Пункція черевної порожнини

Лапароцентез — це медична процедура, яка використовується для діагностики та для лікування. Вона передбачає пункцію черевної порожнини для видалення накопиченої рідини, відомої як асцит — патологічний стан, за якого відбувається скупчення рідини в черевній порожнині, що може завдавати значного дискомфорту та значно погіршувати якість життя.

Показання до лапароцентезу

Основним показанням до проведення лапароцентезу є асцит, відомими симптомами якого є:

• біль у животі;
• здуття живота;
• утруднене дихання (через тиск на діафрагму);
• обмеження рухливості.

Протипоказання до лапароцентезу

Процедура лапароцентезу не рекомендується за наявності наступних станів:

• виражений метеоризм;
• спайки в черевній порожнині;
• запальні процеси;
• порушення згортання крові;
• пошкодження кишкової стінки;
• ДВЗ-синдром (одночасно є і тромбоз, і кровотеча);
• грижі (черевна, пупкова, пахова, біла лінія);
• великі пухлини черевної порожнини;
• другий або третій триместр вагітності.

У критичних випадках лапароцентез може бути виконаний терміново для діагностики станів, що загрожують життю.

Причини виникнення асциту

Варто зазначити, що асцит не є захворюванням, а є їх наслідком:

• перитоніт;
• мезотеліома очеревини (рідкісна злоякісна пухлина);
• хвороба Крона та виразковий коліт;
• полісерозит;
• ревматизм;
• ревматоїдний артрит;
• системний червоний вовчак;
• метастатичний рак;
• перитонеальна інвазія пухлинами;
• пізня стадія гепатоцелюлярної карциноми (рак печінки);
• цироз печінки;
• гепатоз;
• алкогольний гепатит;
• хронічна серцева недостатність;
• закупорка венозних судин;
• хронічний гломерулонефрит;
• панкреатит;
• захворювання матки та придатків;
• гематологічні захворювання, які порушують баланс рідини;
• суворі дієти, які можуть порушити рівень білка та розподіл рідини.

Підготовка до проведення лапароцентезу

Підготовка починається з медичного огляду, збору анамнезу і необхідної діагностики: 

• УЗД черевної порожнини;
• рентген;
• аналіз крові;
• коагулограма.

Можуть знадобитися додаткові аналізи або консультації спеціаліста. Лікар розпитає про алергію на анестетики і може провести тест на чутливість. 

За кілька днів до процедури пацієнтам рекомендовано уникати продуктів, що спричиняють газоутворення. Також варто утриматись від споживання їжі та напоїв за 8–10 годин до процедури. Попередньо рекомендується зробити очисну клізму, а безпосередньо перед пункцією спорожнити сечовий міхур. 

Як проводиться пункція черевної порожнини?

Лапароцентез проводиться в умовах денного стаціонару та зазвичай триває близько години. Більшість пацієнтів можуть повернутися додому того ж дня. Процедура проводиться під контролем УЗД, щоб гарантувати точність і мінімізувати ризики.

Для початку пацієнт зручно розташовується на кушетці. Після дезінфекції шкіри лікар знеболює місце проколу місцевою анестезією (новокаїном або лідокаїном). Потім тонку голку і катетер вводять через черевну стінку під контролем УЗД. Голку видаляють, залишаючи катетер на місці для повільного відведення рідини в стерильний контейнер. 

Після видалення рідини катетер виймають і накладають стерильну пов’язку. Оскільки великих розрізів не робиться, шви не потрібні, а місце проколу швидко заживає. 

За потреби зразок рідини відправляється на лабораторне дослідження. Після процедури рекомендуємо уникати фізичних навантажень та негайно повідомити фахівця, якщо виникають з'явився біль та/або слабкість.

Можливі ускладнення після лапароцентезу

Ускладнення після лапароцентезу виникають рідко, однак серед них можуть бути:

• падіння артеріального тиску, якщо рідина виводиться занадто швидко;
• низький рівень натрію з великим об’ємом дренажу;
• інфекція в місці проколу;
• гематома;
• внутрішня кровотеча у разі видалення великого обсягу рідини;
• випадкове пошкодження внутрішніх органів або кровоносних судин.

За правильної підготовки та техніки виконання такі ризики зводяться до мінімуму. В медичних центрах «Мати та дитина» працюють фахівці з великим досвідом роботи, які потурбуються про ваш стан під час та після проведення процедури.

Пункція черевної порожнини через заднє склепіння

Пункція черевної порожнини через заднє склепіння, або кульдоцентез, — це діагностична процедура, яка використовується в гінекології для доступу до черевної порожнини через заднє склепіння піхви, щоб виявити та взяти зразок рідини (кров, гній або ексудат), яка може накопичуватися в найнижчій точці черевної порожнини, а саме в прямокишково-матковій заглибині, яку ще називають Дугласів простір.

Пункція черевної порожнини через заднє склепіння показана у випадках:

• підозра на позаматкову вагітність з внутрішньою кровотечею;
• розрив кісти яєчника;
• пухлини або новоутворення яєчників;
• запальні або гнійні процеси;
• накопичення ексудату внаслідок інфекцій органів малого тазу.

Під час кульдоцентезу лікар проводить анестезію, далi вводить спеціальний зонд з кінчиком голки через заднє склепіння піхви для аспірації рідини. Вміст візуально оцінюють і відправляють на цитологічне дослідження.

Кульдоцентез є малоінвазивним методом для оцінки патології органів черевної порожнини або малого таза та підтвердження наявності крові, гною або серозної рідини.

У яких випадках не можна проводити кульдоцентез?

До протипоказань належать:

• гострі інфекції органів малого таза;
• маткові кровотечі.

Кульдоцентез є безпечною та інформативною процедурою для діагностики серйозних гінекологічних захворювань.