(Вартість дзвінків згідно тарифів Вашого оператора)
Пн.-Пт: 08:00 - 20:00; Сб: 08:00 - 18:00
Як нас знайти?Які аналізи здають під час вагітності та коли
На терміні 6–8 тижнів вагітна жінка стає на акушерський облік, щоб розвиток вагітності відбувався під медичним наглядом. Це дає можливість спостерігати зміни, що відбуваються, і швидко виявляти небажані, а значить, вчасно запобігати ускладненням.
Види діагностичних досліджень під час вагітності
Є кілька видів діагностики, яку проходить вагітна жінка:
- Планові дослідження: аналізи крові, сечі, вимірювання стояння дна матки, прослуховування серцебиття плода, визначення маси тіла тощо. Отримані дані — це основні показники стану організму матері та дитини.
- Скринінги плоду. Це обов'язкові діагностичні дослідження, мета яких — оцінити, як розвивається плід та вчасно виявити чи виключити у нього найпоширеніші генетичні відхилення та хромосомні хвороби.
- Позапланова, або додаткова діагностика. На відміну від перших двох видів, ці дослідження показані не всім без винятку вагітним, вони виконуються, якщо є необхідність уточнювальної діагностики. Така потреба є у вагітних із високим ризиком, наприклад, у вагітних із хронічними захворюваннями, а також виникає у випадках, коли результати планових тестів мають відхилення. До цієї групи належить інвазивна діагностика плода. Її призначають, коли результати скринінгу незадовільні.
Чи пов'язана діагностика під час вагітності із ризиками?
Всі планові та позапланові методи діагностики, зокрема скринінги, абсолютно безпечні як для вагітної, так і для плода. Власне, це й становить важливу частину акушерського спостереження саме для того, щоб мінімізувати ризики для здоров'я, а не збільшити їх. Всупереч поширеним побоюванням, ультразвук теж не становить жодної небезпеки для плода, навіть якщо за показаннями УЗД виконується частіше, ніж зазвичай.
Виняток — інвазивна діагностика плода. Вона передбачає проникнення в матку, тому має ризик переривання вагітності, хоч і невеликий. Виконується вона тоді, коли відмова від діагностики пов'язана з більшим ризиком, ніж дослідження. Тому інвазивну діагностику призначають лише тоді, коли для цього є суворі підстави. Перед будь-яким інвазивним дослідженням жінку обов'язково інформують про ризики, діагностика виконується після отримання поінформованої згоди.
Планова діагностика
Аналіз на групу крові та резус-фактор
Знання групи крові та резус-фактора жінки потрібне на той випадок, якщо знадобиться екстрене переливання крові. Резус-фактор також потрібен, щоб оцінити ризик розвитку резус-конфлікту (негативний резус-фактор у матері при позитивному у батька) та вжити заходів щодо його запобігання. Група крові та резус-фактор не змінюються протягом усього життя, тому аналіз виконується лише один раз, при постановці на облік.
Клінічний аналіз крові
Визначає: насиченість крові гемоглобіном, кількість формених елементів крові (еритроцити, тромбоцити, лейкоцити), ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів). За допомогою клінічного аналізу крові можна виявити анемію та запальний процес в організмі. Для цього дослідження береться кров із пальця. Аналіз виконується тричі: при постановці на облік, на 18-му та 30-му тижні.
Клінічний аналіз сечі
Визначають колір, прозорість, кислотність (рН), питому вагу та домішки (еритроцити, білок тощо). За допомогою цього аналізу оцінюють роботу нирок. Нирки під час вагітності зазнають подвійного навантаження. Якщо організм з цим навантаженням не справляється, у третьому триместрі може розвинутися небезпечне ускладнення вагітності — прееклампсія, яка загрожує життю матері та плоду. Ще один ризик пов'язаний з пієлонефритом, запаленням ниркової балії, яке нерідко розвивається у вагітних через здавлення плодом правого сечоводу. Тому клінічний аналіз сечі здають регулярно протягом усієї вагітності, при кожному плановому візиті до акушера-гінеколога.
Аналіз сечі на приховані інфекції
Бактеріологічне дослідження сечі виявляє можливі інфекції сечовивідних шляхів, які небезпечні в першу чергу тим, що легко поширюються на статеві шляхи, а також можуть спричинити ураження нирок. Аналіз виконується один раз під час постановки на облік.
