Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) — це вид допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), що полягає у поєднанні сперматозоїда та яйцеклітини поза людським тілом. Процес передбачає штучне запліднення яйцеклітини в лабораторії та перенесення отриманого ембріона в порожнину матки.
Під час ЕКЗ призначають препарати для стимуляції росту фолікулів, щоб отримати кілька яйцеклітин. Якщо якість сперми низька (наприклад, погана рухливість або кількість), можна застосувати інтрацитоплазматичну ін’єкцію сперми (IКСI), коли один сперматозоїд вводять безпосередньо в яйцеклітину.
Після успішного запліднення ембріони розвиваються протягом 2–6 днів, завдяки чому ембріолог може вибрати найсильніший для перенесення в порожнину матки. Невикористані високоякісні ембріони зазвичай вітрифікують, щоб уникнути ризику багатоплідної вагітності, також їх можна використовувати для майбутніх спроб або повторних вагітностей.
Успіх штучного запліднення залежить від таких чинників, як-от вік жінки та причина безпліддя. Молоді жінки зазвичай мають вищі показники результативності, водночас ЕКЗ для жінок старше 42 років має нижчі шанси на успіх.
За даними Human Fertilization and Embryology Authority, показники успішності ЕКЗ у 2019 році становили:
Ці цифри стосуються випадків, коли для виконання штучного запліднення були використані власні яйцеклітини жінки та сперма партнера.
Особи та пари, зацікавлені в ЕКЗ, мають розпочати подорож щодо бажаної вагітності з консультації репродуктолога. Звертаємо вашу увагу що ціна процедури штучного запліднення в медичних центрах «Мати та дитина» залежить від конкретного плану лікування та будь-яких додаткових процедур, наприклад ІКСІ або заморожування ембріонів.
Важливо зазначити, що ЕКЗ вимагає терпіння, оскільки процес охоплює кілька етапів і може знадобитись певний час для досягнення бажаного результату.
Для багатьох сімей безпліддя — трагедія, змиритися з якої неможливо. На допомогу прийдуть допоміжні репродуктивні технології, найбільш популярна з яких — ЕКЗ.
При ЕКЗ організм жінки піддається стресовому навантаженню. Це і психоемоційне напруження, і прийом високих доз гормональних препаратів, і інвазивні процедури. Тому важливо, щоб жінка була підготовлена до такого навантаження і можливої наступної вагітності. Підготовка до ЕКЗ включає:
На питання про те, скільки триває підготовка до ЕКЗ, складно дати певну відповідь, це залежить від виявлених супутніх захворювань і того, які фактори ризику потрібно усунути. Підготовка займає місяць-два, якщо жінка здорова і знаходиться в гарній фізичній і психологічній формі, і в середньому пів року, якщо потрібне лікування або, наприклад, нормалізація ваги. Оптимальний вік жінки для ЕКЗ до 35 років. Це не означає, що пізніше ЕКЗ не має результату, просто до 35 років шанс на настання вагітності вище.
Організм чоловіка під час процедури ЕКЗ не піддається особливим навантаженням, хіба що психоемоційним, тому до його підготовки пред'являється менше вимог. Однак успіх спроби й здоров'я майбутньої дитини залежить і від здоров'я чоловіка, тому необхідно:
Перед здачею сперми для штучного запліднення впродовж 3-5 діб чоловікові слід утримуватися від статевого життя, тоді склад сперми і якість сперматозоїдів будуть оптимальними.
Для підготовки необхідно пройти медичне обстеження, щоб лікарі вивчили загальний стан здоров'я пари та особливості їх репродуктивної системи.
Здоров'я жінки визначається такими аналізами:
Після проходження всіх аналізів та отримання результатів жінці дається висновок терапевта про те, що їй можна/не можна виношувати плід. Такий дозвіл має піврічний термін дії.
Чоловіки проходять такі обстеження:
При плануванні обстеження важливо зважати на терміни актуальності аналізів, про які детально інформує персонал клініки.
До того ж лікар може призначити додаткові аналізи й чоловікам, і жінкам.
