Первинне безпліддя означає нездатність пари зачати дитину після щонайменше 12 місяців регулярних незахищених статевих контактів для жінок віком до 35 років або через 6 місяців для жінок віком 35 років і старше. На відміну від вторинного безпліддя, первинне безпліддя виникає в осіб або пар, які ніколи не вагітніли.
Причини первинного безпліддя
Первинне безпліддя може бути наслідком певних станів, що впливають на партнера, або їх поєднання, зокрема жіночі, чоловічі, комбіновані та нез’ясовані чинники.
Жіночі чинники
- Порушення овуляції: синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), гіпоталамічна дисфункція, гіперпролактинемія та недостатність яєчників, що призводить до нерегулярної овуляції або її відсутності.
- Трубні чинники: закупорка або пошкодження маткових труб через запальні захворювання органів малого таза, ендометріоз або попередні операції можуть перешкодити заплідненню.
- Аномалії матки: вроджені вади розвитку, фіброми або спайки (синдром Ашермана) можуть перешкоджати імплантації ембріона.
- Ендометріоз: цей стан характеризується розростанням тканини ендометрія за межами матки, що може вплинути на функцію яєчників і маткових труб.
- Зниження, пов’язане з віком: фертильність жінок значно знижується після 35 років через зниження кількості та якості яйцеклітин.
Чоловічі чинники
- Низька кількість або погана якість сперми: олігоспермія (низька кількість сперми), астенозооспермія (погана рухливість) або тератозооспермія (аномальна морфологія) є поширеними причинами чоловічого безпліддя.
- Еректильна або еякуляційна дисфункція: ретроградна еякуляція або еректильна дисфункція можуть перешкоджати природному зачаттю.
- Варикоцеле: розширені вени мошонки можуть порушити виробництво сперми.
- Генетичні розлади: хромосомні аномалії, зокрема синдром Клайнфельтера, можуть призвести до безпліддя.
- Чинники способу життя: куріння, зловживання алкоголем, ожиріння та вплив токсинів навколишнього середовища можуть негативно вплинути на здоров’я сперми.
Комбіновані чи непояснені чинники
- Комбіноване безпліддя: у деяких випадках обидва партнери можуть мати додаткові проблеми.
- Незрозуміле безпліддя: попри ретельне обстеження, приблизно в 10–20% випадків не вдається визначити причину, можливо, через невизначені проблеми, наприклад гормональний дисбаланс або чинники, пов’язані з імунітетом.
Чинники ризику первинного безпліддя
- Вік: фертильність знижується з віком, особливо у жінок.
- Вибір способу життя: куріння, надмірне вживання алкоголю, неправильне харчування та ожиріння пов’язані зі зниженням фертильності.
- Історія хвороби: попередні операції на органах малого таза, інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), або лікування раку можуть вплинути на репродуктивне здоров’я.
- Вплив навколишнього середовища: пестициди, важкі метали та радіація можуть погіршити репродуктивну функцію.
Діагностика первинного безпліддя
Для встановлення діагнозу необхідна консультація гінеколога, уролога та/або репродуктолога та комплексна оцінка, яка зазвичай охоплює:
Для жінок:
- Тестування овуляції (наприклад, базальна температура тіла, набори для прогнозування овуляції, рівень прогестерону в сироватці).
- Візуалізаційні дослідження, як-от гістеросальпінгографія або УЗД органів малого таза для оцінки матки та маткових труб.
- Гормональні дослідження (ФСГ, ЛГ, АМГ, функції щитоподібної залози).
Для чоловіків:
- Аналіз сперми для оцінки кількості, рухливості та морфології сперматозоїдів.
- Гормональні дослідження на тестостерон і гонадотропіни.
- Фізикальне обстеження.
Для обох партнерів:
- Генетичний скринінг спадкових захворювань.
- Оцінка чинників способу життя.
Варіанти лікування
Лікування первинного безпліддя залежить від його причин та індивідуальних обставин пацієнта чи пари.
Корекція способу життя
У багатьох випадках зміни в повсякденних звичках можуть суттєво підвищити шанси на зачаття. Рекомендації охоплюють:
- Корекція ваги: надмірна або недостатня вага негативно впливає на репродуктивну функцію.
- Відмова від шкідливих звичок.
