(Вартість дзвінків згідно тарифів Вашого оператора)
Пн.-Пт: 08:00 - 20:00; Сб: 08:00 - 18:00
Як нас знайти?Згідно сучасним даним близько 50% випадків жіночого безпліддя асоційовано із тією чи іншою формою ендометріозу, тому розуміння патофізіологчного перебігу даного захворювання є вкрай важливим для лікаря, що займається лікуванням безпліддя.
Цікавим є той факт що реєстрація значної кільеості випадків ендометріозу почалася з 80-х років ХХ ст. Причиною такого явища певна річ може бути розвиток ендоскопічної хірургії та УЗД, що дозволило візуалізувати не тільки гетеротопії великого розміру, а й малі форми ендометріозу, невеликі ендометріоїдні вогнища, що знаходятья у тканині яєчника, міометрії та порожнині матки.
У той же час, провідні гінекологи все більше значення у виникненні гінекологічної патології та зокрема ендометріозу надають свідомій нефізіологічній відмові жінок своєчасно виконувати репродуктивну функцію, простими словами — відкладають вагітніть на інший час. Класифікація ендометріозу доволі проста — виділяють внутрішній (у межах тіла матки) та зовнішній (поза межами матки) ендометріоз.
В результаті формується так зване “коло”, коли відсутність вагітності сприяє прогресуванню ендометріозу а наявність ендометріозу порушує фізіологічні процеси запліднення, що призводить до відсутності вагітності. Висновок простий — метою лікування ендометріозу є розрив цього “кола” шляхом настання вагітності.
Чи можлива самостійна вагітність при різних формах ендометріозу? Звісно так. У моїй практиці неодноразово траплялися випадки, коли пара отримувала самостійну вагітність навіть при важких формах зовнішнього ендометріозу.
Випадок із практики #1: молода пара, звернулася у клініку у зв’язку із відсутністю вагітності протягом 1,5 року планування. При УЗД у дружини виявлені двобічні ендометріоїдні кісти яєчників розміром до 3 см, візуально — зниження числа антральних фолікулів. У спермограмі — практично норма. Після роз’яснювальної бесіди та призначення курсу вітамінів вже у наступному циклі настала нормальна маткова вагітність.
Випадок із практики #2: молода пара, звернулася у клініку у зв’язку із відсутністю вагітності протягом 5 міс. При УЗД у дружини виявлені двобічні кісти яєчників розміром до 5 см, ознаки зниження оваріального резерву. Рівень АМГ — 1,3. Цикл регулярний, статеві гормони у нормі. Спермограма — у нормі.
Зважаючи на значний об’єм ураження яєчників (на що вказує УЗД а також низький рівень АМГ у молодої жінки) було прийнято рішення про проведення лікувальної лапароскопії у поєднанні з гістероскопією, з подальшим медикаментозним лікуванням 3 міс (АГРнГ). Під час лапарсокопії проведено цистектомію, виявлено нормальний стан маткових труб. Через 4 міс після останньої ін’єкції АГРнГ настала самостійна маткова вагітність.
Проте все ж такі випадки є скоріше виключенням ніж правилом і, дозволяючи парі спробувати самостійне зачаття при виражених формах еднометріозу, можна втратити час, тому рішення про ту чи іншу тактику повинно прийматися зважено, з урахуванням усіх факторів, зокрема віку подружжя, тривалості непліддя, показників спермограми, оваріального резерву. При виявленні поєднання кількох факторів непліддя окрім ендометріозу слід розглядати ефективні методики ДРТ, т.як. неаргументоване затягування часу на спонтанне зачаття сприятиме прогресуванню ендометріозу і як найважливіший наслідок — зниженню оварільного резерву, що в подальшому може призвести до появи важких форм непліддя, пов’язаних із передчасним виснаженням оваріального резерву.