Біохімічний аналіз крові
Визначаються рівень глюкози, загальний білок, ферменти (АЛТ, АСТ, лужна фосфатаза, амілаза), білірубін, креатинін, сечовина, а також деякі інші показники за потреби. За допомогою цього дослідження оцінюють обмін речовин, стан печінки та нирок. Біохімічний аналіз крові здають двічі: під час постановки на облік та на 30-му тижні, для нього набирають венозну кров.
Аналіз крові на інфекції
Ці тести потрібні для виявлення небезпечних інфекцій, які, бувши прихованими, можуть завдати непоправної шкоди вагітності та плоду. Двічі виконують аналіз на сифіліс, ВІЛ, гепатити В та С: під час постановці на облік та на 25-26 тижні. Одноразово при постановці на облік виконують тести на інфекції TORCH-комплексу (краснуха, цитомегаловірус, токсоплазмоз, герпес).
Дослідження піхвової мікрофлори
Матеріал (мазок) беруть під час гінекологічного огляду під час постановки на облік. Аналіз дає змогу виявити урогенітальні інфекції, щоб якнайшвидше їх усунути та зняти запалення. Дослідження виконують одноразово, якщо не виявлено інфекцій. Якщо виявляється інфекційний процес, аналіз повторюють після курсу терапії, щоб переконатися в ефективності лікування.
Ультразвукове дослідження (УЗД) плода
УЗД у плановому порядку виконується тричі: терміном 12–14 тижнів, 20–24 і 30–32.
Скринінги плода
Протягом вагітності скринінг плода виконується двічі: наприкінці першого триместру на 8-13 тижні, та у другому триместрі, на 19-24 тижні.
Скринінг першого триместру
Діагностика проводиться відразу після завершення формування плода. Вона складається з УЗД плода та біохімічних тестів крові:
- РАРР-А (плацентарний глобулін);
- вільний β-ХГЛ (вільна субодиниця хоріонічного гонадотропіну).
У ході УЗД оцінюють, наскільки правильно сформувалося тіло дитини та чи відповідає воно терміну гестації. Також визначають ключові розміри: довжину, коло голови, відстань від тім’я до куприка, відстань між тім'яними горбами, товщину комірцевого простору. Значні відхилення цих розмірів від меж норми свідчить про можливу генетичну патологію.
Біохімічні випробування дають можливість визначити деякі хромосомні захворювання (синдром Дауна, Патау, Едвардса).
Скринінг другого триместру
Мета цього скринінгу — оцінити розвиток плоду, швидкість росту та набору маси тіла, а якщо перший скринінг виявив відхилення від норми, підтвердити їх чи спростувати. Основний метод — УЗД. Якщо за результатами першого скринінгу ніяких ризиків не було виявлено, інформації, отриманої від цього дослідження, достатньо. Якщо жінка перебуває у групі ризику, то додатково виконують аналіз крові на вільний β-ХГЛ та альфа-фетопротеїн (16–20 тиждень).
У випадку, коли є обґрунтована підозра у генетичному захворюванні, але немає повної впевненості, лікар може призначити один із методів інвазивної діагностики плода.
Інвазивна діагностика плода
Інвазивна діагностика плоду полягає в отриманні зразка його клітин із подальшим вивченням в лабораторії. Це дослідження дає змогу точно визначити, чи є генетичне захворювання, і яке. Застосовуються методи:
- біопсія хоріона чи плаценти;
- амніоцентез (матеріал для дослідження — навколоплідні води);
- кордоцентез (матеріал для дослідження — кров із пуповини).
Додаткова діагностика
На будь-якому терміні вагітності жінці можуть знадобитися додаткові дослідження. Це відбувається у випадку, коли планова діагностика показує ті чи інші відхилення від норми, і є потреба в уточненні, та тоді, коли у жінки з'являються ознаки нездоров'я, наприклад, кровотеча або біль. Вид та характер досліджень залежить від типу патології. Наприклад, у разі болю у серці показана консультація кардіолога та ЕКГ, а можливо й УЗД серця, а при поганих показниках функції нирок крім звичайного клінічного аналізу сечі призначають цілий ряд додаткових.
Для оцінки стану плода, крім описаних вище, додатково можуть бути призначена кардіотокографія (КТГ) та доплерографія (доплерометрія). Вони спрямовані на дослідження серцево-судинної системи, вивчення судинного русла та функціонування серцевого м'яза.
Під час вагітності не проводять дослідження, які мають ризик для вагітності або можуть нашкодити плоду. Наприклад, не використовують рентген та хірургічні методи діагностики. Навіть якщо виникає така потреба, їх відкладають на післяпологовий період.