Для успішного ЕКЗ-запліднення парам необхідно подбати про своє здоров'я, тому потрібно позбутися:
Важливо також:
Перед програмою ЕКЗ необхідно досягти ремісії хронічних захворювань та медикаментозної компенсації обмінних чи гормональних порушень. Усі вогнища запальних процесів мають бути сановані. Початок програми можливий за відсутності гострих захворювань.
ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення) складається з чотирьох основних етапів: вирощування яйцеклітин, одержання яйцеклітин, запліднення яйцеклітини та культивування ембріона, перенесення ембріона в матку. Кожен з них важливий для успіху, кожен має свою тривалість, а один може бути відстрочений на невизначений час.
Індукція суперовуляції дає змогу стати домінантним не одному антральному фолікулу, а багатьом, наскільки можна всім, закладеним у цьому циклі. Стимуляція проводиться різними препаратами у різних формах. Це може бути форма для щоденного вживання або пролонгована, за складом — чистий ФСГ (фолікулостимулювальний гормон) або ФСГ з ЛГ (лютеїнізувальний гормон), за походженням — рекомбінантні гонадотропіни або сечові.
Лікар-репродуктолог підбирає препарат індивідуально. Є два основні протоколи стимуляції: короткий та довгий. У короткому протоколі стимуляція починається на третій-четвертий день менструального циклу, у довгому препарат вводять ще у попередньому циклі, але не обов'язково на третій день, це може бути й пізніше. Дозрівання фолікулів відбувається під контролем УЗД. У ході дослідження лікар визначає ступінь зрілості фолікулів та стан ендометрію.
Після досягнення фолікулами необхідної стадії зрілості та потрібної товщини ендометрію стимуляцію завершують тригерною дозою ХГЛ (хоріонічний гонадотропін людини). Через певний проміжок часу призначається дата пункції яєчників. Це невелике хірургічне втручання, яке відбувається під короткочасним наркозом.
Після анестезії тонкою довгою голкою проколюється стінка піхви, голка підводиться до яєчника та аспірує фолікулярну рідину. Уся процедура займає близько 15 хвилин. Жінка приходить до тями після наркозу і кілька годин перебуває в клініці під лікарським контролем, а потім вирушає додому.
Ембріолог очищає отримані яйцеклітини та запліднює їх in vitro. У класичній програмі ЕКЗ використовується очищена концентрована сперма, яку додають до лабораторного посуду з яйцеклітинами. Проте все частіше ембріологи вдаються до процедури ІКСІ (інтраплазматична ін'єкція сперматозоїда). У ході ІКСІ кожна яйцеклітина запліднюється одним, ретельно відібраним здоровим сперматозоїдом вручну. Під мікроскопом у спеціальну голку лікар поміщає сперматозоїд. Потім він проколює голкою оболонку яйцеклітини та вводить сперматозоїд безпосередньо в цитоплазму.
Після цього запліднені яйцеклітини культивують: протягом п'яти діб спостерігають за тим, як розвиваються ембріони. Коли ембріон досягає стадії бластоцисти, він готовий до імплантації у слизову оболонку матки. За потреби культивування може бути скорочено до двох-трьох діб, але все ж таки переважно дочекатися п'ятої доби, щоб переконатися в життєздатності ембріона.
Це безболісна процедура, під час якої за допомогою тонкого силіконового катетера один або два ембріони переносять до порожнини матки, де вони мають імплантуватися. Анестезії не потрібно, можливий лише незначний дискомфорт. Перенесення триває 5–7 хвилин, після завершення пацієнтка лежить близько пів години, а потім може вирушати додому.
Перенесення можна відстрочити, тоді воно відбувається не в тому ж циклі, що стимуляція, а в наступному або за кілька. У цьому випадку на п'ятий день культивації ембріони піддають кріоконсервації. Відстрочене перенесення, яке називають ще перенесенням у кріопротоколі, або кріопереносом, підвищує шанси на успіх, тому що дає можливість організму відновитися після серйозного гормонального навантаження. Кріоперенос переважний ще й тому, що під впливом препаратів, що стимулюють фолікулогенез, може порушуватися зростання ендометрію, через що він не досягає потрібної товщини до моменту підсаджування ембріона.
