ЕКЗ (Екстракорпоральне запліднення) у Києві

Що таке ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення)

Екстракорпоральне запліднення – це сучасна репродуктивна технологія, завдяки якій тисячі пар щороку здійснюють свою мрію про батьківство. Процедура ЕКЗ полягає у тому, що запліднення яйцеклітини відбувається не в організмі жінки, а в умовах лабораторії. Після цього ембріони кілька днів розвиваються під наглядом ембріологів, і найкращі з них переносять до матки майбутньої мами.

Показання та обмеження до проведення ЕКЗ

ЕКЗ запліднення рекомендують парам, які не можуть завагітніти природним шляхом протягом року активних спроб. Допоміжні репродуктивні технології допомагають подолати різноманітні перешкоди на шляху до батьківства.

Основні показання до ЕКЗ

Найчастіше запліднення in vitro призначають у таких випадках:

• трубно-перитонеальний фактор безпліддя, коли маткові труби непрохідні або видалені після позаматкової вагітності чи запальних захворювань;
• чоловічий фактор безпліддя, зумовлений зниженням кількості або рухливості сперматозоїдів;
• ендометріоз середнього та тяжкого ступеня;
• безпліддя незрозумілого походження;
• вікове зниження фертильності у жінок після 38-40 років;
• необхідність преімплантаційного генетичного тестування для запобігання передачі спадкових захворювань.

Сучасна репродуктивна медицина здатна допомогти навіть у складних випадках. У медичному центрі «Мати та дитина» репродуктологи індивідуально оцінюють кожну ситуацію та підбирають оптимальний протокол лікування безпліддя.

Протипоказання до ЕКЗ

Існують стани, за яких проведення процедури може бути небезпечним для здоров'я жінки або майбутньої дитини. До абсолютних протипоказань належать:

• злоякісні новоутворення будь-якої локалізації, включно з періодом до 5 років після успішного лікування онкологічного захворювання;
• важкі соматичні хвороби, за яких вагітність загрожує життю матері (декомпенсовані захворювання серця, нирок, печінки);
• гострі інфекційні процеси до повного одужання;
• деформації порожнини матки, які унеможливлюють виношування вагітності.

Відносні протипоказання часто можна усунути. Це можуть бути:

• субмукозні міоматозні вузли;
• поліпи ендометрію;
• хронічний ендометрит;
• гормональні порушення.

Після відповідного лікування шляхи до успішного штучного запліднення жінки відкриваються знову.

Підготовка до ЕКЗ

Ретельна діагностика перед початком програми – це фундамент успішного результату. Обстеження допомагає виявити можливі перешкоди, оцінити резерви організму та підібрати найефективніший протокол стимуляції.

Які аналізи потрібні перед ЕКЗ?

В межах підготовки до протоколу жінці призначають комплексне обстеження, яке передбачає оцінку репродуктивного здоров'я, загальноклінічні аналізи, інфекційний скринінг та низку додаткових досліджень. Оцінка репродуктивного здоров'я:

• визначення групи крові та резус-фактора для профілактики резус-конфлікту під час вагітності;
• гормональне обстеження на 2-4 день циклу: ФСГ, ЛГ, АМГ для оцінки оваріального резерву, пролактин, естрадіол, прогестерон на 18-24 день циклу;
• оцінка функції щитоподібної залози: ТТГ, Т4 вільний, антитіла до ТПО та ТГ;
• важливі мікроелементи (за показаннями): феритин, гомоцистеїн, іонізований кальцій, вітамін D3 (25-OH);
• УЗД органів малого таза для визначення кількості антральних фолікулів, стану матки, ендометрію та виключення органічної патології.

Загальноклінічні обстеження:

• загальний аналіз крові та сечі;
• коагулограма (виявляє схильність до тромбоутворення);
• біохімічний аналіз крові та рівень глюкози.

Інфекційний скринінг:

• аналізи на ВІЛ, сифіліс, гепатити B і C;
• TORCH-комплекс (антитіла до краснухи, токсоплазмозу, герпесу, цитомегаловірусу);
• ПЛР на 7 найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом;
• мазок на мікрофлору урогенітальних виділень.

Додаткові дослідження:

• РАР-тест для виключення патології шийки матки;
• каріотипування подружжя для виявлення хромосомних аномалій (за показаннями);
• УЗД молочних залоз, щитоподібної залози, органів черевної порожнини;
• ЕКГ для оцінки серцевої функції;
• флюорографія органів грудної клітки.

У певних випадках можуть знадобитися додаткові дослідження. Гістероскопія допомагає оцінити стан порожнини матки зсередини, видалити поліпи, синехії або перегородки. Біопсія ендометрію дає змогу діагностувати хронічний ендометрит, який значно знижує шанси на імплантацію ембріона.

Чоловіки проходять наступні дослідження:

• спермограма;
• група крові та резус-фактор;
• інфекційний скринінг (ВІЛ, сифіліс, гепатити B і C);
• флюорографія.

Планувати обстеження варто заздалегідь, щоб не затягувати початок протоколу.

