Овуляція — це вихід яйцеклітини із фолікула. Вагітність настає, коли яйцеклітину запліднює сперматозоїд. Але це може статися лише після того, як яйцеклітина вийшла з фолікул, і до того, як вона загинула. Цей проміжок, тобто час життя яйцеклітини, називають овуляцією. Тому, відповідаючи на запитання «як завагітніти?», гінеколог радить звертати увагу на овуляцію.
Як відбувається овуляція?
У яєчниках міститься величезний запас первинних, або примордіальних фолікулів. Наприкінці кожного менструального циклу їх формується пул з 8–12 фолікулів. З початком нового циклу під впливом фолікостимулювального гормону вони починають своє зростання. Поступово з пулу виділяється один, найбільший, який називається домінантним.
У середині менструального циклу домінантний фолікул досягає максимального розміру, а потім під впливом високої концентрації лютеїнізувального гормону лопається. З нього виходить готова до запліднення яйцеклітина, виливається трохи фолікулярної рідини, а з залишків формується жовте тіло — тимчасова залоза внутрішньої секреції, яка виробляє прогестерон. Прогестерон готує організм до вагітності.
Яйцеклітина повільно рухається матковою трубою. Протягом 12–24 годин вона готова до запліднення. Якщо його немає, яйцеклітина руйнується, і жовте тіло теж. Скільки триває овуляція? Стільки, скільки живе яйцеклітина, тобто від 12 до 24 години. Кілька діб до овуляції, овуляція та доба після неї — вікно можливості, щоб завагітніти.
Овуляція: як визначити самостійно
Якихось зовнішні ознаки овуляції відсутні. Іноді відзначають підвищення лібідо, деякі жінки говорять про незначний біль унизу живота та загострення нюху, але це ознаки неспецифічні та ненадійні. Є три методи, як визначити овуляцію самостійно.
Вимірювання базальної температури. Щодня, починаючи з першого дня менструального циклу, необхідно вимірювати базальну температуру та заносити дані до спеціального щоденника. Вимірювати температуру слід у прямій кишці відразу після пробудження, не встаючи з ліжка, приблизно в той самий час. У день овуляції базальна температура підіймається на 0,5 градуса.
Метод цервікального слизу. Коли настає овуляція, цервікальний слиз змінює свої властивості, що відбивається на консистенції вагінальних виділень. Якщо на початку циклу вони незначні білуваті, то в середині циклу стають ряснішими й прозорішими. За день до овуляції, під час овуляції та день після її виділення стають склоподібними та в'язкими. Еластичний слиз розтягується між пальцями, його структура схожа на сирий яєчний білок.
Тест на овуляцію. Його виконують за допомогою тест-смужок з аптеки, схожих на ті, що використовують для ранньої діагностики вагітності. Вони реагують на певний рівень лютеїнізувального гормону. Коли овуляція наближається, тобто час підходить до середини циклу, щодня виконують перевірку: тест-смужку занурюють у зібрану сечу і через 30–60 секунд поруч із першою смужкою повинна з'явитися друга. Якщо її немає, до овуляції далеко. Якщо друга смужка чітко видно, овуляція відбудеться у найближчі 40 годин.
Фолікулометрія
Точна діагностика овуляції ґрунтується на об'єктивних ознаках, які визначають за допомогою ультразвуку. Ультразвуковий моніторинг росту та дозрівання фолікулів називається фолікулометрією.
Фолікулометрія складається з декількох УЗД матки та яєчників, які виконують через певні проміжки часу, спостерігаючи, як дозріває домінантний фолікул і як збільшується товщина ендометрію. Перед овуляцією діаметр фолікула досягає 18 мм, а товщина ендометрію — 8 мм.
Як зрозуміти, що відбулася овуляція на УЗД органів малого тазу:
- Перестав візуалізуватись домінантний фолікул.
- У просторі позаду матки визначається невелика кількість вільної рідини.
- Визначається жовте тіло.
Фолікулометрію та ультразвукову діагностику овуляції виконують у разі лікування безпліддя, щоб визначити відповідний для зачаття час.
Відсутність овуляції
В ідеалі овуляція має бути в кожному менструальному циклі, але насправді навіть в абсолютно здорових жінок іноді трапляються ановуляторні цикли, тобто такі, коли овуляції не відбувається. Менструальна кровотеча при цьому зберігається, тому діагностувати їх можна лише одним із перерахованих методів. Частими ановуляторні цикли бувають у підлітків, в пременопаузі та під час лактації. В решту часу регулярна відсутність овуляції вказує на безплідність гормонального походження.