Зазвичай кажуть, що вагітним жінкам слід уникати стресу, але стрес також може порушити репродуктивне здоров’я жінок. Фізичний і психологічний стрес може спровокувати порушення менструального циклу, пригнічення овуляції та зниження лібідо.
Як пов'язаний стрес з фертильністю?
Стрес — це природна нейробіологічна реакція, покликана допомогти організму пережити загрозливі ситуації. Коли виникає стрес, організм надає пріоритет збереженню внутрішнього балансу (гомеостазу) перед менш критичними функціями, зокрема фертильністю. Ця зміна пріоритетів означає, що енергія та ресурси перенаправляються на механізми подолання, як-от збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення пильності та підготовку м’язів до дії.
З іншого боку, репродуктивна функція вимагає значних енергетичних вкладень. У жінок це охоплює овуляцію, вироблення статевих гормонів і здатність підтримувати вагітність. Оскільки ці функції не є важливими для короткострокового виживання, організм може призупинити їх, щоб зберегти енергію.
З еволюційної точки зору це захист: вагітність у період небезпеки, голоду чи нестабільності може завдати шкоди і жінці, і її нащадкам. Тому під сильним стресом організм знижує рівень статевих гормонів, пригнічує овуляцію та може навіть знизити лібідо або запобігти імплантації.
Фізіологія порушення менструального циклу
Ділянка мозку, відповідальна за керування стресом і репродукцію, — гіпоталамус взаємодіє з гіпофізом для вивільнення гормонів, зокрема GnRH (гонадотропін-рилізинг-гормон), який контролює менструальний цикл. Однак під час стресу активізуються гальмівні нейрони, що оточують гіпоталамус. Ці нейрони чутливі і до гормонів стресу (наприклад, кортизолу), і до психологічних сигналів від кори головного мозку.
У міру наростання стресу ці гальмівні нейрони пригнічують вивільнення GnRH. Це зменшує вироблення фолікулостимулювального та лютеїнізувального гормонів, порушуючи овуляцію, а у важких випадках — повністю припиняючи розвиток фолікула. Як результат: рівень естрогену падає, що призводить до затримки менструації або навіть до аменореї — відсутності менструації.
Як впоратись зі стресом під час війни?
У воєнний час, коли зовнішнього хаосу та емоційного тиску здається неминучим, організм жінки відчуває хронічний стрес, який може порушити овуляцію, затримати менструацію, знизити лібідо і навіть стати причиною тимчасового безпліддя. Але існують ефективні методи подолання стресу під час війни, які можуть допомогти зберегти репродуктивну функцію та загальне самопочуття.
Психологічна стійкість і зміна ставлення до ситуації
Як керувати стресом у воєнний час? Розпочинається з розуміння того, як стрес впливає на організм, і свідомої зміни відповіді на нього. Психотерапевтичні підходи, як-от когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) і зниження стресу на основі уважності (MBSR), допомагають жінкам розпізнавати та переосмислювати негативні моделі мислення, зменшувати тривогу та відновлювати відчуття контролю.
Ключовою практикою є радикальне прийняття — визнання реальності ситуації без осуду, зосереджуючись на тому, що можна контролювати (наприклад, розпорядок дня, думки, дії). Ведення щоденника, дихальні вправи з урахуванням травми або розмова з кризовим психологом можуть сприяти цій зміні.
Щоденний ритм: відновлення рутини в хаосі
Організм людини, особливо репродуктивна система, залежить від стабільності ритму. Менструальний цикл як природний ритм регулюється внутрішніми годинниками, які також керують сном, голодом і енергією. Порушення ритму — це невід'ємна частина війни, що частно пригнічує регуляцію гормонів. Намагайтесь прокидатись і лягати спати в один і той же час щодня, плануйте прийоми їжі через рівні проміжки часу, робіть ранкову розтяжку.
Обирайте здорове харчування
Харчування відіграє центральну роль у гормональному балансі. Під час війни доступ до їжі може бути обмеженим, але пріоритетність вибору з високим вмістом поживних речовин є важливою. Після консультації з лікарем розпочніть прийом:
- вітамінів вітаміни групи B (особливо B9 — фолієва кислота), що підтримують гормональну регуляцію та зменшують чутливість до стресу;
- вітамін Е для підтримки здоров'я яєчників і вироблення гормонів;
- вітамін D, що регулює імунні та репродуктивні функції;
- вітамін С і цинк, що сприяють підтримці надниркових залоз і зменшують окислювальний стрес.
Включіть якомога більше цільнозернових, бобових, яєць, листової зелені, насіння та горіхів. Якщо це неможливо, розгляньте компактні полівітамінні добавки, якщо вони доступні.
Гігієна сну в неспокійні часи
Сон — це найкраща превенція стресу в умовах війни. Під час війни ми не завжди маємо змогу спати 7–9 годин, однак навіть короткий відпочинок може допомогти відновити енергію та допомогти своїм гормонам правильно функціонувати. Для кращого відпочинку уникайте кави та практикуйте керовану релаксацію або сканування тіла, щоб заспокоїти нервову систему перед сном.
Фізичне звільнення від стресу
Хоча варіанти вправ можуть бути обмеженими під час війни, легкі рухи тіла, як-от розтяжка або ходьба, допомагають зняти накопичену напругу. Поєднання цього з методами заземлення (наприклад, зосередження на п’яти речах, які ви бачите, чуєте та відчуваєте) зменшує паніку та відновлює зв’язок між тілом і розумом.
Професійна допомога подолання стресу в медичних центрах «Мати та дитина»
Якщо ви відчуваєте, що стрес під час війни має надто негативний вплив на ваше психоемоційне та фізичне здоров'я, радимо звернутися до фахівців. Наша команда охоплює терапевтів, ендокринологів, репродуктологів, гінекологів, психологів та інші фахівців, які допоможуть вам підтримати здоров'я та репродуктивну функцію навiть в тяжкі часи, якщо ви плануєте стати батьками.
Автор: Микитюк Олександр Володимирович – акушер-гінеколог, репродуктолог, лікар ультразвукової діагностики, ендоскопіст.