Якщо застосовується кріопротокол, жінка отримує препарати, які готують ендометрій. Після досягнення необхідної товщини ембріон розморожують і переносять до матки. Результат оцінюють за два тижні за допомогою тесту на ХГЛ.
ЕКЗ не повинно руйнувати звичний спосіб життя пари. Звісно, періодично потрібно буде викроювати час на огляди, потреба в яких виникає в терміни, що залежать від фізіологічних процесів і можуть не збігатися з робочим графіком чи іншими планами. Однак, значна частина пар проходять процедуру ЕКЗ, не випадаючи з професійного і соціального життя. Звісно, існують певні рекомендації щодо поведінки в цей період, а саме:
Вартість екстракорпорального запліднення формується залежно від низки чинників, пов’язаних із медичними показаннями, вибором програми лікування та індивідуальними потребами пацієнтів. Ось основні аспекти, які впливають на ціну.
Тип процедур, які проводяться в рамках програм екстракорпорального запліднення, значно впливає на кінцеву вартість. Наприклад:
Протокол стимуляції підбирається індивідуально, залежно від стану здоров'я жінки та рівня її оваріального резерву:
До початку процедури пацієнтам необхідно пройти комплексне обстеження передбачені наказом МОЗ України №787 та пройти медичний консиліум перед проведенням процедури ЕКЗ:
Обсяг і складність діагностики впливають на фінальну вартість процедури штучного запліднення.
За наявності ендометріозу, поліпів, запальних процесів або інших гінекологічних проблем, може знадобитися додаткове лікування перед початком ЕКЗ. Ці витрати додаються до основної програми.
Вартість ліків для стимуляції яєчників і підтримки вагітності після перенесення ембріона може становити значну частину витрат. Це залежить від:
До програми ЕКЗ можуть входити додаткові маніпуляції:
Ціна ЕКЗ визначається індивідуально після первинної консультації лікаря. Важливо обговорити всі деталі програми та можливі додаткові витрати заздалегідь.
ЕКЗ в природному циклі. В цій програмі ми намагаємося отримати одну єдину яйцеклітину, що виросла самостійно, та використати її для запліднення. До плюсів такої процедури належать незначне медикаментозне навантаження та порівняно невисока вартість, До мінусів — складне прогнозування перебігу програми та результату (адже ми повністю підлаштовуємося під природний цикл), а також невелика кількість вихідного матеріалу.
Класичне ЕКЗ у стимульованому циклі проводять з застосуванням різних протоколів, найпоширенішими серед яких є довгий з агоністами гонадотропін-рилізинггормону та короткий з антагоністами гонадотропін-рилізинггормону. Як видно з назви, вони різняться за тривалістю та групами препаратів, що в них застосовуються. Кожен з них має свої переваги, які лікар обов’язково враховує при виборі. Плюси класичного ЕКЗ — висока керованість процесу, а також наявність більшої кількості ооцитів, що дає можливість вибору та створення резерву на майбутнє. До мінусів зарахуємо медикаментозне навантаження та порівняно високу вартість.
М’які та модифіковані протоколи ЕКЗ є певним компромісом між природними та стимульованими циклами, що поєднують їхні плюси та мінуси.
З розвитком репродуктології можливість ускладнень в ЕКЗ зведено до мінімуму.
Завдяки удосконаленню протоколів стимуляції та плановій вітрифікації усіх ембріонів з подальшим перенесенням у кріоциклі дали змогу повністю позбутися важких синдромів гіперстимуляції та довести частоту форм середньої важкості до поодиноких епізодів. Легка гіперстимуляція загрози жіночому здоров’ю не несе.
Іноді після пункції трапляється кровотеча з яєчника. Однак, наявність в клініці хірургічної бригади дає змогу швидко усунути й цю небезпеку. За допомогою лапароскопії пошкоджену судину одразу точково коагулюють і не допускають суттєвої крововтрати.
Автор:
Джерела:
Вiдгуки