Скептичним є ставлення багатьох провідних гінекологів до виключно консервативного (медикаментозного) лікування форм зовнішнього ендометріозу без поєднання із оперативним лікуванням і/або ДРТ. Як вказує наш досвід, використання КОК, прогестерону, синтетиних гестагенів та навіть тривалих курсів АГРнГ є малоефективним при лікуванні таких проявів зовнішнього еднометріозу як ендометріоїдні кісти яєчників. І в більшості випадків таке медикаментозне лікування лише незначно сповільнює прогрессування ендометріозу, посилює психологічний та фізичний дискомфорт пацієнтів та не призводить до бажаної вагітності.
Новим напрямком, що розширив горизонт у лікування ендометріозу стало застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), зокрема екстракорпорального запліднення (запліднення “in vitro” – ЗІВ) у поєднання із оперативним лікуванням а також замість нього. Застосування ЗІВ у жінок з ендометріозом є аргументованим, т.як у більшості випадків одним із проявів захворювання є порушення функції маткових труб (навіть при так званих “малих формах” ендометріозу, коли маткові труби механічно прохідні,та все ж страждає їх функція через ряд імунних біохімічних процесів).
Важливою перевагою застосування ЗІВ у жінок з ендометріозом є висока вірогідність настання вагітності в результаті лікувальної програми, що, як було згадано вище довзоляє розіварти “коло ендометріозу”. Якщо раніше оперативне видалення ендометріоїдних утворень яєчника було обов’язковим перед програмою ЗІВ, то сьогодні все частіше говорять про бережене ставлення до оваріальної тканини та можливе проведення лікувальних програм ЗІВ без попереднього лапароскопічного лікування. Уже кілька років ми практикуємо проведення програм ДРТ на фоні ендометріоїдних гетеротопій у яєчниках, отримуючи прекрасні результати. Умовним критерієм, що дозволяє проводити програму ЗІВ без лапароскопічного лікування є наявність ендометріоїдних утворень яєчників розміром не більше 3 см.
Випадок із практики #3: подружня пара звернулася у клініку у зв’язку із непліддям протягом 3 років. На УЗД у дружини виявлено ендометріоїдну кісту яєчника розміром до 5 см. Оваріальний резерв збережений. Спермограма — норма. Проведено лапароскопію, гістероскопію, цистектомію, розсічення злук органів малого тазу, зокрема сальпінгооваріолізис. За результатами хромогідротубації — маткові труби добре прохідні. Призначено курс АГРнГ 3 міс. Протягом 6 міс після останньої ін’єкції, незважаючи на програмування спонтанного зачаття вагітність не настала, виявлено формування невеликої еднометріоїдної кісти у іншому яєчнику. Рекомендовано застосування ЗІВ. У першій спробі ЗІВ настала маткова вагітність.
Випадок із практики #4: подружня пара молодого віку звернулася у зв’язку із непліддям протягом 2 років. У дружини виявлено ендометріоїдну кісту розміром до 2,5 см, у чоловіка — виражені зміни у спермограмі, що, згідно міжнародних рекомендацій вимагали проведення внутрішньоматкової інсемінації або екстракорпорального запліднення. З огляду на поєднання кількох факторів непліддя (чоловічий фактор, ендометріоз, матковий фактор) прийнято рішення про проведення циклу ЗІВ. Перед циклом проведено гістероскопію. В результаті першого ж ембріотрансферу настала маткова вагітність.
1. Ендометріоз — є серйозною проблемою сучасності, що у багатьох випадках призводить до непліддя у жінок, зокрема молодого віку. Вивчення цього захворювання та шляхів його подолання займає важливе місце у розвитку сучасної репродуктивної медицини.
2.Найкращим методом профілактики та лікування ендометріозу є вагітність.
3.Одним із важливих факторів що сприяють прогресуванню ендометріозу є відкладання жінкою дітородної функції на більш пізній час.
4.Затягування початку лікування ендометріозу а також застосування завідомо малоефективних методів лікування сприяє подальшому прогресуванню захворювання з ймовірним формуванням важких форм жіночого безпліддя.
5. Висока ефективність програм ДРТ дозволяє рекомендувати їх жінкам із різними формами ендометріозу.
6. Вагітність при ендометріозі можлива, важливо лише обрати спосіб, яким вона буде отримана!