Чоловікам, які зіткнулися з проблемою безпліддя, варто поставитися до свого здоров'я з особливою ретельністю. Нерідко погана спермограма може бути вершиною айсбергу з інших більш серйозних проблем. Таку думку висловив уролог МЦ "Мати та дитина" Сергій Потапчук. А, недавнє дослідження, проведене шведськими вченими, і зовсім виявило деякий зв'язок між безпліддям і раком передміхурової залози.
На що варто звернути увагу, якщо діагноз безпліддя встановлений?
Проблема чоловічої фертильності багатогранна. І, в якійсь мірі, фактор безпліддя може вважатися маркером можливих ризиків для здоров'я в майбутньому. І часто, діагностика, яку проходять чоловіки з проблемною фертильністю, дозволяє визначити зачаток хвороби, просигналізувати про збої в роботі статевої або ендокринної систем.
"Адже зрештою якісь чинники призвели до того, що чоловік не може самостійно стати батьком" - каже уролог Сергій Потапчук. Патозооспермія, вважає доктор, може бути спровокована факторами, які згодом стали причиною розвитку онкозахворювань. "Само по собі безпліддя не можна вважати маркером розвитку раку, а ось причини його — цілком. Зокрема, якщо мова йде про крипторхізм — неопущення яєчка в мошонку — і відсутності його хірургічного лікування, згодом це може привести до інвалідизації й розвитку раку в обох яєчках ", - пояснив Потапчук і додав, що ризик виникнення раку, в тому числі й передміхурової залози можна визначити тільки в умовах диспансеризації.
Приблизно про це говорять шведські дослідники, які нещодавно опублікували результати своєї роботи в ЗМІ, ніж сколихнули громадськість. Вони висунули гіпотезу, що чоловіки, які страждають безпліддям різного ґенезу більшою мірою схильні до розвитку раку простати. До вибірки, яка піддалася аналізу, потрапили пацієнти, які лікувалися від безпліддя методами ЕКЗ й ІКСІ та стали батьками у віці старше 20 років. У першому випадку до яйцеклітин, які знаходяться в живильному середовищі, додають суспензію сперматозоїдів. Протягом 2-3 годин один зі сперматозоїдів проникає в яйцеклітину і тим самим запліднює її. У той час як при ІКСІ, сперматозоїд вводять в яйцеклітину «вручну» за допомогою мікрохірургічних інструментів. ІКСІ використовують при низькій якість сперми, коли запліднення in vitro неможливо.
Самі вчені наполягають, що звернення чоловіків в клініку лише дало можливість дослідникам проаналізувати дані, провести спостереження і вивести статистику. При цьому, пояснюють дослідники, ставити знак рівності між лікуванням безпліддя і його наслідками у вигляді раку не варто. Адже дослідження не дає однозначної відповіді на питання, чи є аномалія сперми або інші проблеми з фертильністю у чоловіків прямою причиною раку простати. Робота вчених припускала короткий період спостереження і не дає довгострокового прогнозу ризиків розвитку раку передміхурової залози для чоловіків, які проходили лікування від безпліддя.
Управління ризиками: чи можна спрогнозувати рак простати при проведенні спермограми?
Як вже зазначалося вище, єдиним способом не пропустити розвитку онкозахворювань є систематичний моніторинг чоловічого здоров'я. "Чоловік повинен щороку здавати аналіз на наявність антигену PSA - так званого пухлинного маркера в сироватці крові, що застосовується для діагностики й спостереження за перебігом раку простати та аденоми простати. Спостереження за ним в динаміці може показати наявність пухлинного процесу ", - розповів С. Потапчук. - "До допоміжних методів діагностики також відноситься скринінг та УЗД. Найчастіше до них вдаються при наявності будь-яких патологій, скарг і раніше діагностованих захворювань або запальних процесів".
При цьому одна лише здача спермограми під час протокольного лікування від безпліддя навряд чи щось повідомить щодо ризиків можливого розвитку пухлини. Доктор припустив, що до вибірки, яку представили шведські вчені, потрапили й ті чоловіки, в організмі яких діють механізми одночасно впливають і на фертильність і на розвиток онкозахворювань. "Ці механізми відстежити поки неможливо. Але, зрозуміло одне, що пацієнтам з поганою спермою потрібно обстежитися ретельніше ".