Підготовка до ЕКЗ жінці

За кілька місяців підготовки організму до протоколу важливо нормалізувати масу тіла та підтримувати помірну фізичну активність, уникаючи інтенсивних тренувань.

Харчування має бути збалансованим, з достатньою кількістю білка, овочів і фруктів, при повному виключенні алкоголю та куріння. Призначені лікарем добавки, зокрема фолієву кислоту та вітамін D, слід приймати регулярно, оскільки вони впливають на якість яйцеклітин і здоров’я майбутньої дитини.

Підготовка до ЕКЗ чоловіку

Підготовка чоловіка до ЕКЗ також є важливою, оскільки якість сперми визначає можливість успішного запліднення та подальший розвиток ембріона. За 2-3 місяці слід уникати перегрівання, відмовитися від куріння й алкоголю, мінімізувати стреси. Екстремальні навантаження та анаболічні стероїди негативно впливають на фертильність.

Скільки триває підготовка до ЕКЗ?

Тривалість підготовки індивідуальна і залежить від стану здоров'я пари. За відсутності порушень від першої консультації до початку протоколу зазвичай минає 1-2 місяці. 

Якщо виявляють стани, що потребують лікування або корекції, підготовчий етап може тривати 3-6 місяців. Не варто сприймати цей період як марне очікування. Дослідження показують, що пари, які проходять ретельну поетапну підготовку, зазвичай мають вищі шанси на вагітність з першої спроби.

Рекомендації перед початком протоколу

У період перед стимуляцією важливо уникати гострих інфекцій. Важливу роль відіграє психологічна підготовка – рекомендовано зменшити стресові та емоційні навантаження, зберігаючи спокійний і реалістичний настрій щодо результатів лікування. 

За тиждень до початку стимуляції лікарі зазвичай радять утриматися від статевих контактів, і не планувати подорожі, оскільки протокол потребує регулярного медичного контролю.

Як проходить процедура ЕКЗ в медичному центрі «Мати та дитина»

Етапи процедури.

Етап 1. Гормональна стимуляція яєчників

Це перший та один з найважливіших етапів ЕКЗ. В природному циклі дозріває зазвичай одна яйцеклітина, але для штучного запліднення потрібно отримати кілька якісних ооцитів, щоб мати вибір найкращих ембріонів. Тому в межах гормональної підготовки жінка щодня отримує ін'єкції гонадотропінів – гормонів, які стимулюють ріст фолікулів у яєчниках.

Кожні 2-3 дні пацієнтка проходить УЗД-моніторинг та за необхідності аналіз на естрадіол. Лікар відстежує, як проходить підготовка, а саме ріст фолікулів, та коригує дози препаратів. Коли вони досягають 17-20 мм, призначають тригерний укол. Пункцію проводять через 34-36 годин.

Етап 2. Пункція яйцеклітин

Процедура пункції фолікулів проводиться амбулаторно під внутрішньовенною седацією. Процедура триває 15-20 хвилин. Лікар під контролем УЗД через піхву тонкою голкою проколює фолікули та відсмоктує фолікулярну рідину з яйцеклітинами. Ембріолог одразу оцінює якість та кількість отриманих ооцитів під мікроскопом.

Етап 3. Запліднення in vitro (IVF / ICSI)

Існує два основних методи запліднення. При класичному IVF (ЕКЗ) підготовлені сперматозоїди додають до яйцеклітин у культуральному середовищі. Метод застосовують за добрих показників спермограми. Метод ICSI (ІКСІ) використовують при чоловічому факторі безпліддя: ембріолог відбирає один якісний сперматозоїд і вводить його безпосередньо в яйцеклітину.

Етап 4. Культивування ембріонів

Наступні 5-6 днів ембріони розвиваються в спеціальних інкубаторах, які максимально точно імітують умови маткових труб. Сучасні лабораторії використовують time-lapse інкубатори з вбудованими камерами, які роблять фото кожні 10-15 хвилин, не порушуючи спокій ембріонів.

Етап 5. Перенесення ембріонів

Процедура перенесення проста, безболісна, не потребує анестезії та не пов'язана з побічними ефектами. Жінка лежить в гінекологічному кріслі, як на звичайному огляді. Лікар за допомогою тонкого м'якого катетера переносить ембріон у порожнину матки під контролем УЗД. Вся маніпуляція займає 3-5 хвилин.

Етап 6. Післяпереносний період

Після перенесення починається найважливіший та найнапруженіший етап очікування. Жінка може одразу повертатися до звичайного життя. Через 10-14 днів після перенесення потрібно здати аналіз крові на ХГЧ. Якщо показник вище 25 мМО/мл, це позитивний результат. Через 2 тиждня проводиться УЗД для підтвердження маткової вагітності та визначення кількості плідних яєць.

Скільки триває один цикл ЕКЗ?

Від стимуляції до тесту на вагітність проходить 4-5 тижнів. Стимуляція займає 10-14 днів, через 34-36 годин – пункція, культивування – 5-6 днів, потім трансфер, і 10-14 днів – очікування. При протоколі «freeze-all» після пункції роблять паузу на 1-3 місяці для підготовки ендометрію, потім переносять розмороженого ембріона.

