12 годин (починаючи з 28-го тижня вагітності).

Симптоми, які виявляє лікар за допомогою інструментальної діагностики:

Порушення частоти серцебиття плода на кардіотокографії (КТГ) 

  • Тахікардія (>160 уд/хв).
  • Брадикардія (<110 уд/хв).
  • Відсутність варіабельності серцевого ритму (означає слабку реакцію на подразники).

 УЗД + доплерометрія

  • Ознаки затримки росту плода (ЗВУР).
  • Порушення кровотоку в артеріях пуповини, матки або мозку плода.
  • Зменшення або збільшення кількості навколоплідних вод.

Аналіз навколоплідних вод (амніоскопія або під час пологів)

  • Наявність меконію (первісного калу) у навколоплідних водах — ознака гострої гіпоксії

Інші можливі ознаки

  • Низька оцінка за шкалою Апгар при народженні.
  • Млявість або слабкий крик дитини після пологів.
  • Зміни кольору шкіри (ціаноз — синюшність).

Якщо вагітна помічає суттєві зміни у рухах плода (особливо — різке зменшення або відсутність протягом 12 годин), потрібно негайно звернутися до лікаря. Це може бути ознакою гіпоксії, яка загрожує життю плода.

Лікування гіпоксії плода

Лікування гіпоксії залежить від її типу — гострої чи хронічної, а також від ступеня ураження плода та загального стану матері.

У разі діагностики хронічної гіпоксії вагітну зазвичай госпіталізують для ретельного спостереження й комплексного лікування. Основна мета терапії — покращення кровопостачання плаценти та забезпечення достатнього надходження кисню до плода.

Медикаментозне лікування:

  • Лікування анемії (залізовмісні препарати), гіпертонії, ендокринних порушень або інших супутніх патологій.

Режим і харчування:

  • Дотримання щадного режиму.
  • Збалансоване харчування, багате на залізо, білки, вітаміни.

Постійний моніторинг стану плода:

  • Кардіотокографія (КТГ).
  • Ультразвукове дослідження (УЗД).
  • Доплерометрія.

У випадку погіршення стану плода лікар може ухвалити рішення про дострокові пологи, зокрема шляхом кесаревого розтину.

Гостра гіпоксія (переважно під час пологів) — невідкладний стан, що потребує швидкої лікарської реакції, оскільки загрожує життю плода.

Основні дії:

  • Термінові пологи шляхом кесаревого розтину.
  • Проведення реанімаційних заходів після народження, якщо потрібно: оксигенація, штучна вентиляція легень, введення медикаментів для підтримки серцевої діяльності, спостереження в умовах неонатальної реанімації.

Чим раніше виявлена гіпоксія та розпочате лікування — тим вищі шанси на збереження здоров’я дитини та уникнення важких ускладнень. Можливі наслідки гіпоксії для плода:

  • Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія (ураження головного мозку).
  • Дитячий церебральний параліч (ДЦП).
  • Порушення зору, слуху, моторики.
  • Затримка психомоторного та мовного розвитку.
  • Порушення дихання, серцевої діяльності.
  • У важких випадках — внутрішньоутробна загибель плода.

 Профілактика гіпоксії плода

 До та під час вагітності:

  • Регулярні обстеження у гінеколога в рамках планування вагітності.
  • Лікування хронічних захворювань матері (анемія, діабет, гіпертонія).
  • Відмова від куріння, алкоголю та наркотиків.
  • Раціональне харчування, багате на залізо і вітаміни.
  • Помірна фізична активність (йога для вагітних, прогулянки).

 У період вагітності:

  • Контроль рухової активності плода.
  • Виконання всіх призначень лікаря.
  • За потреби — пренатальні обстеження: КТГ, УЗД, доплерометрія.
  • Госпіталізація у разі загрози гіпоксії або фетоплацентарної дисфункції.

Автор: Бабенко Оксана Михайлівна – акушер-гінеколог.

Приходьте
на консультацію
Запис на прийом
0 800 504 205