Перинеопластика

Перинеопластика — це хірургічна процедура, спрямована на відновлення цілісності та зовнішнього вигляду промежини, яка часто була порушена пологами, травмою, старінням або медичним втручанням. Ділянка промежини зазнає значного навантаження, особливо під час вагітності та пологів, і коли її структура змінюється, комфорт та функція можуть постраждати. Перинеопластика відновлює та підтягує цю ділянку, допомагаючи повернути природний тон, покращити контроль та якість життя.

Показання до преведення перинеопластики

Перинеопластика рекомендована жінкам, які відчувають фізичний дискомфорт, функціональні порушення або естетичні проблеми в ділянці промежини. Загальні показання:

• Травма після пологів — для відновлення розривів, рубців або надмірного розтягнення тканин після вагінальних пологів.
• Слабкість тазового дна — часто через старіння, що призводить до таких симптомів, як-от нетримання сечі або втрата м’язового тонусу.
• Видимі деформації — коли зовнішній вигляд промежини спричиняє емоційний стрес.
• Пролапс тазових органів — для підтримки та зміни положення органів, які опустилися через ослаблену тканину.
• Біль або дискомфорт під час статевого акту — для відновлення нормальної анатомії та усунення відчуттів, спричинених в’ялістю тканин або рубцями.

Перинеопластика пропонує цілеспрямоване ефективне рішення для відновлення і форми, і функції промежини, значно покращуючи щоденний комфорт і якість життя.

Переваги перинеопластики

Перинеопластика є високоефективним хірургічним підходом для вирішення і естетичних, і функціональних проблем промежини:

• Естетична реставрація: Відновлення пошкодження внаслідок пологів або травм, природного вигляду промежини.
• Функціональне покращення: Зміцнення м'язів та сполучних тканин, які підтримують тазові органи, допомагаючи запобігти таким проблемам, як-от нетримання або пролапс.
• Покращене інтимне самопочуття: Покращення чутливості, підтягнутість і загальний комфорт під час сексуальної активності, що призводить до кращої якості інтимного життя.
• Швидке відновлення: Операція виконується за допомогою сучасних малоінвазивних методик, які зменшують травматизацію тканин і скорочують час реабілітації.
• Інтегрований догляд: Перинеопластику можна безпечно поєднувати з іншими процедурами, як-от вагінопластика, для повного післяпологового або реконструктивного результату.

Підготовка до операції перинеопластики

Перед проведенням перинеопластики необхідна комплексна консультація гінеколога. Якщо в анамнезі пацієнта є хронічні захворювання, може знадобитися додаткове обстеження спеціалістів.

Стандартне передопераційне обстеження:

• ЕКГ;
• мазок ПАП;
• коагулограма;
• флюорографія грудної клітини;
• загальний аналіз крові;
• гінекологічне обстеження;
• мікроскопія сечостатевих виділень;
• аналізи крові на ВІЛ, гепатити В і С.

Якщо протипоказань не виявлено, анестезіолог проводить огляд пацієнта для визначення найбільш безпечного методу анестезії.

За сім днів до операції пацієнти повинні припинити прийом будь-яких препаратів, що розріджують кров (за погодженням з лікарем). За день до операції особиста гігієна повинна охоплювати душ і гоління промежини. Якщо планується загальна анестезія, останній прийом їжі повинен бути за 6–8 годин до процедури, а також варто уникати вживання рідини принаймні за 2 години до процедури.

Як проводиться перинеопластика?

Ниткова перинеопластика використовує розчинні біосумісні нитки, які вводять через мікропроколи в шкірі. Ці нитки з невеликими зубцями для кріплення обережно піднімають і натягують стінки піхви. Кількість і розташування ниток підбирається індивідуально для кожного пацієнта.

Процедура триває приблизно 30–35 хвилин і проводиться під місцевою або загальною анестезією. Після операції пацієнтка перебуває під наглядом в клініці до стабілізації її стану.

Відновлення та післяопераційний догляд

Загоєння після перинеопластики промежини зазвичай триває 10–14 днів. У цей період пацієнтам рекомендується:

• виконувати інтимну гігієну після кожного відвідування туалету;
• уникати гарячих ванн, саун, термальної терапії та басейну;
• утриматись вiд інтенсивних фізичних навантажень;
• уникати тампонів і статевих контактів;
• дотримуватись усіх лікарських рекомендацій.

Легкий дискомфорт можна усунути за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП)  у вигляді ректальних супозиторіїв. Обмеження та вказівки щодо догляду можуть відрізнятися залежно від індивідуального стану здоров’я, тому для швидкого одужання важливі регулярні спостереження у лікаря.

Нитки, які використовуються в перинеопластиці, виготовлені з гіпоалергенних біосумісних матеріалів, розроблених для мінімізації ризику алергічних реакцій або відторгнення тканин. За умови правильного виконання процедури та ретельного дотримання інструкцій з догляду ускладнення надзвичайно рідкісні.

Такі симптоми, як-от постійна лихоманка, незвичайний біль, набряк, почервоніння або дискомфорт, що не проходять нормально, повинні спонукати до негайної медичної консультації, щоб гарантувати своєчасне втручання та запобігти подальшим проблемам. 

Перинеопластика та вагiтнiсть

Ниткова перинеопластика не є протипоказанням до зачаття або природних пологів, тому є безпечним варіантом для жінок, які бажають зберегти свою фертильність і репродуктивний потенціал. Однак зазвичай рекомендується почекати принаймні 3–6 місяців після процедури, перш ніж намагатися завагітніти. 

Цей період очікування дає достатньо часу для повного загоєння тканин і стабілізації обробленої ділянки, знижуючи ризик ускладнень під час вагітності та пологів. Дотримання цього графіка допомагає гарантувати найкращі можливі результати для здоров’я матері та природного процесу пологів.

Що кажуть дослiдження?

Щоб краще зрозуміти поточну клінічну практику, було проведено опитування 114 членів Міжнародної урогінекологічної асоціації (IUGA), зосереджене на показаннях до перинеопластики та бажаних хірургічних підходах.

Переважна кількість 98% респондентів у своїй практиці виконують перинеопластику. Широко прийнятими показаннями для перинеопластики були «широка промежина», виявлений під час фізичного обстеження (87%), і скарги пацієнтів на в’ялість піхви (84%).

Основні причини відмови від перинеопластики охоплювали занепокоєння щодо тазового болю (59%) і диспареунії (64%).