Оваріоектомія (видалення яєчників)

Оваріоектомія, також відома як оофоректомія, — це хірургічне видалення одного (одностороння) або обох яєчників (двостороння). Операція може бути виконана лапароскопічно (мінімально інвазивний метод) або відкритим хірургічним шляхом, залежно від клінічного випадку та загального стану здоров'я пацієнтки. 

Оофоректомію можна виконувати як окрему процедуру або як частину гістеректомії (видалення матки) або сальпінгектомії (може супроводжуватися видаленням фаллопієвих труб), особливо у жінок зі складними гінекологічними захворюваннями або раком в анамнезі. 

Показання до операції 

Причини для призначення оваріоектомії різноманітні та відповідають профілактичним або терапевтичним потребам. Однією з найпоширеніших причин є пухлини яєчників, які можуть бути доброякісними або злоякісними та пограничними. У випадку раку яєчників видалення ураженого яєчника або обох часто є важливою частиною лікування. 

Ще однією поширеною причиною є кісти яєчників, які не реагують на медикаментозне лікування або мають підозрілі ознаки злоякісності. Це також показано у випадках тяжкого ендометріозу, особливо коли вогнища ендометрію глибоко вражають яєчники та спричиняють хронічний тазовий біль або безпліддя. 

Жінки, які є носіями генетичних мутацій BRCA1 або BRCA2, що значно підвищують ризик розвитку раку яєчників та молочної залози, можуть обрати профілактичну оофоректомію як превентивну стратегію. У цих випадках рішення зазвичай ухвалюється після ретельного генетичного, психологічного та медичного обстеження. 

Як проводиться оофоректомія

Перед операцією пацієнтка проходить серію досліджень: аналізи крові, трансвагінальне або абдомінальне УЗД, МРТ або КТ (у складних випадках). Призначають консультацію з гінекологом, анестезіологом та, якщо можливо, онкологом або ендокринологом. Крім того, надається детальна інформація про ризики, переваги та потенційні небажані ефекти процедури, зокрема її гормональні та репродуктивні наслідки.

Оофоректомію можна виконати двома основними способами:

• Лапароскопічно Це найпоширеніший метод, коли операція запланована і немає серйозних ускладнень. У черевній порожнині робляться невеликі розрізи (від 0,5 до 1 см). Для керування операцією вводиться камера (лапароскоп). Для видалення яєчника через один з розрізів використовуються точні хірургічні інструменти. Це зазвичай гарантує швидше одужання, менший біль та мінімальне рубцювання.
• Лапаротомічно (відкрита операція). Робиться більший розріз черевної порожнини (зазвичай горизонтальний, за схемою кесаревого розтину або вертикальний), щоб краще бачити черевну порожнину та маніпулювати ураженими органами. Має довший час відновлення.

Післяопераційне відновлення:

• За лапароскопічної оваріектомії виписка зазвичай відбувається протягом 24–48 годин; за відкритої операції — від 3 до 5 днів.
• Відносний спокій є ключовим протягом перших кількох тижнів.
• Рекомендується уникати важких фізичних навантажень та статевих актів протягом щонайменше 4–6 тижнів.
• Знеболювальні препарати, профілактичні антибіотики та гормональний моніторинг можуть бути показані, якщо видаляються обидва яєчники.

Фізичні наслідки та статеве життя після видалення яєчника

Фізичне здоров'я та статеве життя після видалення одного або обох яєчників можуть зазнати змін, але загалом за належної медичної та емоційної підтримки можливо вести повноцінне та задовільне інтимне життя. Досвід значно варіюється залежно від віку жінки, чи була вона вже в менопаузі, чи був видалений один чи обидва яєчники, а також її загальний емоційний та фізичний стан. 

Коли видалено лише один яєчник, а інший залишається функціональним, рівень гормонів зазвичай суттєво не змінюється. У цих випадках жінка продовжує овулювати, має менструальні цикли та зберігає свою фертильність. Тому її сексуальне життя зазвичай залишається без суттєвих фізіологічних змін, хоча після операції можуть виникнути страхи або емоційна невпевненість, що може вплинути на бажання або впевненість у своєму тілі.