- Збалансоване харчування: раціон, багатий на вітаміни та мікроелементи (фолієва кислота, цинк, селен), сприяє покращенню репродуктивної функції.
- Зменшення стресу: йога, медитація або психологічна терапія.
- Усунення токсинів: мінімізація впливу шкідливих речовин (пестицидів, важких металів).
Медикаментозне лікування
Медикаментозна терапія спрямована на корекцію гормональних порушень, стимуляцію овуляції та лікування супутніх захворювань.
Для жінок:
- Стимуляція овуляції:
- Кломіфен цитрат: Використовується для жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) або іншими порушеннями овуляції.
- Гонадотропіни: Ін’єкційні препарати, що стимулюють ріст і дозрівання яйцеклітин.
- Інгібітори ароматази (летрозол): Використовуються як альтернатива кломіфену для стимуляції овуляції.
- Гормональна терапія: Лікування гормонального дисбалансу, наприклад, замісна терапія прогестероном при дефіциті лютеїнової фази.
- Лікування супутніх захворювань: Наприклад, антибіотики для усунення інфекцій, протизапальні препарати у разі ендометріозу.
Для чоловіків:
- Гормональна терапія: За низького рівня тестостерону або інших гормональних порушень.
- Препарати для покращення якості сперми: Наприклад, антиоксиданти (вітаміни C, E, коензим Q10) для зменшення окисного стресу.
- Лікування інфекцій: Антибіотики при інфекційних захворюваннях, що впливають на фертильність.
Хірургічне лікування
Хірургічне втручання використовується для корекції анатомічних проблем, що перешкоджають зачаттю.
Для жінок:
- Лапароскопія: Використовується для видалення ендометріоїдних утворень, кісти яєчників або спайок.
- Гістероскопія: Лікування внутрішньоматкових патологій, таких як міоми, поліпи чи синехії (спайки).
- Реконструктивна хірургія фаллопієвих труб: Відновлення прохідності труб у випадку обструкції.
Для чоловіків:
- Хірургічне лікування варикоцеле: Лігування варикозних вен мошонки для покращення сперматогенезу.
- Реконструктивна хірургія: Відновлення прохідності сім’явивідних шляхів після травм чи інфекцій.
Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ)
ДРТ застосовуються в складних випадках, коли інші методи лікування неефективні.
Внутрішньоматкова інсемінація:
- Суть методу: Оброблену сперму вводять безпосередньо в порожнину матки під час овуляції.
- Застосовується за незначних порушень у чоловіків або шийкового чинника безпліддя у жінок.
Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ):
- Суть методу: Яйцеклітину запліднюють спермою в лабораторних умовах, після чого ембріон імплантують у матку.
- Показання: Тяжкі порушення сперматогенезу, непрохідність труб, ендометріоз або невдале лікування іншими методами.
Інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда (ІКСІ):
- Суть методу: Одиничний сперматозоїд вводять безпосередньо в яйцеклітину.
- Показання: Значне зниження кількості чи якості сперми.
Донорство:
- Донорські яйцеклітини або сперма: Використовуються за відсутності власних якісних гаметоцитів.
- Сурогатне материнство: Рішення для жінок із серйозними порушеннями роботи матки.
Емоційний і психологічний вплив
Первинне безпліддя може призвести до значного емоційного стресу, зокрема тривоги, депресії та напруги у стосунках. Групи підтримки, консультування та методи боротьби зі стресом є важливими компонентами догляду.
Стратегії профілактики
Хоча певним причинам первинного безпліддя неможливо запобігти, деякі заходи можуть допомогти:
- Практика безпечного сексу для запобігання ІПСШ.
- Підтримання здорової ваги.
- Уникнення надмірного вживання алкоголю та наркотиків.
- Обмеження впливу токсинів навколишнього середовища.
Прогноз
Прогноз для осіб з первинним безпліддям залежить від основної причини, віку пари та обраного підходу до лікування. Прогрес у репродуктивних технологіях суттєво підвищив рівень успіху, даючи надію багатьом парам, які постраждали.
Первинне безпліддя є багатогранним станом із численними потенційними причинами. Рання діагностика, персоналізовані плани лікування та емоційна підтримка є вирішальними в терапії цього стану.
Автор: Резніченко Ірина Валеріївна – акушер-гінеколог, репродуктолог, гінеколог-ендокринолог.