Скандинавські вчені використовували бази даних чоловіків, які стали батьками у віці старше 20 років в період з 1994 по 2014 рік. Дослідники з'ясовували, як склалася їхня доля і скласти анамнез. До слова в тестової вибірки не ввійшли чоловіки, які проходили лікування від безпліддя і не стали батьками. Загальна кількість чоловіків, у яких розвинувся рак простати у всіх 3 групах, було невеликим: 0,28% в групі, що не одержувала лікування, 0,37% в групі ЕКЗ і 0,42% в групі ІКСІ. Це означає, що чоловіки з історією лікування безпліддя не повинні переживати занадто сильно. Це всього лише привід пильніше подивитися на питання власного здоров'я.
Наш експерт-уролог пояснив, що чоловіки, які звертаються до медичного центру за допомогою в лікуванні безпліддя отримують лікування в рамках протоколів лікування безпліддя. "Ми можемо запідозрити розвиток онкології тільки в разі наявності скарг або відповідного анамнезу. Направляти всіх безплідних чоловіків до онколога було б помилкою, — каже Потапчук.- Інша справа, — стверджує доктор, — що з віком відсоток виявлення раку збільшується ".
Для того, щоб не запустити хворобу доктор рекомендує всім чоловікам після 30 років планово відвідувати уролога. "Навіть при відсутності скарг огляд і УЗД не буде зайвим. При цьому чоловікам старше 40 років приходити на прийом коштує 1 раз в рік, а тим хто молодший — раз на два роки ", - радить уролог і додає, що додаткові аналізи варто робити тільки за призначенням лікаря.
"Нерідко особливо вразливі пацієнти можуть вдаватися до гіпер обстеження, самостійно трактувати свідчення, лякатися того ж підвищеного PSA, не розумію, що могло викликати таку динаміку", - пояснює Сергій. А викликати його, пояснює лікар, могли запальні, той же простатит або доброякісна пухлина. Але пацієнт може цього не знати й тим самим загнати себе в паніку. Однак, каже Потапчук, нерідко у пацієнтів з раком передміхурової залози, раніше були діагностовані інші захворювання. Тому особливо важливо не нехтувати візитами до лікаря.
Як проводилися дослідження
Помилкою, на думку Сергія, було б і проведення паралелей між лікуванням безпліддя і появою згодом раку у чоловіків. Про це зокрема, говорять і самі шведи. За словами вчених, чоловік з низькою якістю сперми з більшою ймовірністю схильна до розвитку захворювання. З цієї точки зору дослідників обурив заголовок у лондонському "Таймс": "Батьківство за допомогою ЕКЗ подвоює ризики раку простати». Адже репродуктологічні технології лише дозволили виявити чоловіків з різним ступенем безпліддя і провести спостереження. Подібного роду інформацію просто неможливо знайти в інших медичних записах або картотеках.
Попри те, що шведські медики провели типове для галузі когортне дослідження, однозначних результатів воно не дало. Так, вони зробили вибірку з чоловіків, які стали батьками в період з 1994 по 2014 рік, у віці 20+, розділили їх на групи й поспостерігали кожну в динаміці. В цілому, дослідження виявилося корисним, тому стало чи не єдиним способом пошуку зв'язків між факторами ризику, такими як потреба в штучному зачатті, і результатами, такими, як рак простати. Але водночас воно не змогло пояснити точну природу зв'язку між ними.
Дослідники скорегували свої дані, щоб врахувати вік чоловіків на момент зачаття (оскільки ризик раку простати збільшується з віком), і рівень їх освіти. Вони також не включили до вибірки чоловіків, у яких раніше вже були діагностовані будь-які онкозахворювання. Це пов'язано з тим, що деякі види лікування раку, такі як променева терапія і хіміотерапія, можуть впливати на фертильність і збільшувати ризик повторного виникнення раку.
У підсумку, вчені з'ясували, що за 10 років в у чоловіків зазначеного вище віку народилося 1 181 490 дітей. З них 1 145 990 - з'явилися на світ природним зачаттям: 20, 618 після ЕКЗ і 14 882 після ІКСІ. У 0,28% чоловіків, які не лікувалися від безпліддя, пізніше був діагностований рак простати, приблизно у віці 57 років. У 0,42% чоловіків, які стали батьками в результаті процедури ІКСІ, рак виявився в середньому в 55 років. І у 0,37% чоловіків, які пройшли через процедуру ЕКО, рак передміхурової залози був виявлений в середньому в 56 років.
І, за словами Сергія Потапчука, такі показники не повинні дивувати. Адже зі збільшенням віку чоловіки, ймовірність виявлення патологічних і злоякісних процесів в організмі також зростає. "Один відомий онколог говорив, що рак є у всіх, просто багато до нього не доживають. І за великим рахунком він має рацію ", - підсумував лікар.