Ймовірність успіху ЕКЗ

Шанси на успіх у різному віці. Вік жінки – найважливіший фактор, що визначає успіх процедури. Це пов'язано з тим, що якість та кількість яйцеклітин природно знижуються з віком. У жінок до 30 років клінічна вагітність після ЕКЗ зазвичай становить близько 45-55%. 

У 35-37 років показники частіше перебувають у межах 30-40%. Після 40 років ймовірність успішної вагітності при ЕКЗ істотно нижча, що пов’язано з віковими змінами яйцеклітин і частішими хромосомними відхиленнями.

Важливо розуміти, що ці цифри – середня статистика. В медичному центрі «Мати та дитина» репродуктологи використовують індивідуальний підхід, який може підвищити шанси навіть у складних випадках.

Фактори, що впливають на результат

На успішність ЕКЗ, окрім віку, впливають:

• оваріальний резерв, який оцінюють за рівнем АМГ і кількістю антральних фолікулів;
• якість ембріонів, що формується якістю яйцеклітин і сперматозоїдів;
• стан ендометрію, зокрема його товщина, структура та відсутність запальних або структурних змін;
• індивідуальні особливості способу життя, що впливають на загальний стан організму та репродуктивний потенціал.

Комплексна оцінка цих чинників допомагає точніше спрогнозувати результат і визначити оптимальну тактику лікування.

Чому ЕКЗ може бути неуспішним?

Найчастіше причиною є генетичні аномалії ембріонів, що частіше трапляються з віком, вони можуть ускладнювати імплантацію та нормальний перебіг ранньої вагітності. Також значення мають порушення імплантації, пов’язані з імунологічними факторами, тромбофілією, хронічним ендометритом або зниженою рецептивністю ендометрія.

Технічні лабораторні помилки в сучасних медустановах трапляються рідко, але якість культуральних середовищ, стабільність умов в інкубаторі, досвід ембріолога – все це має значення. Саме тому вибір медцентру з досвідченою командою та сучасним обладнанням є критично важливим.

Коли рекомендують повторне ЕКЗ?

Якщо перша спроба не принесла успіху, не варто впадати у відчай. Більшість пар досягають вагітності не з першого разу. Зазвичай рекомендується зробити паузу 2-3 місяці між спробами, щоб організм відновився, а яєчники «відпочили» після стимуляції. Якщо є заморожені ембріони хорошої якості, наступну спробу можна зробити в кріопротоколі – це простіше, дешевше, і безпечніше для організму.

Можливі ризики та ускладнення ЕКЗ

Можливі такі ризики.

Ризики гормональної стимуляції

Синдром гіперстимуляції яєчників є найсерйознішим ускладненням стимуляції, він виникає через надмірну реакцію яєчників на гормони. Легкі форми проявляються здуттям і дискомфортом, середні та тяжкі супроводжуються збільшенням яєчників, накопиченням рідини та порушенням роботи внутрішніх органів. До групи ризику належать молоді жінки з полікістозними яєчниками.

Інші можливі ускладнення стимуляції включають:

• перекрут яєчника через його збільшення (рідко, менше ніж 0,5%);
• кровотеча або інфекція після пункції (дуже рідко, менше ніж 0,1%);
• алергічні реакції на препарати для стимуляції.

Ризики для ембріонів і дитини

Багато пар хвилюються, чи не шкідлива процедура штучного запліднення для майбутньої дитини. Численні багаторічні дослідження показали, що діти, народжені після ЕКЗ, не відрізняються від природно зачатих за показниками здоров'я та розвитку.

Реальним ризиком при перенесенні двох ембріонів є множинна вагітність. Двійнята мають вищі ризики передчасних пологів, низької ваги при народженні, ускладнень для матері. Тому світова тенденція – перенесення одного ембріона, навіть якщо це трохи знижує шанси з однієї спроби.
Також існує підвищений ризик позаматкової вагітності (2-5% проти 1-2% при природному заплідненні), особливо при патології маткових труб.

Вартість ЕКЗ у Києві

Ціна штучного запліднення у Києві залежить від рівня медичної установи, досвіду лікарів, технічного оснащення та обраного протоколу, тому може суттєво відрізнятися. 

Скільки коштує ЕКЗ у Києві?

Вартість не є фіксованою й складається з базової програми, до якої входять основні етапи процедури, та додаткових витрат на медикаменти, обстеження, супутні маніпуляції. Медичні установи можуть працювати як за пакетними програмами, так і за поетапною оплатою.

Від чого залежить ціна ЕКЗ?

На підсумкову ціну ЕКЗ впливають метод ДРТ, використання додаткових технологій, потреба у заморожуванні та зберіганні ембріонів, а також формат перенесення. Вартість ЕКЗ зростає у разі застосування донорських програм і може зменшуватися при використанні заморожених ембріонів. Те, скільки коштує штучне запліднення, також залежить від кількості спроб і наявності програм з фіксованою ціною.

Програми ЕКЗ